Одного дня серед крові, куль та бруду бойова медикиня десантно-штурмового батальйону 80-ї бригади Наталія зустріла своє кохання на війні. Про це пише пресслужба Львівської ОВА. Жінка несе військову службу в українській армії 13 років. Раніше була санітарним лікарем, а зараз рятує життя воїнів ДШВ, що їх намагаються забрати російські окупанти. Крім того, Наталія – мати двох дітей. На початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну вона евакуювала їх за кордон, а сама продовжила службу у війську. Дотепер жінка каже дітям, що на навчаннях. Натомість бойова медикиня під кулями й обстрілами витягує поранених воїнів з переднього краю. Також Наталія постійно виїжджає на бойові позиції, коли потрібна евакуація. За її словами, важкі бої – не перешкода, адже найголовніше для неї – вивезти постраждалих з лінії вогню. Водночас доводиться на півдорозі зупинятися, перев’язувати рани й далі чимдуж їхати на точку евакуації. Проте під час страшних реалій війни Наталія знайшла своє кохання. Так, спочатку бойова медикиня спочатку почала товаришувати зі стрільцем-снайпером Дмитром, але вже згодом, вони закохались й вирішили одружитись. «Ми виходили на спостережний пункт, сиділи там і багато говорили. Обстріли були дуже сильні. Ми потоваришували. Рішення одружитись прийшло спонтанно. Дмитро мені каже: «Давай одружимось, може завтра не настане». Тут живеш одним днем і цінуєш життя. На війні інакше йде час, ми навіть можемо не згадати, який зараз місяць. Дуже тяжко, але ми даємо раду. Зараз удвох з чоловіком їздимо на евакуацію. Він - стрілець-снайпер, але згодом поїде вчитись на медика. Чоловік допомагатиме, щоб я трохи відпочивала», - розповіла Наталія. Одного дня снаряд залетів до бойової медикині прямо в бліндаж. Жінка знепритомніла, але невдовзі прийшла до тями та побігла надавати поміч решті бійців. «Ми вивозимо поранених не медеваком, а нашим БТРом. Якось накрило артою, було дуже багато поранених, але ми всіх вивезли. У середині бронемашини було 15 важкопоранених. Страшно. Але все переживається та забувається, якщо є можливість нормально поспати. Я знаю, що маю йти до поранених, бо їх не залишу. Я тут і місяць сидітиму, знаючи, що в них все буде добре. Я дуже люблю свою бойову роту», - каже медикиня. Нагадаємо, вже вісім місяців поліцейські-добровольці батальйону поліції «Львів» Анастасія Комлик та Роксолана Кошіль виконують бойові завдання у найгарячіших точках України. Раніше дівчата вдвох відвідували спортивний зал та займалися легкою атлетикою. Натомість тепер вони страхують одна одну під час бойових завдань.