Масляна — традиційне народне свято, яке присвятили проводам зими та зустрічі весни. Цього року українці почнуть відзначати його 20 лютого. Святкування Масляної починається за 56 днів до Великодня, тому дата змінюється щороку. Святкують Масляну цілий тиждень, який називають Сирною седмицею або Масляним тижнем. Він завершиться 26 лютого, за тиждень до Великого посту. Традиції святкування Масляної Свято Масляної прийшло до нас із язичницької культури і спочатку було пов’язане з днем весняного рівнодення — народ проводжав зиму і зустрічав весну. Проте після прийняття християнства виявилося, що традиційний час свята випадає якраз на Великий піст, тому Масляну довелося змістити — на останній тиждень перед постом. За церковною традицією на Масляну не можна їсти м’ясо. Також на Сирній седмиці скасовується піст в середу і п’ятницю. За Масляний тиждень люди намагаються наїстися молочних продуктів, яєць, риби і головної страви — млинців, аби потім витримати Великий піст. Млинці пекли впродовж усієї Масляної — на честь слов’янського бога Сонця Ярила, а в кінці святкування спалювали опудало — Мару, яка символізувала смерть і народження природи. Святкування Масляною за днями тижня Понеділок — зустріч Масляної. У перший день Масляної вдома робили прибирання і пекли перші млинці. Ними обов’язково пригощали жебраків і незаможних людей, або залишали млинці поруч з будинком — на помин покійних родичів. У перший день можна було ходити в гості або приймати гостей, а ще в понеділок встановлювали опудало Масляної. Вівторок — Загравання. У цей день проходили оглядини — батьки поспішали засватати дітей до початку посту. Хто хотів, міг сам пошукати свою половинку без допомоги батьків — наприклад, на гуляннях або в гостях. Середа — Тещині млинці. У третій день тижня зять повинен йти в гості до тещі. За кількістю частування на столі у тещі можна було судити про те, як сильно напартачив зять за минулий рік. І чим дружелюбнішою буде теща цього дня — тим щасливішим буде життя молодого подружжя. Четвер — Розгуляй, Широка Масляна. Це день розваг. Закінчувалися прибирання та всі господарські справи і починалися катання на санях, кулачні бої, стрибки через багаття та інші веселощі. П’ятниця — Тещині вечірки. У цей день теща повинна їхати з візитом до зятя. Але їхала вона не одна, а з подругами і родичами. Млинці, звичайно, зять не готував — це робила його дружина — але весь вечір повинен був всіляко потурати тещі і гостям. Субота — Посиденьки зовиці. Заміжні жінки запрошували в гості сестер чоловіка (зовиць), пригощали їх млинцями і вручали подарунки. Також разом ворожили на майбутнє. Неділя — Проводи Масляної. Цю неділю ще називають Прощеною. Цього дня закінчували святкувати, просили один у одного вибачення за скоєні образи та самі прощали кривдників. За традицією, зустрівшись, люди говорили один одному:» Прости мене», а у відповідь чули: «Бог тебе простить». Також в цей день поминали покійних і спалювали опудало Масляної. Прикмети на Масляну У свято не слід відмовлятися від ласощів та млинців. Вважалося, що перший з'їдений млинець дає здоров'я на цілий рік. Не можна вживати м'ясо та переїдати, оскільки Масляна є підготовкою до Великого посту. Заборонялося лихословити, конфліктувати та лаятися у свято. На Масляну не можна сумувати та сидіти вдома, бо заведено відзначати її гучно та весело з друзями та рідними. Забороняється приймати гостей, якщо в оселі не прибрано. Нагадаємо, раніше LVIV.MEDIA розповідало, коли у 2023 році святкують Великдень.