Хтось розпочинає свій ранок з кави, хтось із пробіжки чи гімнастики… А родина Табінських більшість своїх світанків зустрічає на «Полі щастя». ЯК ТАНДЕМ ПСИХОЛОГА І МІЖНАРОДНИКА ДАВ СТАРТ ПОТУЖНОМУ АГРОХАБУ «ФЕРМЕРСЬКА КРАЇНА»? Наталія Табінська - психологиня і юристка за освітою.За період знайомства з фермерами, особливо зі Львівщини, я щиро можу сказати, що ми дуже здружилися. Це неймовірне середовище! Усі вони настільки добрі люди, що мені захотілося стати частинкою цієї особливої спільноти. І я дуже тішуся, що Андрій теж пройнявся усім цим, попри те, що маємо і інші соціально спрямовані бізнес-ініціативи.Андрій Табінський – міжнародник за освітою.Мене “затягнуло” в сферу агробізнесу завдяки дружині. Їй подобається працювати на нашому “Полі щастя”, садити рослинки, доглядати за ними, спостерігати, як вони ростуть і дозрівають... Бути поряд і залишатися байдужим до цих процесів, до того, чим живе твоя дружина, - просто нереально! Хоч земля – це не до кінця моє. Якщо говорити про “Фермерську країну”, то мені ця тематика дуже близька. Усі мої попередні місця праці так чи інакше були пов’язані з пошуком певних рішень і допомогою людям. Ці контакти ще з міжнародного й дипломатичного середовища допомагають нам зараз і в справах фермерства. І ми ширше дивимося на свої можливості та ставимо амбітніші цілі. “Ми відчуваємо, що можемо втілити це в реальність, бачимо, що нам це вдається, - і ми це робимо, не зупиняючись на півдорозі”. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД, ВТІЛЕНИЙ У СОЦІАЛЬНИХ БІЗНЕС-ІНІЦІАТИВАХ ДЛЯ ФЕРМЕРІВ Андрій ТабінськийМи з Наталею багато подорожуємо. Повертаючись з однієї зі сімейних мандрівок із Франції, з Провансу, надивившись там на гарні лавандові поля, на місцеві колоритні ярмарки, на те, як там цінують місцевого виробника – локального фермера, по дорозі до Львова думали: а чому б не застосувати цей досвід і в нас?! Проаналізувавши роботу нідерландських сільськогосподарських дорадчих центрів, зрозумівши, як працюють французькі та польські аграрні палати, ми вирішили створити власний центр, який би об’єднав фермерів Львівщини, незалежно від сектору їхньої діяльності. Так народилась ідея сільськогосподарського дорадчого центру «Фермерська країна», який допомагав би розвиватися малому та середньому агробізнесу на Львівщині. Ми дуже тісно співпрацюємо з громадами. Центр проводить дослідження галузі в тій чи іншій територіальній громаді, аналізуємо переваги та можливості, спільно формуємо стратегію розвитку там агровиробництва.Приклад - є співпраця з Мостиською та Судововишнянською територіальними громадами, на замовлення яких ми написали проєкт секторальної підтримки «Створення парку агропереробки «ФрутБанк» з формування доданої вартості на продукцію малих і середніх виробників Львівщини». Результатами буде завод із переробки овочів та фруктів локальних фермерів.Наталія ТабінськаЛокацію та дизайн ми вимріяли і продумали до дрібниць. Обрали таке місце, яке б і проглядалась добре, і було доступним та зручним для фермерів у контексті мобільності й логістики. Зазвичай, вони неохоче приїжджають в офіс у центрі міста, їм там не дуже затишно. Важливо, що біля будиночка є невеличкі демо-ділянки, щоби дорадники могли ефективно попрацювати разом із фермерами, показати їм, як доглядати за тією чи іншою культурою або провести догляд.І тут є земля й для нашого сімейного фермерського господарства, де можна вирощувати те, що ми хочемо і що нам подобається. У “Фермерській країні”, як зрештою і в “Фермерській родині”, поруч із нашим “Полем щастя” ми намагались створити таку атмосферу, щоби вона була не пафосною, а теплою, гостинною, дружньою. І фактично на сьогодні нам вдалося це реалізувати. МІСІЯ, ЦІННОСТІ, ПРІОРИТЕТИ Підтримка локального виробникаМи хотіли підтримати діючих фермерів. Бо наш фермер дуже відданий своїй справі, чудово знає і вміє зробити класний продукт, який би смакував людям, однак не має часу багато думати про звітність, фінансування та юридичні питання, як йому скористатись програмами підтримки чи де взяти інвестиційний капітал на свою діяльність… Сьогодні в Україні є чимало різних державних і регіональних програм, ґрантових і міжнародних проєктів на підтримку фермерства. Але щоби люди про це знали й могли ними скористатись, мало просто розповісти, необхідно допомогти їм скористатися цими можливостями.