Після введення проти Росії глобальних санкцій, Китай узявся задовольняти потреби РФ у критичному імпорті, а фактично — наживатися на вторгненні в Україну, пише в четвер, 21 грудня, американська газета The New York Times. «Китай наживається на вторгненні Росії в Україну, що призвело до того, що Росія перемикнулася із Заходу на Китай для закупівель усього, від автомобілів до комп'ютерних мікросхем. Експорт Китаю до сусідньої країни настільки зріс, що цього літа китайські будівельники побудували на кордоні склади та 20-поверхові офісні вежі», — йдеться у статті. Як пишуть журналісти, товарообіг Китаю з Росією за 11 місяців цього року перевищив 200 мільярдів доларів. Експорт китайських товарів до Росії зріс на 69% у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року, до повномасштабного вторгнення. Такого рівня взаємної торгівлі не очікували навіть ці країни, наголошується в матеріалі. Найбільше на такій ситуації заробили виробники китайських вантажних і легкових автомобілів. Китай також задовольнив критичну потребу Росії в імпорті після того, як європейські та американські компанії почали уникати Росії з лютого 2022 року. Росія своєю чергою продавала до Китаю нафту та природний газ з великими знижками Крім того, в китайських магазинах представлено широкий асортимент російських шоколадних цукерок, ковбас та інших товарів народного вжитку. Війна Росії в Україні також отримала іміджевий поштовх від Китаю. «Державні ЗМІ постійно поширюють російську пропаганду в Китаї та в усьому світі. Росія настільки популярна в Китаї, що інфлюенсери в соціальних мережах стікаються до Харбіна, столиці найпівнічнішої провінції Китаю на сході Хейлунцзян, щоб позувати в російському одязі перед колишнім російським собором», — йдеться в публікації. Нагадаємо, раніше у ЗМІ неодноразово з’являлася інформація про те, як Китай допомагає Росії у війні. Водночас офіційно Китай заявляє про повагу до суверенітету всіх країн і зазвичай утримується від голосувань в ООН за резолюції, які засуджують Росію. Водночас 26 квітня Китай проголосував за резолюцію про співпрацю між ООН та Радою Європи, у тексті якої Росію було названо агресором.