Головне управління розвідки повідомило, що Україна повернула контроль над так званими “вишками Бойка”: буровими газо- та нафтовидобувними платформами у Чорному морі. Що означає повернення вишок для ЗСУ у коментарі LVIV.MEDIA пояснив військовий експерт, голова Ради резервістів Сухопутних військ Збройних Сил України Іван Тимочко. “По-перше, на цих платформах були виставлені системи радіоелектронної боротьби, радіоконтролю росіян. Їм вдавалося охоплювати майже всю акваторію Чорного моря та працювати як ретранслятори. Крім того, вони відстежували сухопутну територію України, зокрема здійснювали радіоконтроль над територією півдня України. Звичайно, боротьба за вишки тривала давно. Було декілька наших успішних авіаційних та ракетних ударів по цих вишках, де знищувалися їхні устаткування. По-друге, ці газонафтові платформи росіяни використовували й за прямим призначенням: для видобутку газу в Чорному морі. Росіяни відкачували газ і продавали на своїх територіях. Це таке міжнародне економічне мародерство”, — зазначив Іван Тимочко. Попередньо ЗСУ вже здійснювали військові операції з метою перешкодити росіянам використовувати плавучі вишки. Перші серйозні удари по бурових платформах ЗСУ завдали ще в момент боротьби за острів Зміїний. “Звичайно, що росіяни обов'язково спробують їх відбити. Я думаю, там будуть ще дуже серйозні бої за участі авіації та морських сил Росії. З іншого боку, сам факт того, що вони втратили один зі стратегічних об'єктів, який належав Україні, свідчить про те, що вони не можуть контролювати акваторію Чорного моря сповна, так, як би їм це хотілося”, — додав військовослужбовець. Усі трофеї, які спецпризначенці захопили в ході спецоперації залучать в українській системі пеленгування переміщень ворожої авіації. Загальну цінність отриманого озброєння можна оцінити як високу. “Самі некеровані снаряди — це найменше, що насправді Україна отримала, коли їй вдалося звільнити цей об’єкт. У військовому стратегічному плані це надзвичайно серйозна перевага, яку важко оцінити в матеріальному еквіваленті. І в політичному плані це надзвичайно серйозний удар по авторитету Росії та Путіна зокрема. Тим більше зараз ми бачимо, що Україна, яку вважали потенційно морською державою, але яка поступалася росіянам у всьому на Чорному морі, починає плавно переймати контроль над акваторією Чорного та Азовського моря. На другому році повномасштабної війни для окупантів насправді дуже болісно втрачати будь-які об'єкти, будь-які населені пункти, адже це дуже послабляє вплив Росії на міжнародній арені”, — пояснив Іван Тимочко. Контроль над вишками дає можливість відстежувати переміщення російських морських суден, які потенційно можуть перешкоджати Україні в зернових перевезеннях. Також відомо, що під час однієї з фаз цієї операції відбувся бій між українськими військовими на катерах і російським винищувачем Су-30. Унаслідок бою російський літак отримав ураження і змушений був відступити. “Ми бачили це відео, там взагалі притча во язиціх про криворуких пілотів, які летять по дзеркалу моря, стріляють в абсолютно не прикриті катери й не можуть поцілити. Це показник ефективності російської авіації. Катери отримують ураження, та літак наближається настільки близько, що підручними засобами протиповітряної оборони вдається влучити в нього. Також була ще історія, що наш спецпризначенець випав з катера, і вдалося провести успішну операцію з його порятунку. Хоча росіяни знову залучили авіацію. Тобто ми розуміємо, настільки були не порівняні сили: авіація проти надувного катера, і росіяни нічого не змогли зробити, ще й отримали ураження. Насправді це свідчить і про хворобу російської авіації, тому що вона зараз має проблеми з нестачею спеціалістів. І ми ж знаємо прекрасно, де вони їх всіх втратили. У перші дні війни кожен з них дуже хотів набрати орденів. Кожен з них собі уявляв, що війна в Україні на декілька днів, і він собі набере слави та честі. Але маємо результат, коли навіть у відкритому морі не можуть вразити відкриту мішень.”, — підсумував військовослужбовець.