Українець Павло Лейсі став найкращим іноземним студентом Королівської військової академії сухопутних військ в Сандгерсті (Велика Британія). Він отримав особливу відзнаку – "Міжнародний меч", яку щороку присуджують кадету, що продемонстрував найкращі знання у навчанні.Павлові Лейсі престижну нагороду вручила принцеса Анна на урочистій церемонії. Нещодавно курсант Львівської національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного повернувся до України.Lviv.Media вдалося поспілкуватися із Павлом та його наставником, аби дізнатися більше про шлях до успіху. Початок військової кар'єри Павло Лейсі народився у місті Шостка, що на Сумщині. Його мати українка, а батько — американець. У сім'ї спілкуються переважно англійською мовою, проте хлопець вільно володіє обома мовами.Після навчання у Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна він обирав між Одеською та Львівською військовими академіями. Обрав другу, адже вона здалася йому кращою і більше співпрацює з країнами-членами НАТО. "Я мріяв стати військовим, хоч у сім’ї у мене не було багато військових. Я розпочав військову лінію в сім’ї. Я цим дуже пишаюсь, пишаються і батьки, підтримують мій вибір. Але дещо побоюються, що мене відправлять [воювати] на Схід України", — розповідає Павло Лейсі.. Павло Лейсі вступив до Львівської національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного у 2018 році. Обрав факультет ракетних військ та артилерії, здобуває фах артилерійського розвідника. "З перших днів зарекомендував себе винятково з позитивного боку, добре засвоював матеріал та займався фізичною підготовкою. Прийшов з уже доволі високим рівнем англійської, а тут свої знання лише вдосконалював протягом трьох років", — описує свого курсанта Артем Дзюба, начальник факультету, на якому навчається Павло.. На другому курсі навчання Павло Лейсі дізнався про Андрія Бараненка — курсанта його ж факультету, який два роки тому також став володарем "Міжнародного меча" та звання найкращого кадета Британської Королівської академії. Це і стало стимулом для нього повторити долю побратима. Як відбувається конкурс На конкурс подаються лише курсанти, що відмінно навчаються, мають високий рівень фізичної підготовки та знання англійської мови. Після внутрішнього конкурсу в академії, найкращі їдуть до Києва та підтверджують свої знання і вміння вже на загальноукраїнському рівні. Павло посів у конкурсі перше місце та виграв можливість річного навчання у Великій Британії. "До цього я йшов більше року, адже свою кандидатуру подав ще на другому курсі. А на третьому власне вже й проходив відбір. Відсіялись багато, а я лишився до кінця. Після всіх цих випробувань мені в академії потиснули руку, привітали, сказали дату вильоту. Я тоді дуже зрадів, одразу сказав батькам та друзям, вони були за мене теж раді", — пригадує хлопець.. До слова, львівський курсант склав іспит з англійської на найвищий бал з усіх кандидатів.Навчання в Британії відбувалось лише англійською мовою. Студент каже, що львівська академія йому значно допомогла, адже тут вчать іноземну мову не менше трьох годин на тиждень, а офіцери зацікавлені у знаннях своїх учнів. Навчання в Британії Навчання тривало 44 тижні. Воно поділялось на три поступових курси, кожен з яких тривав 4 місяці. На початку студентів з різних країн розподілили на тих, хто знає мову досконало, вміє нею спілкуватися і писати, та тих, кому ще варто було б підтягнути рівень іноземної. Павло увійшов до когорти перших.На першому курсі курсантів навчали базових речей: як чистити взуття та ходити стройовим, як використовувати зброю, правильно стріляти та чистити зброю.