Суддя нині ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва Аріна Літвінова, яка має чинний статус судді, має російське громадянство. Про це свідчить витяг із автоматизованої системи «Роспаспорт», повідомило у вівторок, 9 квітня, «Радіо Свобода». Як зазначили журналісти, попри ліквідацію Окружного адмінсуду Києва, його судді, в очікуванні перекваліфікації, продовжують зберігати за собою суддівський статус та отримувати заробітну плату. Суддя Аріна Літвінова отримала російське громадянство у 2002 році в Єкатеринбурзі. На той час Літвінова вже три роки як працювала у Вищому арбітражному суді України. Після ліквідації ОАСК Літвінова продовжувала отримувати зарплату, хоча не здійснювала правосуддя: так, за 2023 рік вона отримала 1,6 млн грн зарплати. Відповідно до витягу з «Роспаспорту» за грудень 2022-го року, Аріна Літвінова стала громадянкою РФ 22 липня 2002 року, а сам паспорт безпосередньо був виданий 24 липня. Причина набуття громадянства — заміна паспорта громадянина СРСР. У витоках із баз даних жителів Єкатеринбурга за 2008 рік журналісти знайшли інформацію про громадянку Росії Аріну Літвінову з такою ж датою народження, як в української судді, із зазначенням даних її російського паспорта. Там же зазначено її місце реєстрації в Єкатеринбурзі, яке збігається із вказаним у витягу з системи «Роспаспорт», де також є її фотографія. Відповідно до порталу «Госуслуги», який надає інформацію щодо чинності документів, станом на квітень 2024 року російський паспорт на ім’я Аріни Літвінової значиться серед недійсних, оскільки вона не замінила його на новий після досягнення 45-річчя у 2022 році. Водночас у статті наголошується, що неотримання нових документів не означає втрату російського громадянства, оскільки порядок офіційного виходу з нього передбачає окрему процедуру із зверненням до органів російської влади. Згідно із цим законом, вихід з громадянства РФ «здійснюється на підставі добровільного волевиявлення такої особи у загальному порядку». На сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів журналісти знайшли анкету судді Літвінової, яку вона заповнювала у 2018 році, коли проходила кваліфікаційне оцінювання. На запитання, чи має вона громадянство іншої держави, Літвінова відповіла: «Ні». На запитання журналістів про російське громадянство Аріна Літвінова коротко відповіла: «Це якась провокація», і поклала слухавку. На подальші телефонні дзвінки та повідомлення суддя не відповіла. Батьки Літвінової також мають російське громадянство. Мати судді відмовилася спілкуватися з журналістами, а батько у відповідь на запитання про обставини набуття Аріною Літвіновою російського громадянства назвав журналіста «провокатором». Претензії до Аріни Літвінової У 2020 році Громадська рада доброчесності надала негативний висновок щодо судді Аріни Літвінової. У висновку зазначено, що суддя допускала дії, обумовлені політичними мотивами та переконливо не пояснила джерела походження майна. Зокрема, Рада доброчесності згадала рішення Аріни Літвінової у складі колегії суддів на користь колишніх акціонерів «ПриватБанку». Суддя задовольнила позов власника футбольного клубу «Динамо» Ігоря Суркіса про визнання його та ще низки осіб такими, що пов’язані з «ПриватБанком». Також «ПриватБанк» мав виплатити позивачам 1 мільярд гривень. Згодом це рішення скасував Верховний суд. Ліквідація ОАСК і подальша доля суддів: що відомо 13 грудня 2022-го року Верховна Рада ліквідувала Окружний адміністративний суд Києва, а вже ввечері того ж дня президент Володимир Зеленський підписав відповідний закон. Утім, відповідно до положень Конституції, ліквідація суду, де працює суддя, не є підставою для звільнення цього судді. Тому 51 суддя ОАСК, серед яких Аріна Літвінова, продовжує отримувати суддівську винагороду. Відповідно до декларації судді за 2023 рік, коли вона не здійснювала правосуддя, Літвінова отримала 1 мільйон 629 тисяч гривень заробітної плати. Загалом, станом на листопад 2023 року, згідно з даними «Главкому», суддям ліквідованого ОАСК нарахували 65,3 млн гривень винагороди (з податками). Подальшу долю суддів ОАСК має вирішити Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Її члени мають провести оцінювання суддів ОАСК на відповідність займаній посаді, а згодом видати рекомендацію щодо призначення або в новоутворений Київський міський окружний адміністративний суд, або в інший суд першої інстанції. Після такого кваліфікаційного іспиту суддя або обійме нову посаду, або не пройде оцінювання і за наслідками його звільнить Вища рада правосуддя. Однак ВРП також може звільняти суддів ОАСК через дисциплінарні скарги, які подають державні органи, громадські організації або просто громадяни через незадовільне, на їхню думку, виконання суддівських повноважень. Українські судді з російським громадянством: що про них відомо Судді з російським громадянством не вперше потрапляють у фокус уваги українських правоохоронців та журналістів. У липні Офіс генерального прокурора звернувся до Вищої ради правосуддя з проханням надати згоду на утримання під вартою судді Брянківського міського суду Луганської області Віталія Снєгірьова, який за версією слідства у 2020 році отримав російське громадянство, а отже — не мав підстав для нарахування йому суддівської винагороди. Справу відкрили за статтею «шахрайство». Утім Вища рада правосуддя 10 липня повідомила, що оскільки у 2020 році суддя добровільно набув громадянство Росії, він автоматично перестав бути суддею та залишила заяву Офісу генпрокурора без розгляду. У серпні 2021 року Вища рада правосуддя відкрила дисциплінарне провадження щодо судді Селидівського районного суду Донецької області Юлії Переясловської. Підставою для відкриття провадження стало набуття суддею російського громадянства у 2019 році. За даними СБУ, суддя отримала паспорт у Криму. У ВРП зазначали, що наявність у судді подвійного громадянства «є прямим порушенням головних конституційних принципів і засад держави, неминуче підриває авторитет правосуддя та ставить під сумнів додержання в Україні верховенства права». У 2022 році журналісти опублікували розслідування, у якому розповіли, що голова Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдан Львов є громадянином Росії. 3 жовтня 2022 року Богдана Львова відрахували зі штату Верховного суду. Сам Львов заперечував, що має російський паспорт. Згодом його наявність підтвердили в СБУ у відповіді на запит голови Верховного суду. 10 січня Київський окружний адміністративний суд задовольнив позов Богдана Львова щодо поновлення на посаді судді Верховного суду і виплати заробітної плати «за час вимушеного прогулу», з чим Верховний суд не погодився та подав апеляцію. Станом на зараз справа слухається в Шостому апеляційному суді.