Екссуддя КСУ пояснив, чому Україна оголосила воєнний стан, а не війну

Люди, які ухиляються від мобілізації під приводом, що в Україні оголошено воєнний стан, а не війну, спекулюють, оскільки мобілізація під час воєнного стану є законною, а в разі оголошення війни Україна стане агресором навіть попри те, що фактично є жертвою і втратить можливість отримати від Росії репарації. Про це заявив перший генеральний прокурор України, колишній суддя Конституційного суду Віктор Шишкін.

«Коли в цьому контексті говорять про оголошення чи неоголошення війни, це елементарна спекуляція людей, які самоусуваються від виконання своїх конституційних обов’язків із захисту Батьківщини, передбачених статтями 17 і 65 Конституції. Ніде не написано, що для проведення мобілізації треба оголошувати війну. Пункт 20 статті 106 Конституції визначає, що президент України ухвалює рішення про загальну чи часткову мобілізацію та введення воєнного стану, якщо існує загроза державній незалежності України», — сказав Шишкін в інтерв’ю «Громадському», опублікованому в вівторок, 16 січня.

Як наголосив екссуддя КСУ, мобілізація пов’язана з уведенням воєнного стану, а не з оголошенням війни. Він нагадав, що в Україні воєнний стан запровадили ще 24 лютого 2022 року. Тож від цього дня мобілізація є конституційною дією, наголосив Шишкін.

Водночас він пояснив, чому Україна не оголошує війну. За словами Шишкіна, з погляду міжнародного права держава, яка оголошує війну, є агресором, навіть якщо вона є жертвою нападу.

«Тобто якщо ми оголосимо війну Росії, вийде так, що ми станемо агресором. А за підсумками війни агресор не може розраховувати на отримання репарацій. Тому я не радив би нікому спекулювати на тезі про оголошення війни. Нам достатньо оголошення воєнного стану для того, щоб здійснити мобілізацію», — додав екссуддя КСУ.

Крім того, перший генпрокурор незалежної України прокоментував конституційність вручення повісток у громадських місцях та закриття кордону. За його словами, держава змушена вручати повістки людям у публічних місцях, бо не може застати їх вдома. «Держава наразі вимушена шукати різні механізми оповіщення. Я не можу однозначно сказати, що все це неправильно», — заявив він.

Щодо закриття кордонів, то Шишкін не вважає це порушенням прав людини на вільне пересування. Він нагадав, що підставою для закриття кордону стало повномасштабне вторгнення Росії в Україну, а Конституція дозволяє запроваджувати обмеження на час воєнного стану. Так, зокрема, стаття 64 Конституції визначає, що у разі введення надзвичайного чи воєнного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод людей — із зазначенням строку дії цих обмежень. Також вказано, які права і свободи не можуть бути обмежені навіть під час воєнного стану. Не можна, наприклад, примусово позбавляти людину житла чи забирати у неї право оскаржувати дії держави в суді.

«Зверніть увагу, як формулюється 64 стаття: права людини не обмежуються, а можуть бути обмежені. Тобто держава має ухвалювати відповідальне рішення: обмежувати чи ні. Саме введення воєнного стану не означає автоматичного обмеження прав. Але якщо держава вирішує обмежувати права, це рішення не є антиконституційним», — наголосив екссуддя КСУ.

Віктор Шишкін — перший генеральний прокурор незалежної України, колишній суддя Конституційного суду — про питання мобілізації розмірковує не як теоретик: як зазначається в публікації, у лютому 2022 року він долучився до формування батальйону територіальної оборони ОУН. У свої тоді ще 70 років Шишкін, колишній солдат прикордонних військ, знову взяв до рук автомат. Стояти йому тоді довелося не на першій лінії оборони Києва, тож згодом він опікувався матеріальним забезпеченням батальйону, а після його недавнього розформування займається забезпеченням частин, у яких нині служать колишні бійці його підрозділу.