Російський диктатор Владімір Путін ц паніці через очікуваний український контрнаступ, який, можливо, вже на стадії попереднього «формування поля бою». Він не знає, коли розпочнеться наступ, куди буде завдано удару та чи вдасться йому вистояти. Натомість Путін точно знає, що якщо контрнаступ України досягне значного успіху, його власні дні можуть бути катастрофічними, оскільки вже помітні деформації всередині Кремля, зокрема між його найважливішими поплічниками, пише Yahoo News. Невелика частина російської армії готувала міцні оборонні позиції по всій лінії фронту для відбиття атаки або серії атак й планувала власні операції. Але, окрім балансу сил, критично важливим для успіху чи невдачі України є моральний дух. Путін знає, що його власні війська є крихкими. Багато з росіян не усвідомлюють, чому від них вимагають вести війну, яку вони не розуміють. Російський диктатор знає, що має зламати моральний дух українських солдатів на передовій та мирних жителів у тилу. Тому останнім часом він посилив повітряні атаки на міста та селища. Вони мають на меті вбивати мирних жителів, руйнувати інфраструктуру, військову економіку та робити життя нестерпним. В ніч на неділю, 28 травня, Росія здійснила найбільшу хвилю вибухових ударів безпілотників з початку повномасштабного вторгнення. Так, 52 з 54 поставлених Іраном дронів Shahed були збиті силами ППО. 40 з них були націлені на Київ – це найінтенсивніший обстріл міста, внаслідок якого загинула одна людина. Втім тієї ж неділі, 28 травня, Київ, який святкував 1541-у річницю свого заснування, повернувся до звичного життя. Без масової паніки, без серйозних змін у побуті. Відтак спроби Путіна залякати український народ та його лідерів просто не працюють. Вперше він спробував це в лютому минулого року, очікуючи, що Київ впаде за лічені дні просто завдяки ракетному обстрілу та російським військам, які прямують до столиці. Втім подібно до Лондона під час Другої світової війни, ці російські військові злочини мають ефект, протилежний запланованому, лише для загартовуючи волю людей до опору. Українські солдати на фронті знають усе про звірства російської армії проти місцевого населення в тимчасово окупованих ними районах, а також про викрадення тисяч дітей у промислових масштабах. Рішучість не лише стримати росіян, а й відкинути їх за власний кордон змушує ці війська битися ще запекліше. Одне з найпоширеніших прохань Заходу полягає в тому, щоб ці країни не тиснули на українську владу, щоб та примирилась з Росією. Путін теж не хоче мирних переговорів – але з зовсім інших причин. Як він може погодитися зупинити війну, яка так мало досягла такою величезною ціною як крові, так і рублів для його власного народу? Але він хоче зберегти хибну надію на припинення вогню. Це частина стратегії «хороший/поганий поліцейський», яку нещодавно незграбно сформулював Андрій Келін, російський посол у Лондоні, який пригрозив ескалацією у «новому вимірі, який нам не потрібен і якого ми не хочемо», додавши: «ми можемо укласти мир завтра». Ці зауваження слідують за типово двозначними словами Путіна, які він сказав кілька днів тому на адресу бразильського президента, які виражають «відкритість російської сторони до діалогу на політико-дипломатичному напрямі, який досі блокується Києвом та його західними спонсорами». Мета полягає в тому, щоб спонукати західні уряди заспокоїти Москву, відмовившись від військової підтримки Києва в надії на мир й побоюючись розширення конфлікту. Китайські чиновники, можливо, також були залучені до роботи. Так, Лі Хуей, спеціальний представник Пекіна у справах Євразії, закликав європейських дипломатів припинити конфлікт до його подальшої ескалації. Крім нещодавніх обіцянок щодо сучасних реактивних літаків на довгострокову перспективу, Путін стривожений продовженням надходження боєприпасів в Україну, коли вона готує контрнаступ. Це ще одна причина збільшення частоти атак безпілотників на українські міста – для виснаження протиповітряної оборони та дефіцитних запасів боєприпасів, які будуть критично необхідні під час великих наступальних операцій. Попри дипломатичний наступ Росії, західні лідери, які звикли до стандартних погроз Путіна, здається, міцно тримаються, принаймні на даний момент. Але окрім надання військової та економічної підтримки та протидії фальшивим розмовам про мирні переговори, їм потрібно бути більш агресивними, допомагаючи Україні протистояти всім військовим зусиллям Путіна. Один зі способів зробити це – жорстко тиснути на російських іранських інтендантів, які відіграли важливу роль в агресії Путіна, постачаючи безпілотники, розгортаючи війська, обіцяючи балістичні ракети та допомагаючи Москві уникати санкцій. Тепер слід використати більше ресурсів для заборони поставок безпілотників, а також запровадити жорсткіші економічні санкції проти Тегерана та створити трибунал для розгляду справ про пособництво та сприяння російським військовим злочинам. Нагадаємо, у Росії на тлі посилення західних обмежень починають розуміти, що нормального життя не буде поки Володимир Путін залишається при владі. Таку думку в прямому ефірі російського телебачення озвучив колишній депутат Держдуми та викладач Борис Надєждін.