Україна є одним із найбільших експортерів зерна на світовий ринок, зокрема на ринки Азії, Близького Сходу та Африки. Від вересня 2022 року 50% експорту проходить через чорноморську зернову ініціативу. У довоєнний період через Чорне море транспортували 90-95% українського зерна. Про це в інтерв’ю LVIV.MEDIA розповів голова продовольчої організації ООН в Україні П’єр Вотьє. Експорт зерна із України є важливою частиною світової продовольчої безпеки За словами Вотьє, в ООН намагаються змінити тенденцію скорочення Україною виробництва зерна. «Але через той факт, що існує невизначеність щодо того, що станеться із зерном в Україні, можливі наслідки для світового ринку. Минулого року, ви це бачили, ціна зростала, а люди не хочуть експортувати, вони хочуть захистити. Протекціонізм у продовольстві — це погано, тому що тоді рівновага, за якої зерно може йти туди, куди воно потрібне, не може відбутися, і тоді ми матимемо наслідки відсутності продовольчої безпеки в інших країнах», — сказав голова продовольчої організації ООН в Україні. Він наголосив, що той факт, що зерно експортується у великих кількостях на світовий ринок з України, є важливою частиною світової продовольчої безпеки. «Ви знаєте, що до війни майже 90-95% зерна, я не впевнений щодо даних, але ми близькі до цих цифр, експортували через Чорне море. Це був Маріуполь, Одеса, Миколаїв. Це дуже важливо, тому що порт набагато дешевший, ближчий і пряміший шлях. Чорноморські зернові ініціативи є абсолютно критичними для України та світу. Вони мають продовжуватися, їх потрібно розширювати і вони мають добре функціонувати з передбачуваністю. Ось чому Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй підтримує ці ініціативи, щоб переконатися, що сторони, які беруть участь у цих угодах, можуть досягти угоди на якомога довший період, якомога легше, щоб відновити та збільшити [експорт — ред.]», — розповів П’єр Вотьє. Наразі 50% експорту від вересня минулого року проходить через чорноморську зернову ініціативу. «Важливо мати можливість збільшити цю потужність, мати більше портів, залучених до цієї ініціативи, щоб дозволити Україні постачати зерно. Але, звісно, це важливо компенсувати, тому що у вас 50% зерна йде дорогами, як ми називаємо сухими портами, як тут, у Львові, йде до Польщі. Але ви знаєте, що в Одеській області є Ізмаїльський порт, який теж експортує. Ці дороги зараз дуже важливі для України. Отже, це теж елемент. Хоча Чорноморська зернова ініціатива є дуже важливою, ми повинні продовжувати і докласти всіх наших зусиль, щоб ця ініціатива була успішною», — зазначив Вотьє. Він зазначив, що ООН також потрібно розвинути потужності, логістичні можливості, спроможність укладати угоди, щоб полегшити торгівлю експортом зерна або харчових продуктів різними альтернативними дорогами, щоб урівноважити та компенсувати факт що поки що ми не можемо транспортувати все зерно, через Чорноморську зернову ініціативу. Вотьє підкреслив, що це успішний початок, що попри війну, є можливість експортувати українське зерно, щоб прогодувати людей. І додав, що ООН робить це. ФАО також бере участь у підтримці експорту зерна Він зазначив, що ФАО також бере участь у підтримці експорту зерна, щоб і надалі мати угоду та забезпечити безперервність цієї ініціативи, що є надзвичайно важливим. «По-перше, як ФАО, ми підтримуємо виробництво та гарантуємо, що воно готове до виходу. Зараз це на високому рівні. Треба бути обережними з тим, що про це говорять у пресі. Це переговори. Поки це був успіх, неодноразовий успіх, і ми бажаємо, і хочемо, щоб він і надалі таким залишався, а переговори й надалі мали позитивний вплив. Це дуже важливо. Але надзвичайно важливо, щоб ця ініціатива продовжувалась, і була можливість надалі пропонувати можливості для фермерів, як великих, так і малих», — сказав він. На Львівщині функціонуватиме проєкт підтримки фермерів Також Вотьє у Львові анонсував відкриття проекту, який був розпочатий ще до війни, у 2021 році. За його словами, цей проект має на меті надавати грантове забезпечення фермерам. «Тож ми надаємо гранти фермерам, щоб розвивати конкретне виробництво. Це ягоди, є виробництво вина і сиру тощо. Допомогти фермерам можна і через ланцюжок додаткової вартості збільшити дохід для них, щоб зробити роботу фермера сучасною, привабливою, коли молодь із задоволенням приходить на цю роботу, тому що важливе наступне покоління фермерів. Ви не можете покладатися лише на своїх батьків чи бабусь і дідусів у виробництві їжі. Тож я думаю, що ми привносимо сюди — це сучасне бачення сільського господарства, здоровішого, стійкішого для навколишнього середовища, фермерів», — розповів він. За його словами, вже стартували обговорення щодо цього з Львівською обласною військовою адміністрацією. «Це була, мабуть, більша частина програми ФАО. Зараз 90% наших зусиль припадає на Схід. ФАО забезпечує зерном, кормами для тварин, обладнанням, щоб допомогти прифронтовим областям. Два дні тому я був в Ізюмі, Харківської області, і ситуація дуже тривожна. Там дуже багато руйнувань. Я спілкувався з деякими фермерами. Вони дуже стурбовані розмінуванням і тим, що робити для відновлення виробництва», — розповів він. Він зазначив, що ООН намагається працювати якомога більше з українською владою та партнерами, щоб мати можливість знайти рішення для фермерів, збільшивши обсяги розмінування. Вотьє додав, що ФАО надає внески та технічні поради українським фермерам. «Ми збираємося відкрити офіс, наприклад, у Харкові, щоб бути ближче. У нас є офіс в Дніпрі, якого не було раніше. Таким чином, ми зараз зосереджуємося на тому, щоб допомогти фермерам продовжувати, незважаючи на війну, займатися виробництвом, тому що це важливо для країни і світу», — резюмував він. ФАО допомагає фермерам-переселенцям на Львівщині та на сході України Вотьє розповів, що на початку війни його колеги роздавали насіння картоплі переселенцям, які проживали у селах Львівської області. «Варто розуміти ситуацію переселенців. Проблема наразі не лише у ВПО. Це про вразливість. Я був у Донецькій області три тижні тому. Я маю на увазі, коли ви бачите, що там є люди, і там все ще є фермери. От вони справді вразливі. Вони дійсно в дуже поганому становищі. Ім нелегко продовжувати виконувати роботу. Вони не ВПО, але вони вразливі. Тому для ФАО за краще говорити про вразливість, тому що деякі ВПО справляються. Але деякі люди є справді вразливими. І ми повинні зосередитися на цьому», — розповів він. Як розповів Вотьє, більшість зусиль спрямовують на Схід, але у Львові все ще є вразливі люди. «Ми від них не відмовляємося. Отже, у нас є фінансування з Франції, система ваучерів. Таким чином, ми дозволяємо їм отримувати готівку, але не для того, щоб купувати все, що ви хочете, а щоб мати можливість купити щось продуктивне. Для нас це не просто давати гранти на соціальну допомогу. У вас є інші організації, які цим займаються. Ми хочемо дати можливість розвитку», — розповів він. Він зазначив, що це треба виправляти, бо це дорого обходиться Україні. Також він підкреслив, що це зменшить вартість гуманітарної допомоги в майбутньому. І як наслідок — в країні буде менше залежних та більше продуктивних людей, які підтримують націю та виробництво.