Верховна Рада України суттєво розширила права національних меншин в Україні, передусім у сфері мови й освіти. Парламент схвалив зміни до низки законів і узгодив їх з рекомендаціями Єврокомісії, щоб не заблокувати старт переговорів про вступ України до ЄС. На засіданні у п’ятницю, 8 грудня, Верховна Рада 317 голосами внесла зміни до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах. Законопроєкт винесли на голосування після узгодження з усіма фракціями. Як розповів народний депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко, Він передбачає, що: заклади вищої освіти приватної форми власності мають право вільного вибору мови навчання, яка є офіційною мовою ЄС (викладання однієї, кількох або всіх дисциплін, виконання індивідуальних завдань та проведення контрольних заходів), із забезпеченням при цьому вивчення особами, які навчаються у таких закладах, державної мови як окремої навчальної дисципліни; у класах (групах)з навчанням мовами національних меншин (спільнот), які є офіційними мовами Європейського Союзу, гарантується право на використання мови відповідної нацменшини в освітньому процесі поряд з державною мовою; особи, які належать до нацменшин України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року мовою відповідної нацменшини до завершення здобуття повної загальної середньої освіти мають право продовжувати здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; у порядку і на умовах, визначених законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України, допускається поширення матеріалів передвиборної агітації, виконаних мовами відповідних корінних народів, національних меншин (спільнот) України та дубльованих державною мовою; вимога щодо обов’язку видавати державною мовою не менше 50% усіх виданих упродовж відповідного календарного року назв книжкових видань не поширюється на видавничу продукцію, видану кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів чи нацменшин України за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також на видавничу продукцію, видану мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС; особи, які належать до нацменшин України, мови яких є офіційними мовами ЄС, та реалізують право на навчання відповідними мовами в державних, комунальних чи корпоративних закладах освіти, можуть здобувати: базову середню освіту та профільну середню освіту відповідними мовами нацменшин, за винятком навчальних предметів (інтегрованих курсів), пов’язаних із вивченням української мови, української літератури та історії України, а також Захисту України (для профільної середньої освіти), які вивчаються державною мовою. Крім того, цим законом Верховна Рада зобов’язала мовників, які ведуть мовлення мовами нацменшин, здійснювати щонайменше 30% мовлення державною мовою. Усі перелічені вище зміни не поширюються на російську мову: її використання не буде розширено. До того ж, обмеження на російську мову не матимуть часових рамок. Нагадаємо, що Угорщина, яка є членом ЄС, вимагала впродовж останніх років змінити законодавство, яке стосується національних меншин. Уряд Віктора Орбана вважав, що ухвалені за президентства Петра Порошенка закони суттєво обмежили права етнічних угорців Закарпаття. Претензії до законів висували й інші країни, передусім Росія, а також Румунія, Польща, Болгарія, Греція, Молдова, які мають свої етнічні меншини в Україні. Критично висловлювалася щодо законів про права нацменшин і Венеційська комісія — дорадчий орган Ради Європи, що надає висновки про відповідність правових актів європейським стандартам. Таким чином, цим законом права нацменшин в освіті фактично повернули законодавство до стану, який був до реформ часів Порошенка, проте російської мови це не стосуватиметься, зазначає BBC.