Рівно рік тому, 24 лютого 2022 року, в Україні розпочалася повномасштабна війна з Росією. Тоді, о 5 ранку українці проснулися від вибухів ракет та звуків важкої техніки, яка заходила у мирні міста. Попри те, що згадувати ці події дуже важко, зробити це все ж, треба. LVIV.MEDIA вирішило пригадати з чого все розпочалося та розповісти про головні поразки та здобутки, які сталися за рік війни з Росією. Як все починалося Війна з Росією розпочалася ще у 2014 році, проте таких масштабів досягла лише у 2022 році, після того, як 24 лютого президент РФ Владімір Путін оголосив про «спеціальну воєнну операцію» з метою нібито «демілітаризації та денацифікації України». Майже одразу після цього Україну почали обстрілювати крилатими ракетами. Постраждали аеродроми, військові штаби та склади у великих містах. Цього ж дня росіяни вдерлися у міста поблизу Харкова, також атакували з території Білорусі. Росіяни захопили Гостомель та Каховську ГЕС, Чорнобильську АЕС. Цього ж дня президент України Володимир Зеленський оголосив про запровадження в Україні воєнного стану та розриву дипломатичних відносин з Росією. Головні події лютого «Русскій воєнний корабль, іди на х*й!» 24 лютого до острова Зміїний підійшли 2 російські кораблі (одним з них був вже знищений крейсер “Москва”), вимагаючи від прикордонників здатися. Дослівною відповіддю українських воїнів стала відома фраза «Русскій воєнний корабль, іди на х*й!». Пізніше культові слова можна було зустріти скрізь — на плакатах, одязі, автівках та навіть на білбордах. Вже у квітні “Укрпошта” присвятила цій фразі марку, тираж якої розлетівся в Україні за декілька днів. Головні події березня Чорнобаївка Село Чорнобаївка, що на Херсонщині, стало справжнім мемом. Саме тут 7 березня вночі було знищено близько 30 гвинтокрилів окупанта, розміщених на аеродромі біля Чорнобаївки, а також наземну техніку та живу силу. Згодом було розгромлено техніку ворога втретє, загалом за день — 49 гвинтокрилів. Вже станом на 9 липня ЗСУ 26 разів знищували техніку окупантів у Чорнобаївці. Серія поразок російських військ під Чорнобаївкою зробила селу репутацію «проклятого» місця, символу знищення російських військ. Захоплення Енергодара, Херсона та бомбардування Драмтеатру у Маріуполі 1 березня росіяни оточили Маріуполь, Херсонська область повністю опинилася під окупацією. Більшість районів перебували без світла, газу та води, в деяких районах припинилося постачання харчів. 16 березня окупанти скинули потужну авіабомбу на драматичний театр у Маріуполі. У ньому переховувалися, за різними даними, від 500 осіб до 1200 мирних жителів. Головні події квітня Геноцид у Бучі 31 березня росіяни покинули Бучу та лишили у місті страшні наслідки свого перебування. Лише за місяць свого “панування” у місті вони вбивали, катували та ґвалтували мирне населення України. Під час окупації російська армія скоїла в Бучанському районі понад 9 000 воєнних злочинів, понад 1 700 цивільних осіб загинуло, із них близько 700 у Бучі. Після звільнення міста виявили масові поховання з понівеченими тілами чоловіків, жінок, дітей. Потоплення крейсера “Москва” 13 квітня у результаті влучання двома ракетами «Нептун» біля о. Зміїний ввечері загорівся, а наступного дня при буксируванні затонув російський флагман — крейсер «Москва». Теракт у Краматорську 8 квітня вранці московські загарбники завдали ракетного удару Точкою-У по привокзальній площі Краматорська, де близько 4 тисяч осіб, переважно жінок і дітей, чекали на евакуаційний потяг. Попередньо загинуло 59 осіб (серед них 7 дітей), 114 поранено. Головні події травня Контрнаступ на Харківщині ЗСУ перейшли в контрнаступ Харківській області (де відновлено контроль над низкою насалених пунктах на північ від Харкова), у той час як росіяни перемістили основні свої зусилля на Луганський напрямок, де в районі Попасної, Кремінної, Лимана, Сєвєродонецька та Торського тривали запеклі бої. Україна отримує ленд-ліз Президент США