Внаслідок вибуху, який стався 26 квітня 1986 року на атомній електростанції у Чорнобилі, у відкритий простір потрапив шкідливий радіоактивний матеріал. Тисячі людей з околиць міста були змушені покинути свої домівки, проте на місцевості залишилися домашні тварини. Відтак протягом кількох днів після аварії бригади реагування шукали покинутих і бродячих собак, щоб убити їх, аби зупинити поширення радіоактивності. Проте деякі, здається, вижили. Про це пише The Nature. У першому генетичному дослідженні будь-якого великого ссавця в районі навколо Чорнобиля ДНК, зібрана у диких собак, які сьогодні живуть поблизу електростанції, показує, що вони є нащадками собак, які або були присутні під час аварії, або оселилися в цьому районі через деякий час після трагедії. Дослідження, опубліковане на початку березня в Science Advances, є першим кроком у великому проєкті, спрямованому на визначення того, як собаки адаптувалися до виживання в одному з найбільш радіоактивних місць на Землі. Дослідники сподіваються використати отримані знання для кращого розуміння впливу тривалого опромінення на генетику та здоров’я людини. «Нам є чому навчитися у цих тварин. Це прекрасна можливість побачити, що відбувається, коли покоління великих ссавців живуть у ворожому середовищі», — каже співавторка дослідження Елейн Острандер, генетик Національного інституту здоров’я США в Бетесді, штат Меріленд. Негайні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС були очевидні: за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 30 людей, які працювали на електростанції, й пожежники померли від радіаційного отруєння протягом кількох місяців після катастрофи. А в прилеглих районах засохли сосни та зникло багато видів комах, які не змогли вижити в радіоактивному ґрунті. Що менш зрозуміло, так це те, як низький рівень радіоактивного матеріалу, що залишився внаслідок катастрофи, впливає на рослини та тварин у Чорнобилі сьогодні. Кілька досліджень кажуть про надзвичайно високу частоту генетичних мутацій у сільських ластівок та плодових мушок, які були поблизу реактора, який зараз похований спеціальному саркофазі. Проте наслідки низьких рівнів радіації для здоров’я все ще гаряче обговорюються. Це важливо, тому що люди ризикують отримати низькі дози радіації в будь-якому випадку, зокрема під час певних медичних сканувань або під час роботи на атомних електростанціях. «Насправді важко визначити наслідки» цього типу впливу, але дуже важливо, щоб ми це зробили», — каже Девід Бреннер, радіаційний біофізик з Колумбійського університету в Нью-Йорку. Це було мотивуючим фактором для співавтора дослідження Тімоті Муссо, еволюційного еколога з Університету Південної Кароліни в Колумбії. У 2017 році він приєднався до волонтерської місії з надання ветеринарної допомоги сотням бродячих собак, які живуть у зоні відчуження — території площею 2600 квадратних кілометрів навколо електростанції, доступ до якої обмежують з міркувань безпеки. Протягом трьох років під час поїздок у цей район Муссо та його колеги зібрали зразки крові приблизно у 300 собак, які живуть на АЕС та в околицях переважно безлюдного міста Чорнобиль, після того, як волонтери «заспокоювали» тварин дротиками-транквілізаторами. Так, аналіз ДНК собак показав, що вони не були «новачками» в цій місцевості. Порівнюючи генетичні профілі цих собак із генетичними профілями інших собак у Східній Європі, дослідники виявили, що чорнобильські собаки були ізольовані від інших популяцій собак протягом тривалого часу. Водночас постійна присутність собак у цьому районі свідчить про те, що вони змогли вижити та розмножуватися, навіть живучи поблизу реактора. Вчені кажуть, що зразки собачої ДНК «неймовірно цінні». «У нас ніколи не було можливості виконати цю роботу на тварині, яка б відображала нас так само добре, як собаки», — кажуть вони. Але визначити, які генетичні зміни у собак викликані радіацією, а які іншими факторами — наприклад, інбридингом або нерадіоактивними забруднювачами — буде нелегко. Команда визнає ці проблеми, втім дослідники стверджують, що їхні детальні знання про походження цих собак, а також знання про рівні радіації «забезпечують ідеальну фокус-групу для майбутніх досліджень». Війна, що триває в Україні, не зупинила дослідження групи. Наразі команда співпрацює з неурядовою організацією, щоб забезпечити їжею безпритульних собак у несприятливі часи. Нагадаємо, рівень радіації у зоні Чорнобильської атомної електростанції після вторгнення російських окупантів «аномально» підвищився.