На другий курс молодих військових перевели на проживання до іншого коледжу, з кращими умовами. Курсантів вчили правильно вести атаку секцією та взводом, також відпрацьовували оборонні операції. "Одного разу у нас був польовий вихід, коли ми не спали 4 дні, копали траншею, а ще тоді постійно дощило. За правилами була загроза зараження, тому копали у протигазах. Моральний стан курсантів був низьким, але я старався їх підтримати, як міг. Деякі курсанти з теплих країн особливо вразливі до таких умов, я віддавав їм свої теплі речі. Вони були мені дуже вдячні, тепер це дружба на все життя", — ділиться історією українець.. На третьому курсі студентів вчили вести операції в місті, штурмувати будівлі з вертольотів, машин і іншої техніки. Також курсантів вже назначали командирами роти на польові виходи, аби ті спробували себе в ролі лідера. "Коли ми виїхали на останній польовий вихід в Німеччину, тоді тісно співпрацювали з американськими військовими. Вони грали роль ворога, а ми мали атакувати та займати їхні позиції. Потім мінялися ролями. Це, так би мовити, такі військові ігри", — розповідає Павло Лейсі.. Нагородження На курс навчання в Британії разом із Павлом вступили ще 284 хлопці, випустились 260, адже деякі звільнилися, деякі просто не справлялись. 26 курсантів з 22 країн були не британцями. Кожна рота обирає кращого інтернаціонального курсанта та кращого британського курсанта, які й отримують нагородні мечі. На курсі було три роти, тож нагороджували шістьох. Свій меч отримав і українець. На мечі — гравіювання імені Павла та України, а також дата випуску. З іншого боку гравіювання: "Її величність, Єлизавета ІІ". "Це буде моєю сімейною реліквією, яку передаватимуть з покоління в покоління. Хотів би залишити меч в музеї академії, але вже пообіцяв батькам, що передам їм", — зізнається Павло.. Чого навчився Звичаї британської армії є особливими. У ній є різні види піхоти. Це і шотландські підрозділи, уельські, йоркширські та багато інших. Вони поділяються на механізовану та броньовану піхоту.Британська армія працює за стандартами НАТО, до яких зараз так прагне Україна. "Уміння читати карти, ведення бою, командування підрозділами — усього цього нас навчали за стандартами НАТО. Ці стандарти схожі на українські, але українську армію можна ще вдосконалити. Ці знання дають мені хороші перспективи у співпраці з підрозділами НАТО. Зможу працювати навіть в інших країнах", — пояснює Павло Лейсі.. Неабияку користь Павло приніс і львівській академії. "Такий досвід дуже важливий для нашої академії. Людина, яка своїми очима бачила підготовку такого рівня, по приїзду може поділитися знаннями, передати цей дух і настрій, вмотивувати майбутніх офіцерів. Це неоціненний досвід", — каже Артем Дзюба, наставник Павла.. Про враження та плани на майбутнє "У Британії мені дуже сподобалося, але в Україні краще. Тут гарніша і країна, і люди", — заявляє курсант.. Для подальшої кар'єри у найближчому майбутньому він обирає саме Україну через складну військово-політичну ситуацію на Сході. "Потрібно відстоювати свою честь та гідність, не можна просто так виїжджати в іншу країну, треба піклуватися про свою. Я впевнений, що ті знання та досвід, які я отримав у Британії, врятують не одне життя наших солдатів в майбутньому", — каже Павло Лейсі.. Велика Британія — один з найбільших союзників України. Тому британські курсанти співчували Павлу через війну на його Батьківщині та підтримували його, виявляли бажання в майбутньому співпрацювати з ним.Після навчання Павло отримав привабливу пропозицію. "Після завершення навчання в Британії я, як і кожен курсант, отримав характеристику. Про мене написали чітко, що я добре себе проявив. Вони будуть більш ніж раді прийняти мене назад до академії, коли я отримаю капітанський ранг, аби навчати британських і інтернаціональних курсантів", — зазначає український військовий.. Однак, за словами хлопця, він залюбки б прийняв її, проте переконаний, що не можна покидати рідну країну, у якій йде війна. "Після того, як закінчу академію, буду працювати як командир взводу чи командир роти в підрозділах України. Коли досягну капітанського рангу, можливо, буду розглядати шанс стати військовим аташе, співпрацювати з іншими країнами", — підсумовує Павло..