Джо Байден підписав закон про ленд-ліз для України для прискорення надання військової техніки та інших поставок, аби боротися з російською агресією. Законопроєкт підтримали 417 конгресменів, проти висловилися 10. Бої за “Азовсталь” Штурм маріупольського заводу “Азовсталь” тривав з 18 березня до 20 травня 2022 року. З початку боїв за Маріуполь на заводі знайшла притулок велика кількість цивільного населення, що ховалися від постійних обстрілів і бомбардувань окупантів. Станом на 16 травня на металургійному комбінаті «Азовсталь» перебувало 600 поранених захисників, 40 бійців були у дуже важкому стані. Росіяни фактично безперервно скидали на завод авіабомби та ракети. Дії російських військ на території «Азовсталі» спричинили гуманітарну катастрофу: українські військовики, які опинилися замкненими в підземеллях комплексу разом із цивільними, відчували гостру нестачу води, їжі, лікарських засобів, боєприпасів. Наприкінці місяця російські окупанти почали часткову «евакуацію» українських захисників із заводу, вони опинилися у полоні. Головні події червня Звільнення о. Зміїного та знищення чергового корабля 17 червня 2022 року ВМС ЗСУ завдали в Чорному морі удару по російському військовому буксиру, на борту якого знаходився зенітно-ракетний комплекс «ТОР». Буксир Чорноморського флоту «Василий Бех» транспортував окупантам на острів боєприпаси та особовий склад. Після цього ЗСУ “Байрактарами” та “Гарпунами” намагалися вибити росіян з острова. Вночі проти 30 червня, внаслідок проведеного етапу військової операції із нанесенням вогневих ударів ракетними та артилерійськими підрозділами по острову Зміїний, росіяни після 126-денної окупації з поспіхом евакуювали залишки гарнізону двома швидкісними катерами. Перші обміни полоненими 5 червня Україна та РФ вперше провели обмін тілами загиблих військових за формулою «160 на 160», усі українські тіла були з Азовсталі, щонайменше 52 із цих тіл вважаються останками бійців полку Азов. Вже 29 червня проведено найбільший обмін полоненими у форматі 144 на 144, зокрема, визволено 95 захисників «Азовсталі». Теракт у Кременчуці 27 червня росіяни завдали удару ракетами Х-22 по торговому центрі у Кременчуці. Під час теракту в центрі перебували близько 1000 людей. Обстріл торговельного центру «Амстор» став п'ятим нападом на місто і найтрагічнішим за кількістю жертв, тоді загинула 21 людина. Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС 23 червня Європарламент підтримав надання Україні та Молдові статусу кандидатів у ЄС та прийняв відповідну резолюцію, що було погоджено лідерами ЄС. За резолюцію проголосували 438 парламентарів, 65 — висловилися проти, ще 94 — утрималися. Головні події липня Теракт в Оленівці 28 липня на території виправної колонії № 120 в Оленівці, де утримувалися захисники «Азовсталі», російські окупанти вчинили масове вбивство полонених, внаслідок якого загинуло 53 захисників Маріуполя, ще 130 отримали поранення. Початок постачання Україні важкого озброєння 20 липня в онлайн-форматі відбулася зустріч Контактної групи з оборони України за участю міністра оборони України Олексія Резнікова або «Рамштайн-4». Під час зустрічі було погоджено збільшити постачання Україні важкого озброєння. 7 липня 2022 року секретар РНБО Олексій Данілов повідомив, що партнерами передано 9 установок РСЗВ типу HIMARS, які вже діють на передовій. Теракт у Вінниці, на Одещині та у Часовому Ярі 1 липня окупанти літаками стратегічної авіації завдали декілька ударів по багатоповерхівці. Трагедія забрала життя у щонайменше 21 осіб (включно з дітьми) та стала найкривавішою на Одещині від початку російського вторгнення в Україну. 