«У перемоги є хрещена мати, ім'я їй — підготовка» Хто може стати оператором бойових дронів?

Андрій Гнатуш — капітан Збройних Сил України та один зі співзасновників центру підготовки операторів БпЛА «Академія Дронаріум». Від початку повномасштабного вторгнення йому вдалось підготувати понад 11 800 пілотів. Хто та за який час може стати оператором безпілотника, як на фронті з’явилися дрони та чому російська армія вдалася до масових обстрілів Андрій Гнатуш розповів в інтерв’ю LVIV.MEDIA.

— Почнімо з того, що росіяни активно почали тактику терору України з неба: в нашу сторону летять і шахеди, і ракети. Чи змінили росіяни цілі? Минулого року вони нищили нашу енергетичну систему, а зараз виглядає, що вони шукають щось інше. Як ви бачите цей ракетний терор?

Основні коментарі дають офіційні особи, я ж скажу своє бачення. Із самого початку вони працювали по військових об'єктах. Вони думали, що зламають нас швидко, в їхніх головах все захоплювалося швидко. Вони хотіли поставити в Україні свою людину та зберегти весь майновий фонд, у тому числі енергетичні об'єкти, адже для них важлива енергетика та інші об'єкти критичної інфраструктури. Їм це не вдалося, і для тиску вони почали бити саме по об’єктах критичної інфраструктури: енергостанції, водоканали, очисні (споруди — ред.), тобто по ланках, які в першу чергу б'ють по нормальному існуванню країни. Їм і це не вдалося повною мірою. Зараз вони зрозуміли: «Ах, не наша, то не дістанься ти нікому!», і почалися брудні обстріли. Удари лягають на житлові масиви, на приватні сектори, де страждають цивільні українці. Оце що зараз робить Росія — це є тактика поголовного терору, щоб маси сколихнули верхи, і ті пішли на якісь домовленості. Але ми незламні, у нас є наша історія, наша кров козацька, і ми будемо боротися за майбутнє наших дітей.

Російська імперія завжди після того, як з кимось про щось домовлялася, вирізала усіх непокірних, усіх незгідних. А людей, які сиділи на двох стільцях, вона висилала в Сибір за Урал, перемішуючи населення. Подивіться, що було на Кубані, чи навіть, умовно, в Чечні.

— Ви колись в ефірі сказали, що ворог зупиниться тільки тоді, коли зазнає непоправних втрат. Так думав і генерал Залужний. Він зокрема сказав, що будь-яку армію світу такі втрати вже давно б зупинили. Станом на сьогодні орієнтовні втрати особового складу — це понад 365 тисяч осіб. Як ви вважаєте, яка цифра для них буде фатальною?

Точка неповернення пройдена: СВО у них уже називається війною. Відповідно, вони будуть старатися зробити все можливе, щоби знищити нас повністю, незалежно від своїх внутрішніх втрат. Єдине, що їх може зупинити — те, що їхні втрати не будуть компенсуватись ані метром української землі. Над цим повинні працювати ми всі, незалежно чи ти військовослужбовець, чи волонтер, чи просто цивільна людина. Ти маєш робити все можливе для того, щоби зупинити ворога. Він має вмирати, калічитися, він має розуміти, що заплатить за це своїм життям або своїм здоров'ям. І щоб вони не підписували контракти, не йшли на цю їхню лагідну мобілізацію. Щоб вони розуміли, що краще працювати на їхніх заводах та отримувати 60 тисяч рублів, ніж іти в армію й отримувати 200-250 тисяч рублів. Щоб оце бажання наживи нівелювалося розумінням, що їм буде смерть. Лише так.

Залужному — честь, повага, це батько, отаман. Ми всі думали, що є якась цифра, яка може зумовити їхнє отверезіння народу, а ні. У них кров на зубах, вони прагнуть її відчувати все більше. І єдине, що може бути — це ми будемо знищувати їх усіх. Буде сто — ляжуть сто, буде тисяча — ляже тисяча, буде десять тисяч — ляжуть десять тисяч. Тільки треба розуміти, що досягнути цього можна не дзеркальними діями, а імплементацією новітнього, сучасного, у першу чергу, технологій: дрони, авіація, тактика застосування засобів, кроки на випередження та ефективна диверсійна робота.

