Віталій Гордієнко – актор театру і кіно та відеоблогер. Має канал на YouTube “Загін кіноманів”, кількість підписників – 131 тисяча, загальних переглядів – кілька мільйонів. Каже, що це стандартний опис його і того, чим займається. Вважає себе просто веселою людиною, яка любить спілкування і перебуває у постійних пошуках нового. YouTube-блогер – моя основна робота, з якої я живу. Моє хобі – це акторство. Принаймні, зараз. Хоча, якщо зважати на стабільність прибутку, виглядає навпаки. Я можу працювати 31 день в місяць, а можу 0, – але зароблю однакову суму. Ті самі 5 500, свої півставки. В Ютубі працюю 31 день – отримую одні гроші, працюю 0 – зовсім інші. Відповідно все, що я можу, – працювати. І шукати спільне між тим, що цікаво мені, і тим, що цікаво моїй аудиторії. “Так, я – актор, але будь-який театральний актор затискається перед камерою. Це зовсім інший світ: ти не бачиш публіки, не бачиш реакції – тільки об’єктив, який не сміється з твоїх жартів і не плаче з твоїх драматичних монологів. Він просто є”Алгоритм роботи незмінний: сценарій, зйомки, монтажДія І. СценарійПерші відео, огляди і топи, я знімав за сценарієм, без жодної імпровізації. Прописував все. Брав ноутбук і клацав: “Привіт, загоне кіноманів!”, ставив кому і думав, що ж далі. Частину сценарного тексту озвучував за кадром, частину говорив на камеру.Дія ІІ. Зйомки“Давай зробимо! Знімаємо тут, камеру позичимо, звук в мене є!” – слова, які сказав товариш, коли почув мою ідею україномовного YouTube-каналу. У нього була своя /підпільна/ студія звукозапису. На перших зйомках у нас не було нічого свого.На відкладені гроші я купив першу власну камеру Sony 5 100. Зараз її б назвали “мильницею”, але нею я знімав дуже довго. Нова камера з’явилась тільки місяць тому. А це ще раз доводить: не важливо яка в тебе апаратура – важливо яка в тебе ідея.Дія ІІІ. Монтаж“Це кнопка “обрізати”, це кнопка “перемістити” – все, що тобі треба”, – мій перший гайд з монтажу від тата. Він – відеограф. Відверто, він став моїм довідником: я запитував, він пояснював.Моєю практикою став канал про український футбол. Я монтував футбольні вайни (короткі гумористичні ролики, – ред). Одне відео 6-10 секунд набирало до 10 тисяч переглядів! Я – Ютубер!Але, як ви розумієте, їх блокували. Адже я не мав права брати чужі відеоматеріали, тим паче з футбольних матчів.Я з’явився на YouTube, бо хотів зароблятиКошти – ціль створення першого каналу про футбол. Я одразу підключив AdSense і одразу отримав доларів 20. Але їх не можна було вивести, бо мінімальна сума, яку можна забрати, – 100:) Вони там досі лежать. “Загін кіноманів” – навпаки виключно про ідею. Я почав знімати про українське кіно, бо щиро за нього вболіваю.“Тепер я розумію, що має бути баланс: ти зацікавлений тим, що робиш, і це може тебе прогодувати”Я вчився заробляти на відео… з відео:)Поняття “монетизація” прийшло в моє життя з роликів інших блогерів. Далі я просто гуглив. Google і YouTube мають вичерпну довідку, де все детально описано. Розібратись справді не просто: за що платять, куди приходять гроші, як їх виводити. Спочатку мені не вірилося, що я все зрозумів. Але перші нараховані долари і офіційний лист від Google мене переконали “Відеоблогер має 3 джерела доходу: власне монетизація переглядів або ж AdSense (сервіс контекстної реклами від Google, який автоматично підбирає рекламу для вашого відео, – ред.), рекламні інтеграції та Патреон.”Гроші на AdSense можна збирати роками. Ти ніколи не знаєш скільки вартує реклама, яку показали перед твоїм відео, і відповідно, не знаєш скільки за неї заплатять. До монетизації на YouTube теж треба звикнути. Суми нараховують неоднакові, часто неочікувані. Також податок для виведення цих коштів високий – 30%.Ще один фінансовий бонус – рекламні інтеграції. Але вони так само не стабільні і майже не прогнозовані. Мій цінник на рекламу – від 200 до 500$. Зараз я намагаюсь піднімати ціну, але, відверто, це дається важко. Здається, що це несправедливо і забагато.Моя перша реклама коштувала 500 гривень. У ролику про “Дедпула” я розказав про музикантів зі Львова і закликав підписуватись на їхній канал. Це було достатньо банально, але це був перший реальний прибуток з реклами. Зараз над інтеграціями я справді “парюсь”, щоб придумати щось цікаве.Останнє і, нарешті, більш-менш стабільне джерело прибутку – Патреон. По суті, платна щомісячна підписка. Я маю з нього відносно небагато. Є люди, які справді заробляють. Наприклад, Дмитро Малєєв або ж канал “Клятий раціоналіст”. Він вважає, що на цій платформі варто робити частково ексклюзивний контент. Це допомагатиме залучати нову аудиторію.Як підписувати нових користувачів?Я імпровізую кожного разу. Я переконував: “Чуваки, треба!”, плакався: “Розумієте, я не можу без вас, мені важко”, мотивував: “Це завдяки вам, тільки ви створюєте цей контент!”, і навіть погрожував “Така рубрика не існуватиме без вас. Якщо не задонатите, то її не буде!”