Спочатку словосполучення "друга армія" світу виглядало загрозливо, а після Бучі викликало відразу. Зараз від неї залишились воєнні злочини, ганьба й ненависть. Про це у відеозверненні сказав Президент України Володимир Зеленський наприкінці 100-го дня повномасштабної війни Росії. Головні тези зі звернення Володимира Зеленського: Рівно сто днів тому всі ми прокинулися в іншій реальності. Рівно сто днів тому прокинулися інші ми. Коли українців будить не промінь сонця, а вибухи ракет, які влучають у наші домівки, тоді прокидаються зовсім інші українці. У 2014 році Росія прийшла до нас з одним словом, з новим словом. І це слово "війна". 24 лютого Росія додала до цього слова ще одне, зробивши словосполучення"повномасштабна війна". І протягом ста днів ми знаходили чи отримували, бачили чи хотіли стерти ще інші слова. Їх небагато. Вони різні. Але відображають, що ми пережили. Усі буде правильно згадати саме сьогодні. Сто днів – сто слів. Передусім це два слова: "наші герої". Тобто передусім люди, які від ночі на 24 лютого й до сьогодні обороняють нашу державу. А далі – українські слова: "паляниця", "Збройні Сили", "Стугна", "Козак", "Зміїний" і... Звичайно, "Чорнобаївка" – це одне слово, яке звучало вже багато разів і в якому видно все і про наш спротив, і про наших ворогів. А ще – іноземні слова, які стали рідними для України: "Байрактар", "Гарпун", "Хаймарс", "Старлінк", "Жешув" і... Звичайно, "лендліз" – іще одне слово, всього лиш одне, але яке відображає 100 днів боротьби, сто днів дипломатії, сто днів підтримки. І слово, яке відображає дещо важливе в нашому характері. "Джавеліни", які викликали страх у ворогів, бо вони не чекали, що їх не врятує броня. А потім і усмішку, нашу усмішку, коли українці намалювали ще й "святу Джавеліну". Ну і слово, за яке всі в Україні підіймають келих, – "Нептун". Щодня в нас зʼявлялися слова, які для кожного й кожної тепер значно більше, ніж просто слова. Важкі слова. "Гостомель", "Бородянка", "Охтирка", "Чернігів", "Харків", "Херсон", "Ізюм", "Мелітополь", "Маріуполь" і "Азовсталь". А разом з ними – "армія", "арта", "морпіхи", "прикордонники", "розвідка", "нацгвардійці", "поліція", "тероборона", "авіація", "наші героїчні льотчики"... А також слово "привид". Привид Києва. Який знищував ворогів і залишався живим. Були й слова, які наш ворог хотів стерти. "Волноваха" і "Салтівка", "Попасна" і "Сєвєродонецьк". Це слова, які ми обовʼязково напишемо знову. Але по-нашому. Так само, як "Буча". І як "Маріуполь". І ми напишемо їх обов'язково поруч зі словом "трибунал". Щоб інші слова – "фільтрація", "депортація", "катування", "розстріл", "килимове бомбардування", "ракетний удар" – обовʼязково отримали відповідь. Відповідь всього лише з одного слова – "справедливість". Справедливість, яка стане крапкою після тимчасових для нас слів "окупація", "Мордор", "орки". Багато що змінилося. Коли чуємо слово "Патрон", згадуємо найвідомішого сапера України. А коли чуємо "марафон", розуміємо, що це зовсім не про спорт. І, звичайно, у наш лексикон привнесли дуже багато смертельно небезпечних слів. Того, що жоден українець і жодна українка ніколи не хотіли бачити. "Іскандери", "Калібри", "Солнцепеки", "фосфорні бомби" та інше. І ще одне словосполучення варто згадати – "друга армія світу". Спочатку воно виглядало загрозливо. Потім небезпечно. Після Бучі викликало тільки відразу. А зараз – хіба що гірку усмішку. Бо що залишилося від неї? Воєнні злочини, ганьба й ненависть. Буде ще багато слів, які знатиме кожен. Які матимуть сенс для кожного. І які дадуть шанс мільйонам. Це слова "відбудова", "кандидатство" і "членство", "гарантії" та "безпека". І обов’язково – слово "повернення". Звичайно, на основі слова, яке було мрією, а стане реальністю – "звільнення". Слова про те, куди прямує й завжди прямуватиме ворожий воєнний корабель. Про те, що робити з окупантами, коли хтось скаже: "Вова!" І, звичайно, наше вже народне – "Доброго вечора, ми з України!". З тієї України, де розквітає поле, а вона сивіє. Із тієї України, яка стояла, стоїть і буде стояти. України, чия не вмерла ще слава і воля. України, якій ми кажемо: "Слава"! Слава Україні! Слава нації! І кожному відоме продовження – "Смерть ворогам!". Бо є три слова, задля яких протягом вже ста днів після восьми років ми боремось: "мир", "перемога", "Україна".