Українські вчені в районі станції "Академік Вернадський" в Антарктиді розпочали акустичні дослідження тюленів Ведделла. Про роботу науковців та її мету розповів Національний антарктичний науковий центр. Тюлені Ведделла – найпівденніші ссавці, які чудово пристосовані до життя в одному з найхолодніших регіонів планети. Вони здатні затримувати подих та залишатися під водою майже півтори години поспіль, подекуди пірнаючи на глибину понад 600 м. Для дихання тюлені Веддела роблять лунки або використовують тріщини в кризі. Раніше науковцям були відомі близько 30 типів звуків котрими послуговуються тюлені, але нещодавно було виявлено ще 9 типів – в ультразвуковому спектрі. "П'ята частина підводних співів відбувається якраз на таких частотах – вищих за діапазон людського слуху: від 20 до 50 кГц, а деякі можуть сягати 200 кГц. Раніше вважалося, що ластоногим такі високочастотні звуки не притаманні, тож їхнє функціональне значення науковцям ще треба з’ясувати", - зазначають вчені.. Існує гіпотеза, що зворотне відлуння таких звуків дозволяє Ведделлам орієнтуватися у просторі під час антарктичної зими, коли світла немає кілька місяців поспіль. Українські вчені цілодобово записували їхні підводні співи під час сезону розмноження Ведделлів, що тривав з вересня до листопада. Для цього в двох протоках біля нашого острова в лунках, які активно використовували тварини, були встановлені 2 акустичні рекордери. Дослідники отримали численні записи самців, самиць і дитинчат. Аналіз отриманих даних дозволить отримати нову інформацію про звуки та підводні комунікації тюленів, зокрема в ультразвуковому спектрі. Українські дослідження допоможуть встановити особливості вокалізацій тварин різного віку і статі та з’ясувати, чи відрізняються діалекти тюленів Ведделла з районів архіпелагу Вільгельма, поблизу станції "Вернадського", та моря Росса у Західній Антарктиді, де аналогічні дослідження проводять вчені з американської станції «Мак-Мердо».