9 липня під час влаштованого Росією чергового теракту у Часовому Ярі загинуло 48 людей, серед них одна дитина. Частково зруйновано два п'ятиповерхові житлові будинки, в одному з яких завалено два під'їзди Вже 14 липня росіяни вдарили ракетами по Вінниці. Унаслідок атаки загинули 27 осіб, поранено 202, безвісти зникло 8 осіб. Головні події серпня Перший місяць, коли росіяни нічого не захопили Серпень став першим місяцем масштабного вторгнення, коли загарбникам не вдалося захопити жодного міста і жодного великого населеного пункту. Наприкінці місяця стала з'являтися інформація про активізацію ЗСУ в Херсонській області. Бавовна в Криму 9 серпня 2022 року в селищі Новофедорівка в окупованому Росією Криму, відбулися “хлопки”, які жартома назвали “бавовною”. Збройні сили України наступного дня заявили, що внаслідок вибухів було знищено 9 російських літаків. У вересні Генштаб Збройних сил України сказав, що це був український ракетний удар. Російські війська використовували захоплену базу для зберігання авіаційних бомб і ракет, якими обстрілювали південь України: Херсонську та Миколаївську області. Знищено Антонівський міст ЗСУ знищили четвертий та останній міст на Херсонщині — Антонівський, через який РФ перекидала техніку, а також російський склад боєприпасів біля села Веселе на Херсонщині. 10 листопада вранці російські окупанти під час втечі з правого берега Дніпра підірвали міст, знищивши кілька прогонів. Головні події вересня Звільнення майже всієї території Харківщини Лише за тиждень ЗСУ провели ефективну контрнаступальну операцію у Харківській області і звільнили майже всю її окуповану частину з містами Балаклія, Ізюм, Куп'янськ (всього 300 населених пунктів на Харківщині, 3800 км² території, де живуть 150 тис. людей). Оголошення про вхід окупованих територій до складу РФ 21 вересня Путін оголосив указ про часткову мобілізацію. 23-27 вересня російські окупанти провели на захоплених територіях України (окрім Криму) псевдореферендуми щодо включення окупованих областей до складу Росії. 29 вересня Путін видав укази про визнання незалежності Запорізької і Херсонської областей. 30 вересня, посилаючись на проведені псевдореферендуми, Путін оголосив про включення до складу РФ "ДНР", "ЛНР", Запорізької та Херсонської областей. Головні події жовтня Вибух на Кримському мосту Вибух на Кримському мосту стався 8 жовтня 2022 року під час російського вторгнення в Україну. Унаслідок вибуху вантажівки обвалилися дві напівсекції автомобільної частини мосту та пошкоджено залізничну колію. Рух по мосту було призупинено, але 5 травня 2022 року РФ заявила, що повністю відновила зруйновану частину моста. Продаж квитків на автобусні та залізничні рейси з Кримом призупинено, а заплановані — скасовано. Увечері по неушкодженій половині моста частково відкрили рух для автотранспорту та автобусів. Звільнення Лиману 1 жовтня українські війська увійшли в Лиман і звільнили місто від російських окупантів. 2 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що місто повністю зачищене. На кладовищі в Лимані після звільнення виявили два масових поховання. Ексгумація тривала понад два тижні. Слідчі знайшли тут тіла 146 людей. Перший масований ракетний обстріл об’єктів енергетики 10 жовтня 2022 року російські війська завдали першого масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України, а також наймасовішого від початку повномасштабного вторгнення ракетного удару по всій території України. Від обстрілів загинули 23 особи, 105 — поранено. Станом на 25 жовтня за даними Міністерства енергетики, ворожими ракетними ударами було пошкоджено близько 40 % енергетичної інфраструктури України. Саме після цієї російської атаки в Україні запровадили погодинні та аварійні графіки вимкнення світла. Головні події листопада Звільнення Херсона Головною подією листопада стало звільнення Херсона і правобережних окупованих районів Херсонщини: 9 листопада надійшли повідомлення про звільнення сіл Херсонської області і у цей же день МО РФ заявило про запланований відвід окупаційних військ з правого берега Дніпра на лівий. 10 листопада надійшло повідомлення про звільнення Снігурівки Миколаївської області. 