Його зобов’язали носити електронний браслет
Вищий антикорупційний суд призначив запобіжний захід директору оборонного підприємства “Львівський арсенал” Юрію Збітнєву. Його посадять під домашній арешт із забороною покидати житло з 12 години дня до 8 години ранку. Таке рішення ухвалила слідча суддя ВАКС Катерина Сікора. Про це 5 лютого повідомив “Центр протидії корупції”.
Окрім домашнього арешту, Збітнєва зобов'язують здати закордонні паспорти, утриматися від спілкування з визначеними слідством людьми, а також носити електронний браслет. Офіс генерального прокурора просив призначити інший запобіжний захід — тримання під вартою із заставою понад 268 млн грн. Захист натомість просив не призначати запобіжний захід узагалі або призначити домашній арешт на 20 годин щодоби: з 12 години дня до 8 години ранку наступного дня.
У листопаді 2022 року Міноборони перерахувало 1,34 млрд грн передоплати на рахунок “Львівського арсеналу”, що складало 97% від вартості всього контракту. “Львівський арсенал” за цим контрактом мав отримати 3%. Після отримання передоплати “Львівський арсенал” перерахував кошти із рахунку у державному Укргазбанку на свій же рахунок у приватному Аккорд банку. Зробили це нібито через те, що у приватному банку були кращі відсотки на залишок (так званий "нічний кредит").
Далі частину коштів у розмірі 3,6 млн доларів та 9,1 млн євро перевели на Sevotech. Більша частина з них потім пішла на рахунки хорватської компанії WDG promet, яку зареєстрували лише 29 липня 2022 року. Зараз ці гроші зникли й жодної міни поставлено так і не було. Після відкриття кримінального провадження щодо закупівлі мін, Збітнєв пішов на співробітництво зі слідством. Він пояснив, що на співпрацю пішов, позаяк слідчі розповіли йому про можливу корупцію під час укладання та виконання контракту.
Збітнєв сказав, що для нього було важливо виконати контракт, але у нього був сумнів у наявності мін на хорватському заводі на всю суму, тому він перерахував на Sevotech лише 35%. За словами Збітнєва, при цьому від нього вимагали 100% передоплати як словацький контрагент, так і люди в України. В ході однієї із записаних розмов звучала фраза про те, що посадовець Міноборони Олександр Лієв нібито вимагав "або платити на Sevotech все туди, або повертати назад".
Уже коли стало зрозуміло, що поставки мін з Хорватії не буде, Збітнєв знайшов іншого постачальника з Північної Македонії. Однак суд арештував понад 818 млн грн залишку на рахунках компанії. При цьому до арешту Збітнєв міг протягом кількох місяців в будь-який момент перерахувати кошти з рахунків, але не робив цього. За словами Збітнєва, інші спецекспортери готові були зробити поставку мін на залишок, але тодішній в.о. директора департаменту Міноборони Нахкур нібито сказав: "або Sevotech, або ніхто".
Зі сторони “Львівського арсеналу” супроводжував угоду по мінах і проводив більшість контактів з чиновниками Міноборони заступник Збітнєва, Сахненко. Останній нібито також підшукував компанії для реалізації схеми та схиляв Збітнєва на укладення контракту.
За словами прокурора, Сахненко не судимий, але неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Розгляд клопотання по запобіжному щодо Сахненка вже двічі переносили, оскільки він після підозри ліг до лікарні.
За версією слідства, Юрій Збітнєв у цій ймовірній схемі відповідав за:
- укладення контракту із словацьким посередником, компанією Sevotech;
- надсилання комерційної пропозиції до Міноборони, підписання контракту з Міноборони на 100 тисяч мін та додаткової угоди до неї;
- надсилання листів, необхідних для їх укладення та здійснення передоплати, а також в подальшому здійснення перерахунку 35% із сплаченої передоплати на рахунки компанії Sevotech.
Зазначимо, що у травні 2022 року Міноборони та компанія Sevotech укладали контракт на постачання 18 тисяч балістичних жилетів та 18 тисяч шоломів. Але фактично компанія доставила 4,5 тисячі шоломів та 2 тисячі бронежилетів.
26 січня стало відомо, що Міноборони відсудило у “Львівського арсеналу” 1,5 млрд грн. А 27 січня СБУ затримала ексчиновника Міноборони Олександра Лієва, який фігурує в цій справі, під час спроби перетнути кордон. Загалом у цій справі повідомили про підозру п’ятьом чинним і колишнім працівникам Міноборони, а також керівникам «Львівського арсеналу» та представнику іноземної структури. Серед підозрюваних також є Тоомас Нахкур — чинний керівник Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони, якого 2 лютого відсторонили від посади. Усім підозрюваним інкримінують привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинене організованою групою.