Нинішній стан українського суспільства можна образно уявити у вигляді колективного розлучення. Усі розлучаються з усіма: 1. Президент України звільнив Вадима Пристайка з посади посла України у Великій Британії; 2. Якщо Ткаченка звільнять із посади Міністра культури, замінити його може львів’янка Олеся Островська-Люта, арт-менеджерка та кураторка сучасного мистецтва. Однак це лише непідтверджена офіційно інформація — наразі відбуваються жорсткі дискусійні баталії; 3. На сайті Президента України з’явилась петиція до Президента: «Прибрати російську мову з сайту Президента України»! 4. Офіційний сайт з петиціями до Президента України перестав працювати. Отже, ми фіксуємо численні факти, які вказують на те, що ні еліта, ні маси наразі не готові встановити конвенційні правила (суспільний договір) і добровільно дотримуватись їх. Якщо подивитись на цю ситуацію панорамно, то ландшафт культурного, ідейного та інтелектуального життя в Україні зводяться до спільного знаменника — «заборонити». Табуювати, забанити, цензурувати, скомпрометувати, зацькувати — саме на це переважно витрачаються моральні сили, ерудиція та логічна аргументація. Для врахування. Президент Литви офіційно запропонував садити на довічний термін всіх «проросійських литовців» за організацію держпереворотів. При цьому це стосується націоналізму і лібералізму, соціалізму й консерватизму, демократії і імперськості. Кожний шукає і знаходить «корінь зла», і після цього його життя набуває змісту — воно стає боротьбою. Що стосується дій ворога та його союзників. Тим часом в кремлівській системі розгорнулась власна боротьба, на цей раз зі Стрєлковим — одним із найгостріших критиків Путіна та Шойгу, якого нарешті запроторили до буцегарні. Причому заяву написав колишній командир Вагнера, що є важливо, оскільки це один із наслідків заколоту Пригожина. Затримання Стрєлкова виводять нас на два чинника: перший, куратори «ультра патріотів» почали втрачати внутрішній вплив, а значить буде реванш; другий, система кремлівської влади конвертується в «осаджену фортецю». Іншими словами, якщо раніше Путін стояв між протиборчими силами, то тепер він стає центром бійні та її внутрішнім учасником, а отже, йому доведеться вже відбиватися самостійно, і насамперед — від радикально правого крила, які є єдиною консолідованою і небезпечною для російської влади «соціальною» структурою. Отже, якщо кремлівці вже один одного арештовують — геть кепські у них справи. А це означає, що субота, неділя і наступний тиждень обіцяють бути насиченими. Для врахування. «пригожин» досі не сходить із перших смуг іноземної преси, причому з такими приблизними заголовками: «Могутні найманці „вагнера“: діаманти, зброя, політика». Ймовірна насиченість полягає в тому, що «заколот пригожина» дозволив перекинути «вагнерів», які як відомо спеціалізуються на палацових переворотах, до Білорусі. А також те, що 23 липня Лукашенко має зустрітися з Путіним. Тож чергові пасажі Лукашенко щодо планів НАТО і Польщі захопити Білорусь можуть стати пророцтвом у разі провокацій тих самих «вагнерів», поки Лукашенко у неділю буде в Кремлі, оскільки Європа дійсно готується до війни. Довідково: 1. «Україна може отримати F-16 вже цього року», — Білий Дім. 2. Зеленський та Байден обговорюють можливість постачання американських оперативно-тактичних ракетних комплексів ATACMS, — Салліван. 3. Зеленський назвав Кримський міст метою, яка має бути нейтралізована. 4. Уряд України ухвалив постанову про виробництво боєприпасів для безпілотників в Україні. Директор ЦРУ Вільям Бернс заявив, що залишається оптимістом щодо контрнаступу України. Висновки: 1. Щодо українського суспільства: Страх за своє виживання і постійний адаптаційний процес, формують у нашому суспільстві феномен переважання «цінностей виживання». Українське суспільство демонструє свою готовність і здібність до своєї внутрішньої модернізації, а це найголовніша умова для реалізації українського національного проєкту. Інформаційно. Позиція Драгоманова і Франка: Модернізуватися — означає звільнятися від імперської залежності. 2. Щодо російського суспільства: Монстроподібний страх за своє виживання і постійний адаптаційний процес своєї бюрократії, мілітаризму і вилучення ресурсів призвели в російському суспільстві феномен «бездушних» форм соціальної організації, яка поступово починає зжирати сама себе. Іншими словами те, що в усьому світі називається психопатична шизофренія, в Росії називається — «філософія». Ні про яку модернізацію російського суспільства мова йти не може — жодної ознаки. Вони повинні лежати або в диспансері або у морзі.