Збереження інституту сім’їМоже, це й надто ідеалістично, але ми хочемо підтримати й зміцнити інститут сім'ї, щоби родина, яка живе в селі, не руйнувалася і могла не просто виживати в сучасних умовах, а й розвиватися.У багатьох людей у селах є паї, однак не всім вдається правильно ними розпорядитись. Значна частина мешканців сіл продає чи здає в оренду свій пай, а тоді хтось із членів сім’ї їде на заробітки за кордон, аби мати змогу заробити кошти хоча б на сезонних роботах. У результаті руйнуються родини, а відтак і села втрачають свою самобутність.Тому ми зініціювали проведення тренінгів для людей, які у фермерстві є початківцями, але в них є гектар чи більше паю. Наше завдання – показати алгоритм, за яким варто діяти й отримувати реальні результати своєї праці, навчити й допомогти, щоби кожен охочий був успішним для своєї родини (навіть маючи лише гектар землі) й заробляв кошти не менше, ніж якби працював за кордоном. Розвиток фермерських родин До нас постійно звертаються люди про допомогу.І ми надаємо їм: агрономічний супровід: дорадники підказують, як технологічно правильно вирощувати, рекомендують, яку культуру краще висаджувати, до чого є більш сприятливим ґрунт і як отримати більший врожай. Допомагаємо написати бізнес-план. Показуємо, де можна взяти кошти, яка програма найкраще підходить під певну нішу. Працюємо над вирішенням проблеми збуту продукції. Наш супровід розпочинається від старту, від ідеї до збуту вже готової продукції, що є дуже важливим як для новоутворених, так і для досвідчених фермерів. Так визріла ідея створення «Фермерської країни», яка офіційно була зареєстрована як дорадчий центр 6 грудня 2019 року. Відтоді ми організовуємо індивідуальні навчання, групові семінари. Правда, пандемія 2020 року внесла свої корективи в план роботи… І багато з важливих і потрібних ініціатив зупинила… ПРО ВИКЛИКИ, РИЗИКИ, СТРАХИ І ПОШУК ШЛЯХІВ ЇХНЬОГО ПОДОЛАННЯ Андрій та Наталя ТабінськіРизик: втрата можливості доставляти фермерську продукцію до Львова Коли усе зачинилося на карантин, зменшився доступ до фермерських продуктів: "молочка", м’ясо, хліб, зелень, овочі та фрукти. Це спринило неабиякий дискомфорт. Рішення: налагодили процес доставки, що допомогло і споживачам, і фермерам з ринком збуту в цей складний період.Ризик: відсутність стабільного доходу Пандемія спричинила чимало труднощів, але природні фермерські процеси є незмінними: весняні польові роботи, догляд і збір урожаю… І фермер залишився один на один з низкою проблем і відкритих гострих питань… Рішення: Завдяки підтримці Львівської обласної адміністрації, зокрема, програмі розвитку агропромислового комплексу (насправді дієва програма, яка за різними напрямами допомагає аграріям фінансово), ми скористались пільговим кредитом, а також отримали компенсацію за частину придбаного обладнання, створивши Сільськогоспордарський обслуговуючий коопертив «Фермерська родина», який об’єднав 30 фермерів Львівської області, які мають кінцевий продукт, готовий до споживання.Ризик: зірваний процес навчання і тренінгів Ми знайшли кращих спікерів-практиків з усієї України, досвідчених дорадників із вирощування лікарських трав, спаржі, з кролівництва… - тобто тих напрямів, які найбільше цікавили наших місцевих фермерів. Рішення: Змінили графіки, налагодили онлайн-зустрічі та консультації.Ризик: втрата дорадників Важливо розуміти, що дорадчий центр – це не щось абстрактне. Цей громадський інститут регулюється законодавством. І щоби мати сертифікат на офіційну діяльність, має бути в штаті певна кількість постійно зайнятих дорадників. Тож усе було практично на межі… Рішення: Віднайшли такі перспективні напрями, як співпраця з громадами, а також актуальні для місцевих виробників програми підтримки й проєкти. Дорадників у результаті вдалось зберегти.