Згідно з даними Національної поліції України, у 2024 році зафіксували 341 підпал автомобілів військових. У період з травня по жовтень 2024 року правоохоронці затримали понад 160 людей за підозрою в причетності до цих злочинів. Чверть з них скоїли неповнолітні. Чому діти на це погоджуються? Здається, що в умовах повномасштабної війни, коли всі ми щоночі потерпаємо від нічних атак ракетами і дронами, очевидно, що агресора треба ненавидіти, а не йти з ним на співпрацю. Втім, часто діти можуть не усвідомлювати наслідки того, що роблять каже психологиня благодійного фонду “Посмішка ЮА” Наталя Заїкіна. “Кількість випадків підпалів є тривожно високою і свідчить про масштабність ворожої кампанії. Хоча підлітки наближаються до дорослого віку, їхня свідомість все ще формується, а критичне мислення та здатність до повноцінного аналізу наслідків своїх дій ще не є повністю розвиненими. Вони можуть бути більш імпульсивними, легковірними та схильними до впливу авторитетів (навіть псевдоавторитетів в інтернеті). Підлітки, які шукають підробіток і реагують на будь-які пропозиції роботи, а також активні та ініціативні, але не здатні передбачити наслідки своїх вчинків і не знають про юридичну відповідальність (особливо для неповнолітніх), є найбільш вразливою категорією. Саме такі діти легше піддаються впливу та навіюванню. При цьому з кожним підлітком працюють окремо”. Цілком ймовірно, що російські спецслужби залучають психологів для розробки ефективних методів вербування та маніпуляції різними віковими групами, включаючи підлітків. Розуміння особливостей підліткової психології допомагає їм знаходити найбільш вразливі точки та застосовувати дієві тактики впливу, — говорить Наталія Заїкіна. “Психологічне навіювання є ключовим інструментом вербування. Провідною потребою підліткового віку є спілкування з однолітками. Тому агенти можуть використовувати дружбу для встановлення довіри. Або лестощі для підняття самооцінки: вони можуть хвалити підлітка, підкреслювати його "унікальність" та "важливість" для виконання "завдання". І навпаки — маніпулювати почуттям провини або сорому, якщо він відмовляється робити те, про що просять. Також дитину можуть піддавати груповому тиску, якщо вона потрапляє в онлайн-групу, де інші учасники підтримують злочинні дії. Або дезінформувати і викривлювати факти, подавати ситуацію у вигідному для Росії контексті і таким чином навіювати ненависть до України. Крім того, ворожі агенти можуть застосовувати маніпуляції: “маскувати” такі завдання, подавати їх як “жарти” або “перевірки”. Або вдаватися до шантажу, як було у випадку зі школяркою з Тернополя, коли погрожували злити інтимні фото дівчинки в інтернет, щоб вона погодилася закласти вибухівку під авто біля поліцейського відділку”. Часто мотивом для виконання такого завдання є гроші. Підлітки погоджуються, тому що для них важливо мати власні гроші, тобто, фінансову незалежність від батьків і не відставати від однолітків (купувати, носити не гірші речі, ніж у інших). Крім того, легальних засобів заробітку для підлітків дуже мало. А вербувальники навіюють ілюзію “легких грошей” — виконав завдання і отримав кошти. Що робити? Передусім треба багато говорити з підлітками і багато пояснювати. “Розповідати, що за що за такими пропозиціями стоять злочинці, які використовують їх у своїх небезпечних планах. Акцентувати на серйозності наслідків: розповісти про кримінальну відповідальність і можливий тюремний строк, зруйноване майбутнє. Пояснити моральний аспект: наголосити на тому, що їхні дії можуть нашкодити іншим людям та підривають безпеку країни. Не менш важливо запропонувати альтернативні способи заробітку: можливо, оплачувати роботу по дому або участь у волонтерських проєктах. І зрештою, навчати фінансовій грамотності — розповісти, як заробляти і планувати витрати, пояснити, чим небезпечні так звані “легкі гроші” — умовно кажучи, що безкоштовний сир буває тільки у мишоловці”, — каже Наталя Заїкіна. Втім, головна порада батькам від психологині — налагоджувати контакт з дитиною: багато розмовляти і прислухатися, спостерігати за поведінкою, помічати зміни. “Попри “дорослий” зовнішній вигляд, підліток в деяких питаннях залишається вразливою дитиною. Поговоріть з дитиною про випадки вербування російськими спецслужбами та можливі наслідки їхніх дій. Поцікавтеся, чи не було у неї підозрілих контактів з незнайомими людьми. Запевніть її у тому, що ви завжди підтримаєте і допоможете. Навчайте дитину бути обережною і триматися осторонь будь-яких пропозицій анонімного заробітку або завдань від дорослих. Розвивайте її вміння говорити “ні”. І навіть попрацюйте разом відмову, проговоріть разом кілька фраз. Наприклад: "Ні, це протизаконно", "Я розповім батькам", "Залиште мене у спокої" тощо”. За словами Наталі Заїкіної, тривожними сигналами для батьків можуть бути: ● зміни у поведінці дитини (раптова замкнутість, дратівливість, секретність, зміна кола спілкування, поява нових незрозумілих інтересів); ● поява нових речей (це може сигналізувати про кошти, зароблені нелегально); ● нестабільний емоційний стан дитини (підвищена тривожність, страх, депресивні настрої можуть бути наслідком психологічного тиску). Важливо контролювати активність дитини в інтернеті: знати, які сайти та соцмережі вона відвідує, з ким спілкується. Можна встановити батьківський контроль, але попередньо це варто обговорити з підлітком, пояснити причину. Також навчіть дитину розпізнавати фейки і маніпуляції, поясність ризик онлайн-спілкування. “Дитина, яку завербували, постраждала від злочинних дій дорослих, керованих країною-агресоркою, і була використана як "інструмент" для їхніх злочинних намірів. Тому першочергово їй потрібна допомога. Найважливішим захистом для підлітків є не заборони, а здатність розпізнавати загрози та довіра до батьків або інших важливих дорослих. Розмовляйте зі своїми дітьми та уважно слухайте їх. У разі помітних змін у поведінці дитини, спричинених війною, зверніться за допомогою до фахівців”, — радить психологиня Наталя Заїкіна.