Зовсім нещодавно українці потерпали від аварійних чи планових відключень світла, спричинених масованими російськими ракетними обстрілами української енергетичної інфраструктури. Проте вже у середині квітня Україна вже поновила експорт електроенергії в Молдову, а пізніше – в Польщу та Словаччину, пише DW. Україна експортувала електроенергію до Молдови та країн ЄС з червня до 11 жовтня минулого року, коли за день до цього Росія вперше завдала масштабного ракетного обстрілу по всій території України, зокрема по енергетичній інфраструктурі. Тоді ж в країні стався перший блекаут. Надалі восени та взимку українська енергосистема потребувала допомоги й частково підтримувалася аварійними перетоками та імпортованою електроенергією з європейських країн. Проте від 12 лютого в енергосистемі відсутній дефіцит електроенергії й з того часу майже по всій Україні були зняті обмеження споживання. Так, до 2 квітня обмеження споживання діяли в Житомирській області, яка разом з Харківською найбільше постраждали під час масованої ракетної атаки на початку березня. Натомість нині в жодній області України обмежень споживання електроенергії немає, окрім районів, якими проходить лінія фронту. Чому енергосистема так швидко відновилась В «Укренерго» констатують, що передумовами для появи профіциту та розблокування експортних поставок стало сезонне потепління та пов'язане з ними зниження споживання електроенергії. Також на це вплинуло тривале водопілля, яке розпочалося ще в лютому й сприяло активній роботі гідроелектростанцій, зростання обсягів генерації з відновлюваних джерел енергії, насамперед сонячної, та швидке відновлення магістральних мереж та електростанцій, де це дозволяє безпекова ситуація. «За шість місяців осінньо-зимового періоду ворог випустив понад 1 200 ракет та дронів по ключових енергетичних об'єктах. На жаль, понад 250 із них таки влучили у ціль - 43 відсотків магістральних мереж було пошкоджено. Зазнали різного ступеню ушкоджень усі теплові та гідроелектростанції. Але відновлювальні роботи тривають щодня», - пояснили в «Укренерго». Водночас міністр енергетики України Герман Галущенко обіцяє зупинити експорт електроенергії у разі дефіциту потужності генерації для внутрішніх споживачів. «Експорту не може бути, якщо не вистачатиме генерації для внутрішніх споживачів», - наголосив міністр. Він називає поновлення експорту електроенергії ще одним джерелом підтримки тарифів для населення. Зокрема, експортери спрямовуватимуть 80% доходу від продажу електроенергії за кордон на покриття різниці між ринковою ціною електроенергії та її вартістю для побутових споживачів. Прозорість в поставках Наразі дозволена спілкою системних операторів континентальної Європи ENTSO-E максимальна пропускна спроможність для експорту електроенергії з України у Європу складає 400 МВт. Окрім цього, Україна має технічні можливості експортувати до Молдови ще 650 МВт. Однак не всі ці експортні потужності задіяно зараз на повну. «Наші експортні можливості використовуються зараз на 15-20%. На це є певні причини. В Україні немає зараз великого профіциту електроенергії, аби покрити всі ліміти. А також наші партнери з ЄС, зокрема з Словаччини, Румунії і Угорщини, пропонували Україні проводити спільні аукціони на експорт електроенергії, з України, відповідно до їхніх правил, аби все було прозоро. Але Україна так і не відпрацювала цей механізм», - розповів директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Через те, що українська сторона так і не змогла організувати спільні аукціони з продажу електроенергії, від 21 квітня експорт до Словаччини, який був запущений тільки 17 квітня, призупиняється. «Без запуску цих аукціонів на перетин ми не можемо розкрити свій експортний потенціал і в інші європейські країни. Для цього потрібне схвалення відповідних документів українською стороною», - пояснив Омельченко. Проблеми у законодавстві Водночас експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев вказує на те, що зволікання із запуском спільних аукціонів є провиною українських політиків та регулятора. В свою чергу це може поставити під загрозу всі експортні поставки в Європу. «Політики настільки не вірили, що наші енергетики можуть так швидко відновити українську енергосистему після руйнувань від обстрілів, що навіть ми зможемо відновити експорт, тому не поспішали з узгодженням документів. Натомість це можна було б швидко вирішити», - вважає Рябцев. Він наголошує, що свою частину роботи з підготовки технічної частини та розробки документів український національний оператор енергосистеми виконав. Натомість в «Укренерго» зазначили, що розроблений порядок з проведення спільних аукціонів в свою чергу має затвердити Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), і компанія тричі зверталася до регулятора з цим питанням. Проте регулятор поки що не ухвалив необхідного рішення. «Окрім цього, до українського законодавства необхідно внести зміни щодо можливості компенсації у випадку настання форс-мажорних обставин при будь-яких обмеженнях, та до податкового законодавства - для дотримання рівних прав іноземних та українських учасників аукціонів. Зокрема, пропонується звільнити від оподаткування операції з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, як це передбачено у європейському законодавстві», - зауважили в «Укренерго». Також з відповідними пропозиціями та клопотанням про внесення відповідних змін до законодавства компанія зверталася до уряду, втім, питання поки не вирішено. Експерти не виключають, що таке зволікання української влади з ухваленням рішень щодо прозорого експорту може свідчити про наявність фінансових інтересів, аби існуючі схеми експорту електроенергії продовжували працювати без змін. «Прозорі європейські спільні аукціони можуть порушити фінансові інтереси деяких зацікавлених осіб в Україні. Вони розраховували, що європейці погодяться на існуючі схеми експорту, але не вийшло», - вважає Володимир Омельченко й застерігає, що це може коштувати Україні можливостей здійснювати експорт електроенергії до країн ЄС. Нагадаємо, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) розглядає два варіанти підвищення тарифів на електроенергію. Детальніше про це можна дізнатись тут.