Внесення змін у надрокористування в Україні має позитивний ефект, адже запроваджені механізми та процеси дозволяють інвестору, зокрема, проаналізувати всі дані щодо об'єкта, в який той має намір вкладати кошти. Про це під час пресконференції «Екотрансформація надрокористування: роль держави, бізнесу і громад» у Львові сказала Ірина Супрун, CEO Геологічної інвестиційної групи, експертка у сфері надрокористування, передає кореспондент LVIV.MEDIA. «У нас буде одна система для інвестора, щоб оцінити і наявні земельні питання, і екологічні, і природоохоронні, а також низка інших обмежень, що можуть виникнути у надрокористувача-потенційного інвестора в реалізації його проєкту. У нас є насправді інше болюче питання — доступ до землі. Надра — національний ресурс, який знаходиться під землею, і без фізичного доступу до землі жоден з інвесторів не зможе реалізувати проєкт. Відтак, українці і громади не зможуть отримувати ті дивіденди, на які розраховують. У 2020-му у нас фактично кристалізувалась реформа децентралізації. У нас утворилися об'єднані територіальні громади, які, згідно зі змінами до Земельного кодексу, стали власниками землі, що перебувала у державній власності. Відтак, громади мають землі комунальної власності. Є потенційно цікаві для інвесторів ресурси, які розташовані на комунальній або приватній землі. Тому постає питання: як домовитися з людьми, громадою, аби реалізувати проєкт. При цьому громади будуть отримувати переваги від реалізації цього проєкту», — розповіла експертка. Супрун зазначила, що, коли Держгеонадра виставляє об’єкти на аукціон, інвестор його успішно купує, а потім приходить не місце і стикається з розпайованою землею. У більшості випадків це мертвий проєкт або, якщо інвестор планував реалізувати за 5 років, то все відтягується на 10 років. Зокрема, вона навела приклад щодо видобутку графіту. Його видобувають відкритим способом. «У мене була така зустріч буквально місяць тому. Ми мали можливість відвідати таке успішне підприємство на Івано-Франківщині, що домовлялось із громадою цілий рік. Я спитала у директора, як вдалось домовитися з громадою, адже вони задекларували, що готові інвестувати 35 млн євро, створити робочі місця, побудувати дороги, відремонтувати школи тощо. Люди кажуть, що вони не хочуть, щоб їздили машини, був пил і пропала вода у криницях. Це стандартний набір доводів. Але тоді інвестор дуже мудро підійшов до цього. Вони системно пропрацювали хата в хату і з лідерами думок (священник, директор школи і місцевий бізнесмен, до якого люди мали довіру). Те селище на Івано-Франківщині, де там немає 80 км дороги від центральної траси до села, отримало дуже велику перевагу: побудували дорогу, інвестор дотримався всіх зобов’язань, які на себе брав. Ця надумана проблема зникла», — повідомила CEO Геологічної інвестиційної групи, експертка у сфері надрокористування. На її переконання, громада не готова до великих інвесторів. «Суспільству потрібно багато працювати, в тому числі і органам місцевого самоврядування. Треба чітко розуміти під час формування території, чи хочуть у громаді, щоб у них відбувалась розробка корисних копалин. Не всі готові нести, в тому числі екологічні наслідки. Треба говорити, що надрокористування — це діяльність, що негативно впливає на навколишнє середовище. Потрібно зберігати баланс», — констатувала Ірина Супрун. Читайте також: На Львівщині релоковані та місцеві підприємства можуть отримати до 10 тис. дол.: деталі Застосує «превентивні заходи» та виділить 100 млн євро: як ЄС планує врегулювати ситуацію із українським зерном «єРобота»: Львівщина серед лідерів за кількістю схвалених мікрогрантів