У 2018 році Ганна Гаврилів для порятунку Поморянського замку на Львівщині створила благодійний фонд «Спадщина.UA» . Якийсь час він займався промоцією та залученням коштів для реставрації споруди. Про це пише «Економічна правда» Згодом ініціатива розширилася. Організація взяла під опіку ще кілька історичних будівель на Львівщині і почала розвивати їх культурно-туристичний потенціал. «У 2018-2020 роках ми з експертами та місцевими громадами дали поштовх відродженню Поморянського замку, Тартаківського палацу та будівлі товариства "Сокіл" у місті Бібрка на Львівщині. За час активної діяльності мали статус найбільш ефективної громадської організації у сфері системного та комплексного відродження пам’яток», – розповідає Гаврилів. За її словами, волонтерська праця виявилася доволі утопічною та малоефективною в тривалій перспективі. Саме це спонукало її шукати нові інструменти для порятунку культурної спадщини. У 2020 році паралельно із соціальними проєктами благодійного фонду Гаврилів зайнялася приватним інвестуванням в історичну нерухомість. Один з найвідоміших прикладів – ревіталізація будівлі старої школи 1905 року в Роздолі на Львівщині, яка стала мультифункціональним центром для місцевого бізнесу. У 2022 році Гаврилів почала розвивати серійний проєкт з відновлення старовинних хаток на Львівщині. Першу хатину в Поморянях на межі Львівської і Тернопільської областей Гаврилів придбала задовго до війни і відновила для себе. Поморяни – колишнє містечко з багатою історією і туристичним потенціалом. Зараз це селище з тисячею мешканців. У ньому розташовані кілька пам’яток національного значення: Поморянський замок-палац 16 століття, старовинна дерев’яна церква 17 століття, бароковий мурований костел 18 століття, а також руїни неоготичної ратуші кінця 19 століття. Неподалік – Золочівський замок. Ще два будинки Ганна придбала, щоб розвивати зелений туризм. Планувала створити мережу старовинних хатинок «Мальовані Поморяни» з максимальною автентикою: білені вапном стіни, а вікна та двері – завжди сміливих відтінків. Однак війна внесла свої корективи. Замість туризму з’явився запит на відносно недороге житло з автономним пічним опаленням. Пошук безпечних місць спонукав людей обирати сільську місцевість. Перші відреставровані три хатини на початку літа 2022 року Ганна продала. Так почався проєкт з пошуку та ревіталізації старих сільських хат. За останні пів року в Поморянах відновили десять хатинок, ще п'ять – у роботі. Власниками відреставрованих хат у Поморянах та довколишніх селах стали люди переважно творчих професій: журналісти, дизайнери, художники, айтівці. «У Поморянах, де феноменальний культурно-туристичний потенціал, але дуже бідна громада, ми леліємо кожного нового резидента і запрошуємо не лише приїжджати сюди на вихідні, а й прописуватися та платити в громаду податки. Усі ми впливаємо на майбутнє маленького історичного українського містечка», – каже засновниця ініціативи. «Наша аудиторія – це молоді, активні, свідомі та спроможні люди, переважно сім’ї, поціновувачі культурної спадщини України, що плекають своє коріння. Через війну аудиторія поціновувачів наших хатинок збільшилася. Війна актуалізувала в суспільстві поняття української ідентичності і підняла інтерес до своєї історії та культури», – пояснює Гаврилів. Вартість відновлення сільської хати становить 1-7 тис дол залежно від стану будівлі та побажань замовника. Крім прямих витрат на роботи й матеріали, є ще витрати на юридичну та логістичну складові. Відреставрована хатина коштує 4-14 тис дол. Хатинки бувають різних років забудови: від початку 20 століття до 60-70-х років, переважно глиновальковані та з фальцевою покрівлею. Будівлі трапляються у різному стані. Деякі потребують суттєвих вкладень, аби вивести їх з аварійного стану. Під час ремонту майстри намагаються максимально зберегти автентичність хати. Як правило, при ревіталізації залишають муровану глиняну пічку, дерев’яну підлогу, якщо вона в доброму стані, вікна, двері або автентичні дерев’яні меблі. У кожній старій хаті є комора, яку за бажанням нових власників переобладнують на санвузол. Також майстри підводять електричні та сантехнічні комунікації. Після ревіталізації кожна хата отримує «кольорову» назву: оливкова, синя, бірюзова, карамельна, гірчична, кольору осінньої ночі чи сушеної м’яти. Часто кольори та рівень комфорту хатини обирають власники. «Запити нових господарів різні: когось влаштовували комунікації на рівні "для дачі", а комусь необхідні умови для повноцінного проживання. Усе індивідуально», – каже Гаврилів. Ініціатива з відновлення старовинних хаток у Поморянах вийшла за межі селища. Засновниця проєкту працює над реставрацією хатинок біля Свірзького та Олеського замків, а також у центрі килимарства – Глинянах на Львівщині. Недавно вона придбала садиби в селі Крачанівці на Хмельниччині та в селі Полиці на Волині. Для них також шукають інвестора. Ціни на такі хатини в селах Поділля та Галичини у 2022-2023 роках суттєво зросли. «Попит сформували внутрішньо переміщені родини зі сходу та півдня країни, які втратили домівки і не можуть придбати нерухомість у місті або шукають тимчасове житло в безпеці. У провінції і ризики ракетних ударів менші, і сирени звучать тихіше», – пояснює Ганна. Нагадаємо, на Львівщині шукають господарів для відреставрованої лимонно-гірчичної хатинки. Попри ремонт, майстри намагались зберегти автентичність споруди: всередині залишили піч і дощату підлогу. На території біля дому розташовані дві великі стодоли для закрутів та дров, а також яблуневий сад. Додамо, раніше ініціатива «Спадщина.UA» відреставрувала столітній будинок теж у Поморянах на Львівщині. Після реновації в хаті поселилося подружжя з Києва.