Гроші і війна: як зберігати фінансовий спокій під час бойових дій

Гроші і війна: як зберігати фінансовий спокій під час бойових дій

Ворог бʼє не лише по фронту, а й по тилу. Страждає економіка, люди втрачають роботу, підприємці підвищують ціни. Як в умовах війни правильно керувати власними грошима, аби не постраждати ще й матеріальному плані Lviv.Media розповіла фінансова консультантка Олександра Грудзевич.

Без паніки

"Перше, що допоможе  - провести так званий аудит існуючих коштів та заощаджень. Друге – раціонально оцінити, що може бути з вашим доходом в найближчий час. Якщо заробітна плата/дохід від підприємницької діяльності зберігаються – добре", - каже експертка.

Якщо ж ні, то варто думати, де знайти роботу, на якій дохід буде стабільним. Уже зараз створюються різні платформи по пошуку роботи. Робота є, варто її просто почати шукати.

"Розширюйте свій горизонт надання послуг через інтернет, якщо раніше продавали послуги тільки на Україну – подумайте як змінити географію – Європа, США, Канада тощо.  І тут не потрібно впадати в паніку – що нема жодних ідей. Спілкуйтесь  з друзями та рідними, слідкуйте за новинами чи то в соціальних мережах чи в інтернеті".

Олександра радить не змінювати фах, власне, під час війни. Адже знайти роботу легше буде у тій сфері, де ви вже профі.

Якщо ви знаєте, що ваш дохід збережений – раціонально його використовуйте. Особливо, якщо не було жодних заощаджень. Сам час, якщо є можливість, почати формувати хоча б мінімальні формувати.

"Має бути формування фінансової подушки. Поки в гривнях".

Що купувати, а що відкласти до кращих часів 

Після того, як ви оцінили, якими коштами управляєте, легше зрозуміти, на скільки часу їх може вистачити. 

"Запас відкладіть – краще або покласти на картку, якою менше користуєтесь, або на окрему віртуальну картку. Так мозок буде використовувати тільки  те, що в видимому доступі – залишок коштів на основній картці".

Точно не варто закуповувати продукти великими партіями на довгі терміни. Так, на місяць, можливо два. Але не на півроку і більше. Як мінімум тому, що такі покупки не є раціональними. Імовірно, ви накупите того, що не використаєте. Зате гроші витратите.

Як максимум - ми зараз точно на 100% не знаємо, де будемо через тиждень.

"Особливо зараз допоможе в раціональному споживанні список покупок. Завжди об’єктивно оцінюйте, які продукти є і які варто купити. Не купуйте зайвого. Купуйте на 2-3 дні продукти, щоб  не встигали зіпсуватись".

Тішити себе кавою чи солодощами можна і треба, але і надміру витрачати кошти на них не варто.

"Тут варто врахувати момент – що нам варто робити маленькі речі, які ми робили і до війни – так ми допомагаємо своїй психіці врівноважуватись".

Важливо і те, що куплена кава в кафе – це кошти підприємцю, він виплатить заробітну плану, сплатить податки до бюджету тощо.

"Обіг грошей - це кров економіки".

І, до речі, проаналізуйте свої звички. Чудовий час відмовитись від  шкідливих.

Щодо промислових товарів (одяг, взуття, техніка), то, очевидно, що зараз ніхто не купує їх імпульсивно, а лише за потреби. Хоча тут також слід пам'ятати, що купуючи різні товари ми підтримуємо малий та середній бізнес. Тому якщо ви маєте відкладені гроші і ця річ вам потрібна, купуйте.

Чи нам кінець

Іншими словами - чи буде дефолт. Олександра каже, що ризик, звісно ж, є. Але і стверджувати, що у нас 100% буде дефолт, підстав нема.

"Поясню чому. По-перше, до війни в Україні був сформований золотовалютний запас, який скеровують на підтримку економіки. Ми маємо розуміти, що зараз левова частка коштів з бюджету іде на військові статті та на захищені соціальні статті – виплата заробітних плат бюджетним установам, соціальні виплати, пенсії тощо".

По-друге, за словами фінансистки, Україна вже отримує низку фінансових допомог. Лише за перші тижні війни ми отримали підтвердження про такі транші:

  • 668 млн євро від Європейського інвестиційного банку – на підтримку інфраструктури та економіки;
  • 700 млн доларів від Світового банку. При тому у найближчі місяці Україна отримає допомогу ще 3 млрд доларів США;
  • МВФ – погодив видачу екстренного фінансування 1,4 млрд доларів США; 
  • Європейський Союз вже виділив близько 500 млн доларів США і зараз погоджують питання подвоєння цієїх суми – кошти на фінансування ЗСУ.

Олександра каже, що лише частина фінансової підтримки від світової спільноти. 

"Ці кошти зараз також значними сумами скеровують на військові потреби, але частина піде на економіку, на відновлення інфраструктури тощо. Плюс вже обговорюються питання про отримання значних сум допомог як від Європейського союзу так і від США- допомоги на відновлення економіки та відбудову інфраструктури. Звісно використання їх буде здійснюватись після перемоги".

Олександра бачить у цьому хороший знак, адже будуть і робочі місця, і соціальні виплати, і підтримка малого бізнесу та стартапів.

"Звісно все не в веселкових тонах, і можливі технічні дефолти по зовнішніх зобов´язаннях – тобто перенесення виплат або обнулення боргу по облігаціях зовнішніх державних позик . Та у поточній ситуації – це дії, які допоможуть направити кошти на більш потрібні статті витрат держави. Хоча вірогідність такого сценарію 50/50".

 Чи загрожує технічний дефолт звичайним громадянам? Ні. Тим, хто вкладав кошти в облігації зовнішніх державних позик  – так.

Висновок

"Наше з вами завдання - намагатись управляти своїми емоціями, робити розсудливі дії і при виникненні питань щодо фінансів звертатись до фахівців", - каже Олександра Грудзевич.

Не варто впадати в депресію і думати про те, що зовсім скоро ми помремо з голоду. А якщо такі думки виникають, то краще звернутись до психолога чи поговорити з тим, кому ви довіряєте і хто є для вас авторитетом.

Адже депресивні стани - далеко не найкращі порадники у кризових ситуаціях. А нам потрібні натхнення, холодний розум і багато працювати. Попереду - перемога!

Гроші

Останні новини
Переглядаючи сайт LVIV.MEDIA ви погоджуєтеся з нашою Політикою конфіденційності