У вівторок, 21 березня, президент Росії Владімір Путін і лідер Китаю Сі Цзіньпін зустрілися на другий день переговорів у Москві. Вони оголосили про свої плани поглибити китайсько-російську політичну та економічну співпрацю на наступні роки, надсилаючи Заходу рішучий сигнал про свою рішучість просувати протистояти глобальному домінуванню Сполучених Штатів. Водночас видимого прогресу щодо китайського плану припинення вогню в Україні не було. Про це пише The Washington Post. Сі описав свій візит як знаменування «нової глави» у зміцненні відносин Пекіна з Москвою. Він був представлений у Китаї як частина сміливої ініціативи зі створення нового світового порядку. Крім того, китайський лідер запросив Путіна відвідати Китай пізніше цього року, сигналізуючи, що їх найбільш рішуча спільна протидія Заходу тільки починається. Протилежний візит прем’єра Японії в Україну В той час, коли Сі Цзіньпін стояв поруч з Путіним, прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда здійснив несподівану поїздку до України. Він відвідав Бучу, де російські російські солдати скоїли жорстокі звірства над українцями. «Світ був вражений, побачивши в Бучі вбитих невинних мирних жителів рік тому. Я справді відчуваю сильний гнів через цю жорстокість, відвідавши це саме місце тут», — заявив Кісіда. Також японський прем’єр зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським. Думки Кремля та Пекіну щодо України Натомість у Москві Путін і Сі — двоє авторитарних лідерів — зробили заяви перед журналістами, але вони не відповідали на жодні запитання. Тоді як їхні коментарі не свідчили про рух вперед щодо мирного плану, який пропонував Китай. Путін сказав, що значна частина плану Китаю щодо України з 12 пунктів корелює з поглядом Росії, додавши, що Сі довго зупинявся на цьому питанні під час переговорів у понеділок, 20 березня. Також Путін зазначив, що китайський план може лягти в основу майбутньої мирної угоди, але лише тоді, коли Київ і Захід будуть готові. «Однак ми не бачимо такої готовності з їхнього боку», - сказав російський диктатор. Раніше Кремль неодноразово заявляв, що Україна повинна прийняти «нові політичні реалії», припускаючи, що війна припиниться лише в тому випадку, якщо Київ здасть великі частини своєї території, зокрема й Крим. Водночас Сі сказав, що Китай займає неупереджену позицію щодо українського конфлікту та виступає за мир і діалог. «В українському врегулюванні ми неухильно керуємося цілями і принципами Статуту ООН, дотримуємося об'єктивної та неупередженої позиції», - заявив китайський лідер. За його словами, Китай та Росія продовжуватимуть «рішуче підтримувати фундаментальні норми міжнародних відносин, засновані на цілях і принципах Статуту ООН», ігноруючи, що вторгнення Росії та окупація українських земель порушують основні положення Хартії. Зокрема, минулого місяця Генеральна Асамблея ООН проголосувала за вимогу виведення Росії з України та дотримання Хартії. Китай був серед 32 країн, які утрималися від голосування. Крім того, план Китаю піддався критиці через відсутність деталей щодо ключових питань. Зокрема Олександр Габуєв, аналітик Фонду Карнегі, описав це як «фіговий листок» і «список відомих позицій Китаю», який, тим не менш, дозволив Сі Цзіньпіну вважати себе єдиним світовим лідером із мирною пропозицією. Проте не було жодної згадки щодо того, чи запропонував Сі виступити в якості посередника для об’єднання сторін, підкреслюючи думку аналітиків, що переговори стосувалися більше поглиблення китайсько-російських зв’язків та зміцнення економічних угод у той момент, коли Пекін має величезні економічні та політичні важелі впливу на Москву. Відносини Китаю та Росії Сі Цзіньпін сказав, що китайсько-російські зв’язки «вийшли далеко за межі двосторонніх відносин й мають життєво важливе значення для сучасного світового порядку та долі людства». Натомість Путін сказав, що відносини між Росією і Китаєм досягли «найвищої точки за всю історію наших двох країн». За його словами, переговори пройшли успішно, в «теплій, товариській і конструктивній атмосфері». Готовність Сі здійснити візит під час війни та його гучна похвала Росії викликали побоювання, що Пекін може безпосередньо втрутитись у хід війни, надавши військову допомогу Росії, щоб запобігти поразці Москви. Сполучені Штати погрожували запровадити економічні санкції, якщо Пекін постачатиме зброю, що спонукало високопоставлених китайських чиновників звинуватити Вашингтон у лицемірстві з огляду на величезний потік західної зброї до Києва. На думку аналітиків, Китай може бути спонуканий постачати зброю, оскільки він побоюється, що поразка Росії може спровокувати крах режиму Путіна, що призведе до нестабільності та потенційного приходу до влади у РФ прозахідного уряду. Про що говорили Путін та Сі Цзіньпін у другий день переговорів Основною темою другого дня переговорів було поглиблення економічного співробітництва, оскільки Росія все більше звертається до Китаю як ринку для своєї нафти та газу після значної втрати доступу до своїх давніх клієнтів у Європі. Перед тим, як перейти до широких переговорів, Путін сказав, що вузькі дискусії були «відвертими та змістовними», зазначивши, що торгівля російською енергією з Китаєм розширюється. За його словами, товарообіг Росії з Китаєм досягне 200 мільярдів доларів у 2023 році, здійснивши це на рік раніше запланованого. Сі натомість говорив про взаємну довіру двох країн і сподівання щодо поглиблення торгівлі та співпраці до 2030 року. Нагадаємо, президент РФ Владімір Путін мав розкішну спільну вечерю з китайським лідером Сі Цзіньпіном після зустрічі двох лідерів у понеділок, 20 березня. Детальніше про те, що їли двоє диктаторів, можна дізнатись тут.