Львів у борг: скільки, кому і за що платитиме місто цього року

Місто в борг: скільки, кому і за що платитиме Львів цього року

На повернення позик міська влада витрачає більше, ніж на допомогу ЗСУ

Упродовж багатьох років міська влада Львова активно бере кредити на розвиток міста. Така політика має свої переваги і недоліки. З одного боку, запозичення дозволяють швидко реалізовувати проєкти з розвитку міста: ремонтувати вулиці, купувати новий громадський транспорт чи, наприклад, будувати сміттєпереробний завод. Це також допомагає тримати на високому рівні рейтинг політиків, які керують містом. З іншого кожна позика — це завжди ризик.

Розвивати місто у борг — ефективна політика, якщо місцева економіка зростає, а з нею росте і міський бюджет. Якщо ж місто опиняється у важкій ситуації через глобальні кризи, як от пандемія чи повномасштабне вторгнення, ситуація змінюється. Позичати доводиться уже не на розвиток, а на виживання. А мільярдні сплати боргів значно зменшують спроможність фінансувати нові витрати. Так, цього року Львів витратить на повернення позик більше, ніж на допомогу ЗСУ. Журналісти LVIV.MEDIA проаналізували, кому, скільки і за що повертатимуть гроші платники податків Львова, та як це впливає на життя міста.

За що ми платимо цього року

Облігації, що подорожчали удвічі

У 2020 році Львівська міська рада випустила три серії муніципальних облігацій на загальну суму 900 мільйонів гривень: серії J, K та L по 300 млн грн кожна. За ці гроші у Львові влаштували велику ремонтну кампанію: площа Двірцева, вулиці Бандери, Замарстинівська, Личаківська, Хуторівка, Шевченка тощо. Загалом 22 ремонти та ще три проєкти ремонтів. Розраховуватись за ці ремонти львів'яни будуть у 2025 році. А поки що ми платимо відсотки. В усіх трьох конкурсах на розміщення облігацій переміг Укргазбанк, який у кожному випадку пропонував відсоткову ставку, що на 2,5% перевищує облікову ставку НБУ. Тож, якщо на початок сплати відсотків за облігаціями ставка була 8,5%, то цього року ми платитимемо уже 17% річних. До слова, директор Львівської обласної дирекції “Укргазбанку” Олег Василишин водночас є депутатом міськради від фракції “Самопоміч”.

Ковідні кредити

У 2021 році Львівська міськрада продовжує позичати гроші. Однак мета запозичень змінюється: якщо попередні кредити ішли на інвестиції в інфраструктурні проєкти, то тепер Львів позичає гроші щоби пережити економічні наслідки пандемії COVID-19. 20 травня 2021 року міська рада наголосивпозичити на 5 років відразу 390 мільйонів гривень у двох державних банків: Укргазбанку (220 млн грн) та Укрексімбанку (170 млн грн). Директорка міського департаменту економічного розвитку Ірина Кулинич під час розгляду питання пояснювала потребу позичати гроші саме пандемією: “Насамперед для фінансування бюджету розвитку... Виконання (бюджету розвитку - ред.) не є стовідсоткове за 4 місяці цього року. Насамперед це через пандемію і через ті карантинні обмеження, в яких працював бізнес нашої громади”. При цьому голова фракції Європейської Солідарності Петро Адамик наголосив, що ці гроші потрібні міській владі щоби оплатити вже виконані роботи: “Розуміючи, що без тих кредитів місто зараз просто зупиниться, переконував своїх колег підтримати дане голосування... Якщо ми ці кредити не візьмем — ми просто зупинимось. Ми просто перестанемо платити по боргах, при чому за роботи виконані півтора року тому”. Як і у випадку з облігаціями, вартість цього кредиту прив'язана до облікової ставки НБУ, до якої банки-позичальники додали свою маржу (Украгазбанк 2,5%, Укрексмінбанк - 2,4%). Коли депутати міськради голосували за кредит, річна відсоткова ставка (якщо не рахувати додаткової комісії) відповідно 10 і 9,9%. Цьогоріч громада Львова обслуговує цей кредит уже за ставками 17 і 16,9 відсотка. Тож за поповнення бюджету розвитку трирічної давності ми заплатимо банкам 120 мільйонів гривень.