А “вистрілило” відео про те, що росіяни хочуть заборонити український дубляж. Банальний звичний хейт виявився найбільш дієвим. Але я не буду перетворюватись в людину, яка просто хейтить, – у нас таких достатньо.Зарплату відеоблогера важко порахувати напередЯк я вже сказав, у мене є Патреон. За кількістю підписників мій дохід в місяць – 350$. Але Патреон може порожнішати: щомісяця користувачі обирають продовжувати чи не продовжувати підписку. До Патреону додаємо монетизацію YouTube, тобто кошти, які платформа платить мені за перегляди. Одного місяця я отримав 600$, іншого – 113. Це величезна прірва між доходами. Також є гроші від реклами. Іноді “Отож, 350$ з Патреону + мінімум 100$ з монетизації, але мінус 30% податків = 420$. Це і є мій стабільний дохід”Водночас, я маю стабільні витрати: маю адміністратора у соцмережах та час від часу прошу допомоги у монтажера.Якщо порівняти мою популярність і те, скільки я заробляю, то все сумнівно.Користувачі готові платити за контентМаю, як мінімум, два докази. Вперше я попросив про донати, коли хотів купити світло. Наважився не одразу – було соромно. Показав нове світло у новому відео, пояснив, що з ним все виглядає крутіше, але для цього “крутіше” мені потрібна фінансова підтримка. Перші гроші переказали у день публікації ролика. Люди надсилали різні суми, 100, 200, 300 і навіть 1000 гривень. Всю суму я не зібрав, але було приємно відчувати потужну підтримку від своєї аудиторії.Вдруге я написав пост. “Я стільки років існую, а апаратура – “дно”. Мені треба оновитися. Для цього мені треба 46 тисяч гривень”. І мене в той же ранок засипали донатами. Не знаю як передати здивування. Мені не вірилось, що є такий фідбек. Я зібрав рівно стільки на скільки дав запит. Додав до цього свій заробіток з іншого проекту і тепер маю Sony A7C. Для тих, хто розуміє, – це full frame камера. Для тих, хто не цікавився зйомкою детально, – це абсолютно нова якість відео. Крім камери, з’явився зум з насадкою (професійний пристрій для записування звуку, – ред.) та картки пам’яті.YouTube-канал – це однозначно бізнес-проектАле є велика відмінність між віртуальним і реальним проектом. Youtube працює не так, як, скажімо, магазин. Тут – свої алгоритми. Робота і наполегливість – це шлях до успішності, але на YouTube до цього докладається везіння потрапити в математичні алгоритми. Можна довго знімати якісні відео і не мати переглядів, поки платформа не скаже: “Хм, мабуть він наступний на п’єдестал”. Як доказ, я робив контент 3 роки, а став популярним на 4-ий.Ніхто достеменно не знає алгоритмів YouTubeЯ намагався їх виділяти і, мабуть, рік мені вдавалося. Я втрапляв куди потрібно. Якщо статистика падала, я знав, що треба зробити, щоб повернути її на місце. Однак алгоритми змінні: те, що працює сьогодні, може бути не дієвим завтра. Тому зараз я знову нічого не тямлю Успішність і популярність у Youtube – відносні, але їх можна вимірятиМої критерії такі:– кількість переглядів, зокрема: скільки користувачів подивилось – настільки відео “зайшло”– CTR – відсоткове співвідношення показів до натисків– загальна тривалість перегляду– рекомендації платформи або ж покази відеоЦе коли Youtube каже: “Це відео набирає, тому що більша кількість постійних читачів вибирає його для перегляду”. Ага! Значить зараз Youtube любить, щоб постійні читачі тебе дивились. І він не пропонує тебе новим, якщо постійні не дивляться. Відповідно треба “бити” в стабільну аудиторію, тоді вона розширюватиметься.Алгоритми не діють в одномуЄ прості людські емоції, завдяки яким формується вірна аудиторія. Це частина підписників, які завжди з тобою. Це дозволяє зважуватися на експерименти. Раніше я боявся зробити відео, яке не потрапляє в моє уявлення успішного відео для аудиторії. Я думав, що якщо втрачу успішні перегляди, стабільно успішні, то канал “загнеться”. В принципі, так і сталося:)Я втратив успішні перегляди, і зараз вони тримають на позначці 13 тисяч. Що би я не зробив – це отримає свій мінімум переглядів. Це може бути відео на півгодини з крутим монтажем, крутою зйомкою, з постійною динамікою – його подивиться 13 тисяч людей. І я можу гуляючи містом просто “потриндіти” на камеру – і його теж подивиться 13 тисяч. То чого я не можу просто вийти і поговорити на цікаву мені тему?:)Якби університети мали спеціальність “блогер на YouTube”......то там би мали навчатись люди, які розуміють на що йдуть:) А викладати люди, які опишуть це з власного досвіду. Якщо серйозно, то я можу передати всі свої знання, можу показати як виставляється світло, як співставляються кадри, я можу навіть віддати свою апаратуру – тобто зробити так, щоб все виглядало, як в мене. Тільки без мене. Але не спрацює, бо це інша людина. Все залежить від людини: від її харизми, від подачі, від прагнення розвиватись, від сприйняття невдач. А ще від здатності створити те, що не залишить людей байдужими.Запитувала і освоювала YouTube: Тетяна ВдовиченкоФото: Микита Печеник.