Цього року кількість біженців, які прибувають до Німеччини, майже така ж висока, як і у 2015-2016 роках. Попереднього разу це ледь не призвело до розпаду німецького уряду. Про це пише Politico. Коли в Сирії почалася громадянська війна, біженці масово перебирались до Європи. З кінця 2015 року до початку 2016 року до Німеччини прибули десятки тисяч людей. Тодішня канцлерка Ангела Меркель сказала: «Wir schaffen das» — «Ми це зрозуміли». Так, уряд Меркель дозволив мігрантам в'їжджати до Німеччини, хоча за рамками ЄС інші країни блоку також відповідали б за них. Натомість такий масовий приплив мігрантів призвів до суперечок як усередині Німеччини, так і між європейськими столицями. У 2015 і 2016 роках у Німеччині надійшло майже 1,2 мільйона заявок на надання притулку. Спочатку багато німців аплодували сирійцям, які прибували на вокзали, і пропонували підтримку, створивши термін Willkommenskultur. Але коли міста були переповнені, спортивні зали та контейнерні селища були створені для розміщення потоку біженців, настрої місцевого населення з часом зіпсувалися. Водночас тепер, у 2022 році, кількість біженців з України склала трохи більш як 1 млн осіб. За даними Міністерства внутрішніх справ Німеччини, до цього списку потрібно додати близько 214 000 заявок від шукачів притулку, які не мають відношення до російського вторгнення в Україну. Це означає, що цьогоріч притулку в Німеччині шукало більше людей, ніж у 2015 і 2016 роках разом узятих. Втім, цього разу все інакше. Хоча влада на місцях все ще боїться бути перевантаженою, ситуація змінилася, зокрема те, як інші країни ЄС приймають біженців. Біженці з України — окрема категорія ЄС активував так звану Директиву про тимчасовий захист для біженців з України. Це означає, що вони автоматично отримують статус тимчасового притулку і можуть претендувати на соціальні виплати в будь-якій країні ЄС, розподіляючи тягар між країнами блоку. У Німеччині нова система розподілу, відома як «безкоштовна», яка діє з липня 2022 року та враховує родинні зв’язки й інші фактори. Це створило ефект керування, оскільки розповсюдження можна зв’язувати та відстежувати. Крім того, коли біженці з України можуть самостійно організувати собі житло, вони можуть обирати, де оселитися. Натомість, якщо вони подадуть заявку на соціальну допомогу або житло, вони можуть бути розподілені по всій Німеччині, як і інші біженці. Так, майже три чверті біженців з України проживають у приватних квартирах і будинках, свідчать дані дослідження «Біженці з України в Німеччині» (проведеного в серпні-жовтні цього року). З них близько 25% живуть у родичів або друзів у Німеччині. Лише 9% проживають у спільному житлі для біженців. Навпаки, біженці, які не прибувають з України, розподіляються по землях Німеччини через так звану систему «EASY» — мігрантів випадковим чином розподіляють по муніципалітетах по всій країні. Ця система не враховує індивідуальні переваги, адже вона тільки збільшує ймовірність скерування біженців до закладів у певному регіоні, якщо члени сім’ї були зареєстровані там. Ситуація у німецьких населених пунктах «Прийомні можливості в багатьох місцях вичерпані, наметові притулки та спортивні зали вже доводиться використовувати», — заявив у листопаді Буркхард Юнг, мер Лейпцига та віцепрезидент Німецької асоціації міст. Цьогорічна ситуація викликає у німецьких посадовців дежавю з 2015 роком. «Ми не знаємо конкретної цифри, але ми отримуємо відгуки з багатьох федеральних земель про те, що муніципалітети вичерпують свої можливості», — зазначив на початку грудня речник Німецької асоціації міст і муніципалітетів Александр Гандшух. Він додав, що більшою популярністю серед біженців з України користуються великі міста, такі як Берлін чи Мюнхен, і ця тенденція зберігається. Хоча багатьох біженців з України спочатку приймали в приватних помешканнях «з великою готовністю допомогти», це стає дедалі складніше, чим довше триває війна. Таким чином, муніципалітети Німеччини зараз звертаються по допомогу до федерального уряду, вимагаючи повного відшкодування витрат на обслуговування біженців і закликаючи до збільшення можливостей прийому на регіональному рівні. Дослідник міграції з університету Гільдесхайма Ханнес Шамманн каже, що чув неоднозначні сигнали від місцевої влади. Він пояснює, що проблема не в новоприбулих біженцях, а в німецькій бюрократії, оскільки сама система розподілу викликає затримки та невизначеність. Федеральне відомство з питань міграції та біженців Німеччини (BAMF) підтвердило, що міграційний тиск наразі «значно зростає» не лише в Німеччині, а й на зовнішніх кордонах ЄС. «Хоча кількість зростає з кожним роком… нинішній приплив прибулих має вищу динаміку порівняно з попередніми роками», — йдеться у повідомленні. Щодо причин, BAMF посилалось на ефект наздоганяння після скасування обмежень на подорожі через пандемію, а також економічну та політичну ситуацію в транзитних країнах, таких як Туреччина, Туніс і Лівія. Хто ще шукає прихисток у Німеччині Кількість біженців, які зараз прибувають з інших країн, крім України, знаходиться в межах очікуваного діапазону, каже Шамманн. Однак це стає проблемою, коли цей потік стикається з будь-яким нерівномірним розподілом українських біженців. Основними країнами походження шукачів притулку, крім України, як і раніше залишаються Сирія, Афганістан, Туреччина та Ірак. «Наразі немає помітних змін в окремих країнах походження», — сказав речник міністерства внутрішніх справ. Проте він підтвердив дещо напружену ситуацію щодо можливостей прийому біженців. Водночас дослідник міграції Ханнес Шамманн очікує, що найближчим часом дебати загостряться, адже можуть виникнути проблеми через розподіл біженців, які вже знаходяться в Німеччині. Він описав це як складну ситуацію і, безперечно, джерело навантаження на систему. Нагадаємо, у Німеччині місцевим жителям почали надходити листи нібито від імені Генерального консульства України в Дюссельдорфі з пропозицією долучитися до іноземного легіону в Україні за грошову винагороду. Але це фейкові документи.