Скандальний кредит для ЛКП

Ще один кредит, який дозволив міській господарці втриматись на плаву, — це кредит Європейського банку реконструкції та розвитку в рамках “Програми забезпечення стійкості”, яку банк розробив, щоби підтримати своїх партнерів під час повномасштабного вторгнення. Влада Львова вирішила скористатись цією пропозицією щоби позичити до 25 млн євро на 4 з половиною року. За ці гроші планували рятувати збиткові комунальні підприємства Львова: платити заробітну плату їхнім працівникам, оплачувати енергоресурси, повертати борги. Цей кредит став предметом чергового політичного конфлікту між Андрієм Садовим та депутатами міської ради. Тут варто зауважити: щоби взяти кредит за кордоном, депутати міської ради мають проголосувати за нього двічі: спершу дозволити підписати угоду, а потім — затвердити її. В обидвох випадках рішення приймають двома третинами голосів. Ось коротка історія того, як міська влада приймала рішення про позику:

  • 6 грудня 2022 року: депутати дозволяють підписати кредитний договір
  • 30 грудня 2022 року: Львівська міська рада та ЄБРР підписують кредитний договір
  • 2 березня 2023 року: депутати не затверджують підписаного договору
  • 14 березня 2023 року: всупереч рішенню депутатів виконком Львівської міськради вирішує прийняти умови кредитного договору
  • 25 травня 2023 року: депутати скасовують рішення виконкому як незаконне, мер Львова Андрій Садовий накладає вето на це рішення
  • 06 липня 2023 року: депутатам не вдається подолати вето міського голови
  • 07 липня 2023 року: виконком Львівської міськради скасовує своє ж рішення від 14 березня

Тобто станом на зараз не існує жодного чинного документа, яким Львів підтвердив, що погоджується на умови кредиту. Втім, допоки тривала суперечка, влада Львова встигла отримати у ЄБРР 15 млн євро (на той час — 593,2 млн грн). А позичені гроші треба віддавати. Вартість цього кредиту залежить від піврічної ставки Euribor (станом на 19 квітня — 4,8%), до якої ЄБРР додає свою маржу у 2,5%. Цього року Львів вже почав повертати цю позику: 8 квітня Андрій Садовий розпорядився перерахувати ЄБРР 107,6 млн грн. Ще один такий платіж чекає на нас у жовтні цього року.

Борги комунальних підприємств

Окрім прямих позик до бюджету міста, Львів активно залучав кредити через свої комунальні підприємства. Тут працює така схема:

  • ЛКП бере кредит у міжнародної фінансової організації
  • Львівська міська рада гарантує, що її підприємство поверне позику
  • Міськрада поповнює статутний фонд підприємства на суму, яку треба повернути
  • Підприємство з цих грошей сплачує кредит

Фактично, борги комунальних підприємств також лягають на плечі платників податків у Львові. Адже, як видно з попередньої історії, комунальні підприємства Львова не можуть похвалитись фінансовими успіхами, і самі потребують додаткового фінансування. Отож, цього року ми будемо платити за 9 інвестиційних проєктів, які реалізують 5 комунальних підприємств Львова.

Очисні споруди для Львова

Проєкт реконструкції очисних споруд Львова реалізовують вже 9 років. Крім модернізації збудованих ще в 60-х роках очисних споруд, він передбачає будівництво біогазової станції, яка буде перетворювати метан з каналізації на електричну та теплову енергію. Загальна вартість проєкту — 31,5 млн євро, з яких кредит ЄБРР — 15 млн євро, кредит НЕФКО — 5 млн євро, грантові кошти від Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля — 7,5 млн євро та місцевий внесок — 4 млн євро. Проєкт все ще не реалізований, однак позичені на нього гроші ми вже повертаємо через ЛКП “Львівводоканал”. Цього року проєкт коштуватиме Львову 105 млн грн.

Електронний квиток і автобусне депо

ЛКП “Львівавтодор” цього року платить за два кредитні проєкти. Йдеться про впровадження електронного квитка у Львові: кредитний договір був підписаний ще 2016 року, проєкт досі на етапі впровадження. Крім того, у 2021 році міська рада гарантувала, що Львівавтодор поверне Європейському інвестиційному банку 13 млн євро за проєкт “Міський громадський транспорт України”. Тут йдеться про три підпроєкти:

  1. Будівництво нового автобусного депо у Львові на вулиці Вернадського.
  2. Реконструкція тролейбусної контактної мережі на вул. Зеленій, Стрийській та Тролейбусній
  3. Капітальний ремонт кабельних ліній від тягової підстанції № 6 до пл. Митної та вул. Личаківської

Загалом “Львівавтодор” у 2024 році має повернути 50,365 млн грн.