У першу чергу, війна з логістикою: треба вибивати їхню логістику. Вони зáйди, вони тут чужі, тому все будуть привозити. Якщо повибивати ці колеса, то танки, гармати, автомобілі стають металобрухтом. Без палива, без снарядів, це все — металобрухт, який потім стає російським лендлізом. От над цим треба працювати, і в цьому ключ до перемоги, на моє особисте переконання: знищити їхню логістику та знищувати їхнє ефективне командування, тобто бити по центрах прийняття рішень. У прямих зіткненнях ми несемо так само втрати. В укріплених районах це один до п’яти, але все одно на п’ять їхніх втрат — одна наша, а їх занадто багато. Повторюся, шляхом імплементації сучасних засобів війни ми можемо знижувати цей коефіцієнт з нашої сторони та підвищувати з їхньої. І над цим ми плідно працюємо, і закликаємо кожного долучитися до цієї роботи.

— Сучасні засоби війни, дрони, БпЛА, безпілотники, різні вже назви у цих чудомашин, тому що інколи здавалося, ну хіба весільний дрон може знищити ворога, а виявляється може. Давайте я почну, напевно, з історією спочатку, чому ви обрали цей напрямок БпЛА?

Це випадковість. У мене є товариш Віктор Таран, він політолог, відома особистість. На початку війни ми думали, як можна найефективніше влитися в ряди оборони. Рішення, що ми будемо мобілізовуватись, було ухвалене до розуміння, де й чим займатись. І мені попалася на очі стаття, про те, що наркокартель замовив виробникам дрони, які мали доставляти товар. А поліція замовила в тих самих виробників дрони, які мали перехоплювати ці дрони. І тоді наркокартель замовив цим же виробникам дрони, які мали знищувати поліцейські дрони, які нищать їхні дрони. З посмішкою воно було в голові, і я у Віктора запитався: «Що ти знаєш про дрони?». Вітя каже: «Нічого не знаю». Кажу: «Я теж нічого не знаю», але мені здалося, що в цьому буде сенс. І ми з Віктором вирішили максимально приділити себе саме цьому напрямку.

Була залучена така структура, як «Дронаріум», яка існувала до війни. Вони готували пілотів для енергетичної ланки, для аграріїв, тобто в цивільному застосуванні. Хлопці так само хотіли себе реалізувати, і так воно зародилося на теренах Львівщини. Грубо кажучи, колискою дроноводства України в повномасштабній війні є саме Львівщина. З деяким часом, коли стало трішки легше, хлопці повернулися в Київ. І був створений центр підготовки операторів БпЛА «Круг», який, до речі, станом на сьогодні, 26 грудня, отримав ліцензію від Міноборони на право підготовки операторів БпЛА. Це вперше в історії України приватний центр отримав право здійснювати саме таку підготовку. У той момент ми розуміли, що Російська Федерація має явну перевагу над нами в літаках, в танках, в артилерії, на морі.

Ми вирішили подумати, де це може бути максимально концентровано, і дрони під це підходили. На початку березня ми почали готувати ці речі на базі 125-ї бригади ТРО. Надзвичайно сильно посприяв Горбенко Артур Іванович, він повірив в цю історію. Я скрізь говорю, що, мабуть, цього всього б не було, якби тоді генерал у нас не повірив і не допоміг почати. Ми мали майданчик, і робити це на базі Збройних Сил точно було легше, ніж доводити всім, що це необхідно. З нас сміялися, нам крутили пальцями біля скроні, казали: «Які дрони? Автомати, гармати — так. А які дрони Київ беруть? Який польот? Які школи підготовки операторів?». А з дня сорокового, шістдесятого, коли хлопці почали повертатися та казати, що ця навичка передова, і очі в небі — це надзвичайно зручно й ефективно, тоді всі звернули на це увагу, а ми вже йшли повним ходом. Першу групу почали готувати в середині березня.

