20 липня 2016 року журналіст Павло Шеремет підірвався на вибухівці у машині у центрі Києва. Автомобіль належав фактичній дружині загиблого, журналістці, співзасновниці та власниці суспільно-політичного інтернет видання «Українська правда» Олені Притулі. Вибух стався через саморобний вибуховий пристрій, який, швидше всього, керувався дистанційно. Протягом останніх п’яти років справа Шеремета стала однією з найбільш резонансних у політичному житті України. Її розслідують досі. Хто такий Павло Шеремет Павло Шеремет – білоруський, російський та український журналіст, родом з Мінська. Його кар’єра в тележурналістиці розпочалася ще у 1992 році в Білорусі, до того займався банківською справою. Наприкінці 90-х зарекомендував себе як противник Лукашенка та його режиму. У 1997 році був арештований білоруськими силовиками та засуджений до двох років позбавлення волі умовно і до одного року іспитового строку. Провів в ув’язненні в цілому три місяці і був депортований з країни. Продовжив свою кар’єру Шеремет у Росії. Там працював з 1998 по 2014 рік спеціальним кореспондентом програм «Новости» і «Время», шеф-редактором російської та зарубіжної мережі інформаційних програм ОРТ та автором документальних фільмів та спецпроєктів. Припинив співпрацю із російськими ЗМІ через події в Україні 2014 року, заявивши: «Вважаю анексію Криму і підтримку сепаратистів на Сході України кривавою авантюрою і фатальною помилкою російської політики». Ще в 2011 році переїхав до Києва. В Україні працював в «УП» та «Радіо Свобода», мав авторський проєкт «Діалоги» на 24 каналі. Як проходить слідство Перші суттєві зрушення у справі Шеремета відбулися лише в 2019 році. Чому слідство набирало обертів так довго? Конкретної відповіді немає, однак правоохоронці пов’язують це із складністю справи та професійністю вбивць. Наразі поліція дотримується сценарію, що за журналістом стежили кілька днів напередодні вбивства, вибухівка була виготовлена із військової міни, її встановлювали та підривали різні люди з чітко розподіленими ролями у замаху. У грудні 2019 року були затримані можливі учасники злочину – Андрій Антоненко, також відомий під псевдонімом Riffmaster, Юлія Кузьменко та Яна Дугарь. З вересня 2020 року їх судять присяжні Шевченківського районному суду Києва за обвинуваченнями у навмисному вбивстві небезпечних для навколишніх способом. На початку слідство висунуло чотири версії вбивства Павла: професійна діяльність, дестабілізація в країні (російський слід), помилка в об’єкті злочину та особисті конфлікти. Новий виток у справі Шеремета На початку 2021 року стало відомо про можливий білоруський слід у справі Шеремета. 4 січня цього року європейське видання EUobserver оприлюднило аудіозапис, на якому начебто посадові особи КДБ Білорусі обговорюють усунення критиків режиму Лукашенка, зокрема і Павла Шеремета. Розмова спецслужбовців ймовірно датована квітнем 2012 року. Аудіофайл надав колишній працівник білоруського антитерористичного спецпідрозділу «Алмаз» Ігор Макар. Запис був буцімто зроблений в кабінеті тогочасного очільника КДБ Білорусі Вадима Зайцева. Голос, ймовірно, Зайцева, віддає наказ саме підірвати журналіста, розповідає деталі замаху, які збігаються із вбивством. 19 січня Ігор Макар дав свідчення Нацполіції України та надав оригінали записів. «Інформація може істотно прискорити процес встановлення замовників і обставин підготовки підриву Павла Шеремета», – йдеться в офіційному повідомленні. Сценарій втручання білоруських спецслужб не суперечить основній версії слідства, заявили у поліції. Експертиза записів триває. Обвинувачені: хто вони Андрій Антоненко – поет та музикант, учасник російсько-української війни. Засновник і фронтмен гурту «Riffmaster». З 2015 по 2017 року виступив в зоні проведення АТО/ООС більше 300 разів для бійців ЗСУ. Доброволець в лавах «Першого добровольчого шпиталю імені Миколи Пирогова». З липня 2017 року проходить військову службу за контрактом в ЗСУ. Саме Антоненку слідство інкримінувало організацію вбивства журналіста, з травня 2020 року вважають виконавцем. Юлія Кузьменко – лікарка-педіатр, волонтерка та громадська діячка. Займалася волонтерством під час російсько-української війни у самоорганізованій групі правозахисників «Євромайдан SOS». Брала участь у довиборах до Верховної Ради від партії «Європейська солідарність» по 50-му округу, де програла скандальному Андрієві Аксьонову. За версією слідства, саме Юлія заклала вибухівку під автомобіль, в якому загинув Шеремет. Яна Дугарь – волонтерка російсько-української війни, військова медикиня. На фронт пішла добровільно, в травні 2018 року її було переведено до десантно-штурмових військ, згодом присвоїли звання сержанта (старшого бойового медика). Правоохоронці вважають, що Дугарь була пособницею Антоненка та проводила розвідку напередодні вбивства. Відставка Авакова Зв’язок між справою Шеремета та відставкою Авакова на перший погляд видається зовсім очевидним, зважаючи на слова президента Зеленського. На другій щорічній пресконференції Володимир Зеленський на питання журналістки заявив, що у випадку невинуватості наразі підсудних, міністр внутрішніх справ України не може залишитися на своїй посаді. Та й взагалі додав, що подальша доля Авакова неабияк буде залежати від результатів справи Шеремета. Перспективи справи Шеремета при новому міністру внутрішніх справ Новопризначений очільник МВС Денис Монастирський ще до свого офіційного затвердження на посаді дистанціювався від теми вбивства журналіста. «Давайте дочекаємось рішення суду, а вже потім будемо робити висновки про роботу і якісь правоохоронні системи», – заявив він минулого тижня. .