Нові трамваї і тролейбуси

Ще одне транспортне підприємство Львова — “Львівелектротранс” — цього року обслуговує відразу три кредити.

  1. Закупівля 50 нових тролейбусів: кредитну угоду на 17,5 млн євро з ЄБРР підписали у січні 2019 року, останню партію тролейбусів отримали у вересні 2020 року.
  2. Закупівля 10 нових трамваїв: 12 млн євро позики від ЄІБ. У вересні 2020 року “Львівелектротранс” підписав угоду з львівським виробником “Електрон”. Контракт виконали у квітні цього року.
  3. Переобладнання вагонів під потреби пасажирів з обмеженою мобільністю: 3 млн євро позики від ЄБРР. “Львівелектротранс” оголосив міжнародний тендер, пропозиції можна подавати до 3 червня 2024 року.

Цього року проєкти “Львівелектротрансу” коштуватимуть місту 75,831 млн грн.

100 автобусів, які не доїхали до Львова

Ще у 2018 році Львівська міськрада оголосило кредит у Європейського інвестиційного банку на 12 млн євро. За ці гроші львівське АТП №1 мало придбати 100 великих автобусів. Згодом був оголошений міжнародний тендер, на якому перемагав білоруський державний завод МАЗ. Ця закупівля збіглася в часі із протестами проти фальсифікації результатів виборів президента Білорусі. Тож у квітні 2021 року мер Львова Андрій Садовий заявив, що міська влада не купуватиме автобуси у білоруського заводу. Нову закупівлю готували майже рік, у грудні 2021 року АТП №1 оголосило про новий тендер. 19 квітня 2024 року на офіційному порталі закупівель Європейського Союзу з’явилось повідомлення про скасування тендеру.

Цього року АТП №1 заплатить ЄІБ за цей проєкт 1,135 млн грн.

Сміттєпереробний завод і сміттєзвалище

У квітні 2018 року Львівська міськрада погодила кредит, який взяло ЛКП “Зелене місто” у ЄБРР на будівництво сміттєпереробного заводу та рекультивацію сміттєзвалища у Грибовичах. Сума позики на 13 років — 25 млн євро, тож ці гроші ми повертатимемо до 2031 року. До слова, рекультивацію колишнього полігону ТПВ виконали на 95%. Будівництво сміттєпереробного комплексу натомість затягується: у листопаді 2023 року він був готовий приблизно наполовину. Цьогоріч ми маємо заплатити за ці проєкти 101 млн грн.

Скільки винен Львів

Муніципальні запозичення в Україні розділяють на дві категорії: місцевий борг, тобто гроші, які місто позичало безпосередньо до свого бюджету, та гарантований борг — позики, які брали міські комунальні підприємства, а міська рада гарантувала кредиторам їх повернення. Згідно зі звітом про управління місцевим боргом, станом на початок року загальна сума боргу Львова становила 6 млрд 797 млн гривень. З них 2 млрд 230 млн грн місцевий борг та 4 млрд 567,5 — гарантований. Звісно, ці гроші ми будемо віддавати поступово, впродовж кількох років. Цьогоріч, як вказано в програмі управління місцевим боргом, Львів планує повернути 1 млрд 297,44 млн гривень (519,5 млн грн місцевого боргу та 777,94 млн грн гарантованого). “Це, по суті, весь бюджет розвитку, — прокоментувала голова бюджетної комісії Львівської міської ради Наталія Шелестак LVIV.MEDIA, — Ще 1 млрд грн ми віддали на програму спротиву, відповідно весь бюджет розвитку, який розподілили цього року — це 0,5 млрд грн. Якщо зіставляти, що 0,5 млрд грн — це наш розвиток, а 1,3 млрд грн — це виплати за боргами, то зрозуміло, що воно достатньо боляче вдаряє бюджету“.

Натомість директорка департаменту фінансової політики ЛМР Вікторія Довжик вважає, що ситуація з боргом є нормальною та стабільною. У коментарі LVIV.MEDIA вона наголосила на тому, що гранична межа для муніципальних боргів Львова становить 8,8 млрд грн (за законом граничний борг для міста не може перевищувати 200% від його середньорічного доходу). “Ми ще маємо близько 3 млрд, які ми можемо допозичати. Ми навіть близько не досягаємо граничної межі, і можемо залучити ще близько 65 млн євро додаткових коштів”, — сказала Вікторія Довжик.