— Які емоції, коли перша група, або ви особисто, завдяки безпілотнику, завдаєте шкоди противникам?

Що роботи непочатий край, і це просто бездонний океан, у якому треба пливти. Ти можеш вибирати будь-яку сторону світу, і ти не бачиш горизонту. Це технологія, це був відкритий новий листочок А4 в тактиці застосування засобів, навіть не на арені України, а у форматі світу. Тоді всі зрозуміли, що з’явилися дешеві засоби, які можуть бути надзвичайно ефективні у протидії звичним інструментам війни.

— У середньому дрон вартістю 500 доларів може знищити ворожу техніку, яка коштує сотні десятків мільйонів доларів.

В один прекрасний момент з’явилися FPV дрони. Хороша комплектація з кумулятивним снарядом, хай буде це тисяча доларів, — і ти знищуєш танк. Роєм, тобто умовно десятьма бортами, ти знищуєш будь-який танк, бо вони не розраховані на протидію від таких засобів. І тоді напружився весь світ, і не тільки РФ. З самого початку вони нас відпустили в тому напрямку. Їм це було не потрібно: у них були свої класичні засоби, у них була своя доктрина війни, якій вони чітко слідували. Тоді ж перші «білі комірці», інтелектуально розвинені, свідомі хлопці з високою мотивацією, які вчора були просто менеджерами, стали коригувальниками нової точної артилерії. І вони почали нищити по кілька одиниць техніки в день. От тоді РФ зрозуміла, що десь щось пішло не так, і вони почали нас наздоганяти, розвертати свою воєнну машину в цьому секторі. Вони вливають колосальні гроші в цей сектор, розвивають його з усіх напрямків. Є в них і школи підготовки операторів, от як в нас. Є в них дуже сильна школа радіоелектронної боротьби, радіоелектронної розвідки. Воно їм дісталося ще з Радянського Союзу, вони це не втратили, не знищили, а наростили. По РЕБах, РЕРах — це передова країна у світі. До цього, вони свої вироби відразу опробовують і модернізують відповідно до реалій війни. Певною мірою ми — полігон, і та сторона-агресор точно засвоює помилки, виправляє їх і модифікує. Відтак, зробивши певну ставку на цей сектор, вони почали нарощувати надзвичайно великі потужності. І якщо ми не сформулюємо нашу стратегію, то почнемо критично відставати у значному показнику.

— Речник повітряних сил Юрій Ігнат сказав по те, що росіяни почали більш активно атакувати дронами прифронтові області, змінювати акценти. Як ви вважаєте, чому саме зараз так — тому, що це простіше і дешевше, ніж пускати ракети чи артилерію?

Однозначно. По-друге, пілоти навчилися пілотувати. З’явилися системи штучного наведення цілей. Вони так само працюють у секторі застосування роїв, коли кілька одиниць керуються одною програмою, і вони працюють комплексно. Не в кожного борта є свій пілот, а він керує ескадрилью. Шахеди — це баражуючі (курсуючі — ред.) боєприпаси, а насправді такий сектор класу БпЛА пішов значно далі. Вони вже є носіями ракет самі по собі.

Коли все це починалося, коли ми це розгортали на базі Львівщини, я казав, що це має бути предметом в кожному профільному ВНЗ: чи Академії сухопутних військ, прикордонної служби чи Національної гвардії України, чи в центрах підготовки різних сил та підрозділів. А зараз я скажу, що це має бути окремим родом військ. І це не просто інструмент, як бінокль в руках когось, а це вже засіб, який цілеспрямовано може виконувати поставлені завдання, який заміняє людину. Ти можеш піти ніжками в посадку, а можеш полетіти подивитися.

— Рахували, скільки ворожої техніки ви особисто знищили?

Наше завдання — готувати, а хлопці працюють.

— А так от приблизно скільки ваші хлопців знищили? На яку суму?

Це колосальні гроші. Хлопці пілотують засоби, які коригують HIMARSи, хлопці здійснюють виходи за стрічку.

