План Пентагону щодо розширення виробництва снарядів протягом наступних двох років знаменує собою прорив у спробах втамувати спрагу України до зброї. Але конфлікт оголив глибокі проблеми, які Сполучені Штати повинні подолати, щоб ефективно виробляти зброю, необхідну не лише для допомоги їхнім союзникам, але й для самооборони Америки, якщо виникне конфлікт із Росією, Китаєм чи іншою великою державою. Про це пише Yahoo News. Попри найбільший у світі військовий бюджет — понад 800 мільярдів доларів на рік — й найдосконалішу оборонну промисловість, Штати довго намагалися ефективно проєктувати та виробляти зброю, яка дозволила збройним силам США випередити свої іноземні аналоги у технологічному плані. Виклики для оборонної промисловості США Хоч громадська підтримка виділення величезних сум допомоги, що надається Україні, стає дедалі меншою та викликає розбіжності, конфлікт викликав ширшу дискусію про необхідність подолати те, що військові лідери описують як «крихкість» оборонної промисловості США. Йдеться про розробку нових засобів швидкого нарощування виробництва зброї в кризові моменти. Деякі оглядачі стурбовані тим, що Пентагон робить недостатньо, щоб відновити озброєння, яке виділили з американських запасів. Так, дослідження, проведене Центром стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), показує, що поточного виробництва американських заводів може бути недостатньо, щоб запобігти вичерпанню запасів ключових товарів, які Сполучені Штати постачають Україні. Навіть за прискорених темпів виробництва, швидше за все, знадобиться щонайменше п’ять років, щоб відновити запаси протитанкових ракет Javelin, ракет «земля-повітря» Stinger та інших предметів, які користуються попитом. Попереднє дослідження, проведене вашингтонським аналітичним центром, ілюструє більш поширену проблему: повільні темпи виробництва в США означають, що для відновлення запасів основних виробничих запасів знадобиться до 15 років у мирний час й більше восьми років у воєнний час. Йдеться про системи озброєння, такі як керовані ракети, пілотовані літальні апарати та озброєні дрони, якщо вони були знищені в бою або передані союзникам. «Це тривожний дзвінок. Ми повинні мати промислову базу, яка може реагувати дуже швидко», — сказав в інтерв’ю сенатор, голова Комітету Сенату у справах збройних сил, маючи на увазі проблеми виробництва, які виявила війна. За рік війни в Україні американська військова допомога досягла приголомшливих 30 мільярдів доларів, фінансуючи все: від окулярів нічного бачення до танків Abrams. Велика частина зброї була взята зі запасів Пентагону. Водночас інші системи повинні вироблятися на заводах США. Офіційні особи США та НАТО заявляли про потужний вплив іноземної зброї на полі бою, де вона дозволила українським військам стримувати сили Кремля. Але зусилля щодо озброєння також виснажило військові запаси країн-донорів і виявило прогалини в їхній продуктивній потужності. Сухопутна війна перетворилася на кровопролитну важку артилерійську битву. Українські війська випускають у середньому 7 700 артилерійських снарядів на день, за даними українських військових, що значно перевищує довоєнне виробництво США. В місяць витрачається до 14 тис. 155-мм снарядів. Також за перші вісім місяців після вторгнення РФ українські війська спалили зенітні ракети Stinger, які планувались на 13 років, ракети Javelin, яких мало вистачити на п’ять років, повідомляє компанія Raytheon, яка виробляє це озброєння. Генерал Марк Міллі, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, передбачив, що скорочення боєприпасів може вимагати подальшого збільшення витрат Пентагону. «Війна в Україні показала, що, відверто кажучи, наша оборонно-промислова база не була на тому рівні, який нам був потрібний для виробництва боєприпасів. Це матиме значення через рік, через два роки, через три роки, тому що навіть якщо конфлікт в Україні згасне, ніхто не може передбачити, чи це станеться знову. Тим паче зараз Україні знадобляться війська, які зможуть захистити територію, яку вони повернуть», — сказав законодавцям Колін Кал, заступник міністра оборони з питань політики, вказуючи на зусилля з прискорення випуску артилерійських снарядів, керованих ракет тощо. В чому полягає проблема оборонної промисловості Штатів Однак проблема не тільки в боєприпасах і не в постачанні Україні. За словами Марка Канчіана, офіцера морської піхоти у відставці та експерта з питань оборони з CSIS, темпи виробництва на заводах у США означають, що для заміни американського парку гелікоптерів UH-60 Black Hawk знадобиться понад 10 років, а для заміни запасів — майже 20 років. Тоді як минуло б мінімум 44 роки, перш ніж Пентагон зможе замінити свій флот авіаносців. У Європі проблеми не менш серйозні. Так, Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у лютому попередив, що час очікування великокаліберної зброї збільшився більш ніж втричі, тобто товари, замовлені зараз, не будуть доставлені раніше ніж за два роки. Щоб вирішити ці проблеми, лідери Європейського Союзу шукають способи прискорити