Війна змінює пріоритети

За словами Наталії Шелестак, із початком повномасштабного вторгнення значна частина проєктів, на які бралися позики, фактично зупинились. За її словами, основна галузь, куди зараз міська влада скеровує гроші — це медицина для військових та все, що з нею пов'язано. Щодо решти проєктів міськрада проводить аудит, який має визначити, які з них варто поставити в пріоритет та швидше завершити.

“З повномасштабним вторгненням в нас переглянулися підходи до освоєння коштів. Ще минулого року депутати голосували за пропозицію чиновників щодо так званого “Пакету солідарності” для чотирьох комунальних підприємств, які перекривають свою діяльність кредитними коштами. Тоді було погоджено 1 млрд, але не вибрали ті гроші в повному обсязі. Цього року місто вже не брало таких кредитів, пробуємо якось своїми силами закривати проблеми. Наразі не стоїть питання, що будуть братися нові позики вже й негайно”, — розповіла Наталія Шелестак.

Директорка департаменту фінансової політики ЛМР Вікторія Довжик погодилася з тим, що пандемія та повномасштабне вторгнення змістили пріоритети міста. Зокрема, більше грошей почали перерозподіляти на медицину, спершу загалом, а згодом — на реабілітаційну. За її словами, лише у 2023 році з бюджету розвитку виділили близько 600 млн грн на розвиток медичних закладів, зокрема йдеться про облаштування реабілітаційного центру Unbroken. Проте чиновниця додала, що більшість грошей, які залучили до розбудови центру — грантові.

На що будемо позичати далі?

Щодо майбутніх позик, то і Наталія Шелестак, і Вікторія Довжик розповіли, що швидше за все місто шукатиме додаткові гроші для того, щоб завершити проєкт з будівництва сміттєпереробного заводу. “Маю надію, що ми добудуємо сміттєпереробний завод до кінця року, а наступного — його запустимо. На це, схоже доведеться добирати гроші, оскільки їх немає, а затягувати будівництво — неправильно. Контракт прописаний так, що індексація проходить кожного року. Відтак, чим довше ми будемо будувати цей завод, тим більше він коштуватиме. При цьому мова йде про доволі великі суми — до 20-30% здорожчання“, — пояснила Наталія Шелестак.

На питання про те, чи планує міська рада брати нові кредити для реалізації інших інфраструктурних проєктів, депутатка відповіла, що поки таке питання на загал не підіймалося. Наталія Шелестак зазначила, що якщо ЛМР і буде починати нові проєкти, то це будуть “критичні речі“. Зокрема вона навела приклад мосту на вулиці Ковча, який з’єднує вулицю Шевченка та мікрорайон Рясне. “Він є аварійним, хоч юридично таким не визнаний. Ми розуміємо, що це небезпечний міст, і що якщо там щось станеться... Там і “прильот” був поруч, що могло ще більше погіршити його стан. Я вважаю, що це має бути пріоритетом“, — додала голова бюджетної комісії.

Натомість Вікторія Довжик вважає, що Львівська міська рада також може взяти позику у Європейського інвестиційного банку на розбудову інфраструктури навколо реабілітаційного центру Unbroken. Зокрема, у планах є ремонт вулиць Мазепи та Грінченка. “Коли йдеться про проєкт Unbroken, то це вже про розбудову саме інфраструктури, оскільки центр вже виріс за межі самої лікарні швидкої медичної допомоги. Передбачено декілька елементів нових, зокрема за грантові кошти зараз будується житло на вулиці Миколайчука для тих осіб, які будуть проходити лікування та реабілітацію в Unbroken, а вулиці Мазепи та Грінченка є важливою транспортною розв’язкою до цієї вулиці“, — зазначила директорка департаменту фінансової політики ЛМР. Проте вона також додала, що наразі пріоритетом для міськради є допрацювання та завершення проєктів, які вже почали.

Схоже, що між посадовцями мерії та депутатами міської ради все ж нема єдиного погляду на те, якою має бути політика міста щодо нових запозичень. Відтак можна спрогнозувати, що кожна спроба взяти новий кредит провокуватиме протистояння між двома гілками міської влади.

Пов’язані публікації

Останні новини
Переглядаючи сайт LVIV.MEDIA ви погоджуєтеся з нашою Політикою конфіденційності