Якщо Росія в один прекрасний момент вирішила в цей сектор влити мільярди рублів, це про щось та й значить. Якщо вони визначили, що хочуть виготовляти один мільйон FPV дронів в місяць, це про щось та й говорить. Ми попереду планети всієї в цьому секторі, і надзвичайно важливо розуміти цю перевагу, максимально плекати її, нарощувати потужність, робити певні кроки для того, щоб створювати нові лінії, в яких у нас є однозначна перевага.

— Росія, по суті, зараз підхопила нашу ідею.

Підхопила, розгорнула, наростила і побігла попереду нас.

— Наскільки ми від них зараз відстаємо?

У секторі роторних дронів, мабуть, не відстаємо, тому що якість особового складу у нас однозначно вища. На чотирьох чоловіків у нас чотири вищі освіти, а в них — три судимості. З російської сторони сюди в основному йшли кар’єристи, заробітчани та авантюристи. Однозначно, якщо їхньому полковнику пообіцяли земельну ділянку на березі Азовського моря, то він буде старатися справно служити своєму царю, тому що на пенсії його не влаштовує вічна мерзлота. Він ішов в армію не просто так, а щоб землі рідної не бачити.

Заробітчанин, якщо на своєму заводику мав, умовно, 60 тисяч рублів, то в армії він отримує 200-250 тисяч рублів. І за ці гроші, які вони отримують на руки, вони в першу чергу скуповують нерухомість на окупованих територіях. Оскільки наші громадяни виїхали, вони там зараз купують це за заниженою вартістю, або просто рейдерять, забирають. Вони ж варвари, вони ж як Оркостан: що з нього взяти, він по-іншому не вміє.

І третя категорія, авантюристи, вона в них закінчилася. За перший рік війни ці авантюристи, які переконані, що воюють з нацизмом, або з якимись такими моментами їхньої пропаганди, фізично закінчилися. На сьогодні для них це інструмент заробляти гроші. У нас же — це національно-визвольна боротьба для збереження нашої держави, для того, щоб наші діти посміхалися та жили тут, носили вишиванки, а не тинялися по світу та розказували, що була така країна, яку розірвали. Такого не буде.

Наша основна перевага — якісний особовий склад, який на голову вище, ніж їхня публіка. Відповідно, імплементація, розуміння, сприйняття, освоєння тут буде вище. Що стосується сектору FPV дронів, де багато значить і матеріальна компонента, то, звичайно, РФ почала вливати шалені гроші в цей сектор, розвивати його. І в них поруч Китай, тому всі якісь дріб’язкові елементи комплектовання, для яких нам потрібен час, щоб це отримати, вони можуть отримувати в короткому проміжку. Так воно в них іде з наростальним коефіцієнтом.

— Але можна сказати те, що ми ще задали такий тренд, як морські дрони.

Точно так. Дрони ж не тільки літають — вони і їздять, і плавають, і повзають, тобто це те, що буде з нами тепер назавжди. І робити це вони будуть з кожним місяцем все далі. Я маю на увазі, летіти все далі, усе вище, бачити все краще, нести все більше, виконувати різного роду опції. Це те, що буде.

— Морські дрони передають вітання Кримському мосту.

Морські дрони передають вітання російським кораблям, човнам і засобам, які плавають на морі, хоч вони так само вчаться протидіяти цим засобам. Так, повномасштабна війна — це система боротьби дії і протидії.

І ми виховуємо поруч себе страшного монстра, який до того спирався просто на кількість особового складу. Він ніколи не цікавився технологіями. Їхній основний девіз був «мамки ще понарожають». Там було грубіше, але по суті так. Зараз вони зрозуміли, що тим хлопчикам можна в руки дати дешеві технологічні засоби, якими вони можуть чудити-вичужувати по всьому світі.

— А як тоді їм протиставлятися? Що тоді робити нам? Ви вже згадали частково, і про це говорив Залужний, що нам потрібні нові технології, нові розробки.

