На тлі скандалу навколо доповіді Amnesty International стосовно дій ЗСУ під час війни з росією очільниця Amnesty International в Україні Оксана Покальчук прийняла рішення піти з посади. Про це повідомила голова Amnesty International в Україні Оксана Покальчук. “Мені боляче це визнавати, але ми з керівництвом Amnesty International розійшлись ціннісно. Тому я прийняла рішення залишити організацію. Я вважаю, що будь-яка робота на благо суспільства має бути зроблена з урахуванням локального контексту і з продумуванням наслідків. А головне, я переконана, що наші дослідження мають робитись скрупульозно і з думкою про людей, чиє життя часто напряму залежить від слів і вчинків міжнародних організацій”, — написала Покальчук.. За її словами, український офіс намагався донести до керівництва організації інформацію про війну, яку розв’язала росія проти України. “Навіть ще вчора у мене була наївна надія, що я зможу все виправити. Що ми проведемо хай хоч 200 нарад і все-таки пояснимо, достукаємось, донесемо свою думку. І той текст буде видалено, а замість нього з’явиться інший. Сьогодні я зрозуміла, що цього не станеться”, — наголосила Покальчук.. Оксана Покальчук нагадала, що вони ретельно документують порушення з боку рф, які ляжуть в основу численних судових розглядів та допоможуть притягнути винних до відповідальності. Як приклад, вона наводить їх дослідження атаки на драматичний театр у Маріуполі, яке “стане вагомим доказом та допоможе покарати винних у цьому жахливому, нелюдяному злочині”. Як повідомила голова Amnesty International в Україні, прес-реліз, який організація випустила 4 серпня, мав як мінімум дослідити дві сторони та врахувати позицію Міноборони України. Amnesty International звернулась до Міноборони з проханням про реакцію, але дали дуже мало часу на відповідь. У результаті цього організація створила матеріал, який прозвучав як підтримка російських наративів. Прагнучи захистити цивільних, це дослідження натомість стало інструментом російської пропаганди. Довідково: У звіті Amnesty International заявила про начебто розміщення українських військових у деяких цивільних обʼєктах. Цим твердженням прикриваються російські окупанти, коли обстрілюють дитсадки, школи, церкви, лікарні і житлові будинки в Україні.