11 листопада звільнено низку сіл на Херсонщині, передові загони ЗСУ зайшли на околиці Херсона, цього ж дня МО РФ повідомило, що «планово і без втрат відвело свої війська і техніку на лівий берег Дніпра». Європейський Парламент визнав Росію державою-спонсором тероризму 23 листопада Європейський Парламент визнав Росію державою-спонсором тероризму та державою, яка використовує тероризм як засіб. «За» цей документ висловилися 494 депутати, «проти» — 58, ще 44 європейських політики утрималися. Головні події грудня Три масовані удари За грудень росіяни тричі масово обстрілювали Україну — 16, 29 та 31 грудня. Під час першого обстрілу запустили по українській критичній інфраструктурі 98 ракет, 60 з яких збила протиповітряна оборона. 29 грудня вони випустили 70 крилатих ракет, із яких 58 знищено, вже 31 грудня — стріляли переважно по цивільній інфраструктурі. Збройні сили РФ запустили понад 20 крилатих ракет повітряного базування із застосуванням стратегічних бомбардувальників Ту-95мс з акваторії Каспійського моря та ракетних комплексів наземного базування. Сто тисяч мертвих окупантів 22 грудня кількість мертвих окупантів за час повномасштабного вторгнення сягнула 100 тисяч осіб. Також за 9 місяців війни росіяни втратили три тисячі танків та близько шести тисяч інших бронемашин. Головні події січня ЗСУ залишили Соледар У січні 2023 вздовж всієї лінії фронту тривали обстріли, активні бойові дії точились на східних ділянках — в районах Бахмута та Соледара, де намагалися наступати росіяни і на захід від Кремінної і Сватового, де росіяни вимушені були стримувати натиск ЗСУ. На початку місяця росіяни перекинули з-під Бахмута під Соледар додаткові сили (переважно, загони ПВК «Вагнер») і спромоглися витіснити ЗСУ з міста (орієнтовно 12-14 січня). Європарламент проголосував за створення спеціального трибуналу для РФ та Білорусі 19 січня Європарламент проголосував за створення спеціального трибуналу для РФ та Білорусі. За це рішення проголосували 427 парламентаріїв, проти — 19 європейських депутатів. Україні надали танки 24 січня з'явились підтвердження, що уряд Німеччини погодився надати Україні танки «Леопард-2», а наступного дня про надання 31 американського танка оголосив президент США Джо Байден. Так, США надішлють Україні 31 танк М1 «Абрамс», Польща — 14, Фінляндія — 14, Португалія — 4, Іспанія — 53, Нідерланди — 18, Норвегія — 8. Трагедія у Броварах 18 січня у Броварах на Київщині, на дитячий садок впав вертоліт ДСНС. За повідомленням експредставника Офісу Президента України Кирила Тимошенка, оперативна група МВС України прямувала у відрядження до «гарячої точки». На борту перебували керівники МВС: міністр Денис Монастирський, перший заступник міністра Євген Єнін та державний секретар міністерства Юрій Лубкович, їхні помічники, а також 3 члени екіпажу ДСНС. Усі загинули. Загалом померло 14 людей, серед них діти. Головні події лютого Візит Джо Байдена в Україну 20 лютого 2023 року президент Сполучених Штатів Джо Байден відвідав Київ, — це був його перший візит на посаді Президента США (до того 6 разів він приїздив, як віцепрезидент) і перший візит в Україну очільника США з 2008 року. Візит Байдена став першим випадком, коли чинний президент США відвідав зону бойових дій, неконтрольовану американськими військовими, щонайменше з 1864 року. Того ж дня Байден оголосив про додатковий пакет військової допомоги для України на суму 500 мільйонів доларів США, включно з боєприпасами для HIMARS. Росія призупинила участь у Договорі про стратегічні наступальні озброєння Цей договір, який у 2021 році продовжили на п’ять років, залишався єдиною чинною між РФ і США угодою у сфері контролю озброєнь. Підписаний у 2010 році на 10 років, договір обмежував стратегічні носії та ядерні боєголовки РФ і США до 700 і 1550 відповідно. Договір міг продовжуватись на термін в 5 років у разі доброї волі кожного з підписантів. Нагадаємо, раніше LVIV.MEDIA розповідало про те, що 23-24 лютого росіяни планують «невеликий ракетний удар» по Україні.