Так воно і є. У першу чергу потрібно зрозуміти, які люди можуть це робити. По-друге, вони мають могти максимально взаємодіяти між собою. І кожен має бути на своєму місці. Якщо вони інженери, то вони працюють як інженери. Якщо вони пілоти, то вони працюють як пілоти, а не сьогодні ти пілот, а завтра тебе призначили у штурмовики. Таке трапляється, і якщо у РФ це буденність, то нам треба, по-перше, берегти якість особового складу та нарощувати цей елемент підготовки. Завдяки цьому ми можемо бути набагато ефективнішими. У перемоги є хрещена мати, ім'я їй — підготовка, тому варто максимально акцентувати саме на цей напрямок.

По-друге — максимально спростити етапи, об які, як об скали, розбиваються ініціативи таких людей. Тобто щось розмитнити, щось завезти, щось отримати. Для того, щоб зробити це все легально, ти маєш оббігти десятки кабінетів. Точно не на часі ця бюрократія. Ми спочатку робимо, а потім оформляємо документацію.

Далі — іти попереду, тобто класифікувати, наприклад, тих самих пілотів дронів за спеціалізацією у підготовці. Не просто пілоти, а хантери — мисливці на їхніх операторів дронів, дефенсери — ті, хто будуть захищати наших операторів. Звичайно, пілоти будуть поглиблювати свої навички відповідно до особливостей завдань, які ставляться перед ними, забезпечувати підрозділи їхнім операційним столом, їхнім набором скальпелів, ножів і потрібного інструментарію. Тобто варто підходити з трішки глибшим розумінням до проблематики. І точно має значення акцент на підготовці. Важливо, хто готує, скільки й де готують, і кого ми маємо отримати на виході.

— А чи кожен може стати оператором БпЛА?

Якщо оператором роторних дронів, то з десяти людей, які прийдуть, вісім полетять. Але протягом підготовки частина людей зрозуміє, що це може бути не їхній скіл. І над цим я особисто працюю, щоб людина усвідомила. Вона буде вміти це робити, але не буде ефективно бігти в ногу з часом.

Це є комплекс заходів, у яких треба розумітися, за чим треба пильнувати, слідкувати та постійно могти пристосуватися до реалій. Це треба для себе усвідомлювати. Що стосується тих восьми інших, хто буде літати, шість з них будуть літати добре. Вони будуть виконувати завдання, у них все буде вдаватися, у них воно буде виходити. Чотири загоряться цим бажанням. Вони будуть щось думати, модифікувати, вичитувати, пробувати, отримувати догани, плювати на ті догани та бігти далі. Вони загоряться цим, їхнє серце буде сповнене бажанням розвиватися. Вони будуть боротися за те, щоби бути пілотом.

20% з тих, хто в небі, зможуть бути операторами FPV дронів. Це інший клас дронів, там трішки інші вимоги. Під них краще попадають молоді люди, геймери, особи, які мають розвинену дрібну моторику. Непоганий вестибулярний апарат — хоч і не визначальна ланка, але це те, що має значення. Тобто кожен п'ятий з тих, хто в небі, може бути операторами FPV. І ударником, тобто пілотом дрона-камікадзе, можуть стати лише 10% з тих 20%. Оце те, що має вагоме значення, і це те, що треба розуміти, і з чим треба працювати. Перед тим, як направляти пілотів на підготовку, важливо їх відібрати: протестувати, поспілкуватись, зрозуміти, чи підходить він, чи не підходить, по-простому — відсіяти. Ви ж проводите співбесіди перед тим, як брати людину на роботу, а не набираєте всіх, а потім в ході діла, коли завод не виконує план, починаєте їх відсіювати.

Відповідно до якості фільтрації, оцього відсіювання, ви отримуєте якісніший особовий склад, з яким легше працювати, кому простіше все пояснити. І ураження їх буде значно вище, ніж середньостатистичне. У РФ воно становить 5-7%, через те, що вони відправляють масу людей в навчальні центри, і там вже інструктори з ними мордуються. Їхнє завдання — випустити в кінці певну кількість пілотів, а які будуть ті пілоти, нікого не цікавить. Нам потрібно підходити якісніше, відбирати людей, у нас почалась кампанія рекрутингу. Відтак, цим асам треба дати можливість реалізувати себе у війні, вберегти їх у війні для того, щоб вони були ефективними пілотами в цьому протистоянні.