Говорімо правильно: пояснюємо найпоширеніші помилки в українській мові

Говорімо правильно: пояснюємо найпоширеніші помилки в українській мові

Лексичні помилки є найбільш очевидними, але й найбільш вживаними

Сьогодні в Україні відзначають День української мови та писемності. З нагоди свята Lviv.Media зібрало добірку помилок, які найчастіше допускають українці, а також з’ясувало правильні відповідники. В українській мові є граматичні, пунктуаційні, орфографічні, стилістичні, лексичні види помилок. Останні — це найбільш очевидні помилки, адже стосуються конкретного слова. Lviv.Media поспілкувалося про це із філологинею, доценткою кафедри українського прикладного мовознавства ЛНУ імені Івана Франка та засновницею мовної майстерні “Слово на нОво” Лесею Дудою.

“Серед лексичних помилок у нашій мові найпопулярніші — суржик, тобто росіянізми, русизми. Їх може помітити і пересічний мовець без фахової освіти, однак все одно ці помилкові слова часто проскакують у нашому мовленні”, — каже Леся Дуда.

“Плеоназм — використання двох слів, які зазвичай окремо є нормативними, але у поєднанні дублюють значення одне одного. Тому їх теж зараховують до порушення лексичної норми”, — пояснює фахівчиня.  

Наприклад, "колеги по роботі". Очевидно, що колеги — це люди, з якими ви працюєте. Таких випадків є вдосталь.

Є і словосполучення, які вже здаються сталими для більшості українців. Однак вони все ж не є правильними. Але це не означає неправильність кожного присутнього в сполуці слова, помилковим є саме їх поєднання.

“Це називають лексичною мовною нормою в контексті синтаксичної мовної норми, тобто некоректне поєднання слів. Власне слова “вірний”, “відкривати”, “відноситися” “дані” не порушують мовну норму, а от у певному словосполученні порушують”, — підкреслює філологиня. 

Поєднання порушень лексичних і синтаксичних мовних норм можна знайти і в фразеологізмах. 

"Щоб уникати мовних помилок, рекомендую насамперед зрозуміти джерело помилок. Та все ж не боятися помилятися в мовленні і не лінуватися шукати нормативні відповідники", — підсумовує Леся Дуда.

Нагадаємо, в Україні обговорюють можливій перехід державної мови з кирилиці на латиницю. Таку заяву робив секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов. Заява викликала шквал запеклих дискусій і стала черговим витком "азбучної війни".

Освіта

Останні новини
Переглядаючи сайт LVIV.MEDIA ви погоджуєтеся з нашою Політикою конфіденційності