Українська Греко-Католицька Церква в Україні переходить на новий стиль для нерухомих свят зі збереженням чинної Пасхалії. Про це заявив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у прямому ефірі «Живого телебачення», повідомляючи про рішення Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні. Коли відбудеться перехід УГКЦ перейде на календар за новим стилем (початок Індикту) 1 вересня 2023 року Божого для нерухомих свят зі збереженням чинної Пасхалії. «Для тих парафій чи поодиноких громад, які відчувають себе ще не готовими до такого кроку (за окремим благословенням єпархіального єпископа), залишити можливість літургійного життя за юліанським календарем на період до 2025 року Божого», — йдеться у 5-й постанові 93-ї сесії Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні, яка відбулася 1-2 лютого 2023 року у Львові-Брюховичах. Чи зміняться дати святкування релігійних свят «Релігійний календар має два цикли або два види свят, які ми святкуємо. Одні з них ми святкуємо за сонячним календарем — це так звані нерухомі свята, які завжди кожного року випадають на одну і ту саму календарну дату», — каже Блаженніший Святослав. Водночас є інша група свят, інший цикл, який святкують за місячним календарем. Це так звана пасхалія, тобто свята, які пов’язані зі святом Пасхи. І це є так звані рухомі свята, тому що Пасха випадає завжди в неділю. «Завжди на іншу дату ця неділя припадає і тому це є свята, які рухаються відповідно до тих чи інших приписів. До речі, наше рішення якраз полягає в тому, що ми переходимо на новий стиль лише щодо нерухомих свят. Часом цей „новий стиль“ називають Григоріанським, але це неточно, тому що ми теж вирішили залишити поки що пасхалію, другий цикл свят, такою, якою вона є сьогодні, тобто актуальна пасхалія залишається в силі», — зазначив глава УГКЦ. Деколи православні брати, каже Блаженніший Святослав, такого типу поєднання Григоріанського календаря для нерухомих свят і старої пасхалії разом називають це Новоюліанським календарем. Водночас багато різних спеціалістів з літургії кажуть, що це неточне окреслення, тому ця термінологія теж має свої недоліки, тож УГКЦ її не вживає у своєму рішенні. Чому перехід на новий календар відбудеться саме 1 вересня Відповідно до візантійської традиції літургійний рік починається не 1 січня, а 1 вересня. «Коли ми жили за Юліанським календарем, то начало індикту наступало 14 вересня. Тому початок цього нового календарного життя ми хочемо розпочати відповідно до початку літургійного року. Тому 1 вересня ми починаємо новий церковний рік за Григоріанським календарем для нерухомих свят», - зазначив Блаженніший Святослав. Коли святкуватимуть Пасху віряни різних конфесій В УГКЦ наразі вирішили зачекати із цим питанням. Святкування Пасхи, тобто обрання дня, коли має випадати це свято, пов'язане із рішеннями Першого Вселенського Собору у Нікеї. «Святкування Пасхи чи обрахунок того дня, коли Паска має припадати, пов’язаний із рішеннями Першого вселенського собору у Нікеї. У 2025-му році ми будемо святкувати великий ювілей - 1700 років Першого Нікейського собору. Якщо так прискіпливо аналізувати дві пасхалії, які сьогодні знає християнський світ, пасхалії, за якими живуть Візантійські церкви як і католицькі, так і православні, стара пасхалія чи в нашому випадку актуальна пасхалія вона має свої плюси й свої недоліки. Вона так само потребує реформи. Але та пасхалія за якою живе римо-католицька церква, Григоріанська пасхалія, вона теж є недосконала. Теж має свої плюси та мінуси. І якраз, готуючись до ювілею Нікейського собору, який будемо святкувати у 2025-му році, сьогодні ведеться праця в діалозі між римом і Константинополем ведеться праця, дискусія над спільною оновленою пасхалією для того, щоб можна було усім християнам цілого світу святкувати Пасху в один день», — сказав Блаженніший Святослав. За його словами, в УГКЦ наразі вирішили зачекати із цим питанням. Адже навіть коли церква перейде на Григоріанський календар для нерухомих свят, все ж таки залишаючи актуальну пасхалію, вона буде святкувати Пасху з усіма церквами Візантійської традиції. «Очевидно, було вже багато пропозицій зробити одним махом все, перейдемо на ту пасхалію, за якою живе римо-католицька церква. Але велика частина владик говорила про те, що можливо нам не треба вносити в наше літургійне життя додаткові труднощі та розподіли. Нам треба так мудро підійти до питання календаря, щоб він нас більше не роз'єднував, а навпаки об'єднував. Спостерігаючи за тим, як живе православна церква в різних країнах світу, вони в багатьох зробили цей перший крок для нерухомих свят, але пасхалія у всіх є ця стара. І ми вирішили залишитися разом з ними», — зазначив Святослав. Як календарна реформа УГКЦ вплине на звичаї вірян Вірянам потрібно буде перелаштуватися на новий лад щодо святкування. Нова календарна реформа Української греко-католицької церкви стосується усіх свят. «Ця календарна чи літургійна реформа стосується усіх свят. Тому нам треба буде перелаштуватися на новий лад щодо святкування. Треба всім розуміти, що ми будемо посвячувати воду на свято Богоявлення 6 січня. Таким чином всі інші свята, включно зі Святом покрови, яке ми будемо святкувати 1 жовтня, свято Воздвиження 14 вересня і так далі», — сказав Блаженніший Святослав. Глава УГКЦ додав, що йдеться про комплексну реформу церковного календаря, яка давно уже назріла. Нагадаємо, 7 листопада Папа Франциск прийняв в Апостольському палаці у Ватикані Главу Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава (Шевчука), який перебував з робочим візитом в Апостольській Столиці. Це перший візит Києво-Галицького Верховного Архиєпископа після початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну. Блаженніший Святослав привіз у подарунок Папі Римському шматок російської міни, що пошкодила фасад греко-католицького храму в Ірпені, як символічний дар.