виробництво, можливо, використовуючи угоди про попередню закупівлю за зразком гонки за розробку вакцини проти коронавірусу. У таких місцях, як Бахмут, де українські війська ведуть жахливу битву з російськими найманцями та бойовиками. Сили, що обороняються, кажуть, що вони повинні нормувати артилерійські боєприпаси, оскільки отримують набагато менше, ніж їм потрібно. На щастя для Києва, Росія, з її оборонною промисловістю під жорсткими санкціями, має схожу проблему. За словами голови української військової розвідки Кирила Буданова, Кремль був змушений знизити темпи повітряних атак через скорочення запасів основних боєприпасів, зокрема «калібру» та крилатих ракет Х-101. Нещодавно він сказав, що виробництво достатньої кількості ракет для одного великого удару займає до двох місяців. Натомість власний аналіз Пентагону оборонного сектору США показує, що галузь погано оснащена, щоб відповідати продуктивності Другої світової війни, коли американські заводи випускали літаки та зброю, що допомогло союзним військам здобути перемогу над державами Осі. Його проблеми частково пов’язані з консолідацією, що відбулася після холодної війни, коли військові витрати впали, а кількість військового персоналу скоротилася на третину. У світі, де не очікувалося великого конфлікту за участі Штатів, федеральний уряд привітав хвилю злиттів і поглинань підприємств, які різко скоротили цей сектор. В якийсь момент щодня зникало 1000 робочих місць у цивільній обороні. У 1990-х роках Сполучені Штати мали 51 великого підрядника з ППО та оборони, а сьогодні їх лише п’ять. Водночас кількість виробників літаків скоротилася з восьми до трьох. Тим часом 90% ракет зараз надходять із трьох джерел. Раніше Пентагон розробляв програми розробки озброєнь, щоб було принаймні два джерела виробництва, але з часом він почав розглядати надлишок потужностей як марнотратство. Чиновники шукали способи підтримувати конкуренцію, частково залучаючи комерційний сектор, але це не завжди спрацьовувало. Як це може змінитись Галузеві експерти кажуть, що суперечливий, непередбачуваний військовий попит і короткострокові контракти, продиктовані циклами асигнувань, ще більше перешкоджають корпоративним інвестиціям у додаткові потужності. І оскільки немає комерційного ринку для таких предметів, як ракети «земля-повітря» чи високоточних бомб, компанії зі спеціалізованим виробництвом не можуть покладатися на цивільний попит, щоб утримати їх на плаву. Офіційні особи відзначають, що відставання у виробництві також пов’язане з тим, що військову техніку сьогодні складніше створювати, ніж це було під час Другої світової війни, коли «Форд» міг виготовляти літак за годину. Зараз зброя часто потребує мікроелектроніки та частин від десятків чи сотень установок. Наприклад, невидимий винищувач F-35 від Lockheed Martin містить 300 000 деталей від 1700 постачальників. Дуг Буш, головний покупець зброї армії, охарактеризував рішення уряду залишити такі об’єкти, як у Скрентоні, в експлуатації, попри відсутність значного попиту протягом десятиліть, як ставку, яка окупилася. «Це був вибір державної політики. Дорогий, але він був збережений як страховий поліс саме на ці реалії», — сказав він. Зараз армія планує збільшити свої щомісячні потужності з виробництва 155-мм снарядів з приблизно 14 000 зараз до 30 000 цієї весни, а згодом й до 90 000. Військові також витрачають 80 мільйонів доларів на підключення другого джерела для двигуна ракети Javelin, ключового компонента, і планують подвоїти виробництво приблизно до 4000 на рік. Також армія нещодавно підписала контракт на 1,2 мільярда доларів для Raytheon на будівництво ще шести одиниць національних передових систем протиповітряної оборони, які використовуються на війні в Україні для захисту від російських ракет і атак безпілотників, але вони не будуть готові ще два роки. Однак дослідники відзначають, що з 45 мільярдів доларів, які Конгрес виділив на виробництво нової зброї для України та заміну наданих США запасів, Пентагон станом на лютий розмістив контракти лише приблизно на 7 мільярдів доларів, що викликає сумніви щодо того, чи достатньо швидко йде цей процес. Представники промисловості, законодавці та лідери Пентагону погоджуються, що створення більшої здатності для швидкого розширення виробництва необхідної зброї потребуватиме як часу, так і нових інвестицій. Хоча підтримка витрат на оборону у Капітолії зазвичай сильна, підтримка власне озброєння України зменшилася, особливо серед республіканців. Так, нещодавнє опитування показало, що 40% республіканців зараз вважають, що Сполучені Штати надають занадто багато допомоги Україні, порівняно з 9% минулої весни. На нещодавніх слуханнях конгревумен Ліза МакКлейн сказала представникам Пентагону, що виборці в її окрузі стурбовані можливістю загрузнути в «нескінченній війні» в Україні. «Вони вважають, що ми витрачаємо гроші та ресурси на боротьбу за кордоном, а не на наведення ладу у власному бюджеті», — сказала вона. Нагадаємо, на війні з Росією у деяких країн Європи боєприпаси закінчилися б за кілька днів.