Ідея об’єднати фактичних конкурентів у спільноту спочатку отримала природний спротив.Рішення: показали унікальність кожного фермера, специфіку його продукту, незважаючи на те, що продукція могла бути одного ряду, але її види були різні та й технології виготовлення також мали відмінності. До прикладу, сьогодні всі сировари настільки дружні між собою, що в них є перспективні кооперації та зав’язались такі процеси, які "піднімають" кожного зокрема і спільноту наших фермерів загалом. Наталя: “Коли ти бачиш, що це – синергія, а не конкуренція, коли кожен учасник знає, що він сильний, готовий ділитися досвідом, обмінюватися ідеями, міцніти й розвиватися, то розумієш, що це все не даремно, що це справді мегапотужна команда, яка творить свій особливий простір”. Більшість людей звикли до швидкої доставки з супермаркетів і часто говорять: "Хочу зараз замовити, щоб мені за годину усе доставили". Але для фермерської продукції це, насправді, дуже складно, бо вона унікальна, її не завжди вигідно довозити за понад сотню кілометрів. Рішення: збільшили онлайн-продажі через попередні замовлення на сайті й організацію доставки (тричі на тиждень: вівторок, четвер і субота), щоби львів’янам на стіл потрапляла свіжа продукція. Термін придатності такого продукту – фактично від сьогодні і до сьогодні…Вклавши певні фінансові й фізичні ресурси у те, щоби вироситити чи виготовити високоякісну продукцію, кожен фермер шукає, як її вигідно реалізувати. Усім потрібен стабільний ринок збуту!Рішення: створення фермерського ярмарку. Ми звернулись з цією ініціативою до очільника Львова. І хоч міська влада мала певні перестороги, та підтримала нас. Андрій Табінський: «Це також ідея родом із подорожей. Тільки уявіть: Франція, маленьке містечко, площа Ринок… сюди з’їжджаються фермери з околиць… і все тут акуратно, чистенько… І це - не атракція, не фестиваль. З самого ранку все свіженьке, щойно з городу… Місцеві жителі охоче приїжджають, купують, а ввечері вже годують свої родини смаколиками, приготованими з фермерських продуктів». Ми дуже хочемо, щоби всі наші сім'ї харчувалися здоровою продукцією, а не лише тією яка проїжджає тисячі кілометрів, не втрачаючи при цьому свого зовнішнього вигляду (такі сорти і продукти проходять спеціальну обробку). Зовсім інша справа - зірваний із грядки помідор, який поклали в кошик і вже за декілька годин він на столі у вашої родини. Його аромат і смакові якості зовсім не зрівняти з тим, який тижнями лежить в ящиках, зазнає різних температурних впливів, долає сотні, а то й тисячі кілометрів, доки потрапить на полиці супермаркета чи ринку. Та ще дуже мало свідомих львів’ян, які розуміють цінність фермерської продукції. Рішення: просвітницька діяльність. Є дуже чіткі критерії відбору фермерів, які мають право брати участь у ярмарку. Тут стоять лише ті, хто сам виробляє свій продукт і хто може надати всю "викладку": повну інформацію про особливості виробництва чи про специфіку продукту. І це дієво, бо щораз більше людей свідомо обирають якісний фермерський продукт, з розумінням ставляться до всіх процесів, які на кожному етапі проходить продукція локального виробника перед тим, як потрапити до кінцевого споживача. Відповідно до стандартів нового законодавства, виробник несе повну відповідальність за свій продукт: від початку створення до моменту, коли споживач його отримає. Фермери дбають про все: який склад має їхня продукція, який вона має вигляд, як зберігається, які має смакові якості. Львівські фермери нон-стоп працюють над удосконаленням продуктів. Спробувавши хоч раз їхній сир, персики чи інші смаколики, ви більше не захочете повертатися до звичайних продуктів із супермаркету. Фермерська продукція якісна, безпечна, корисна. А це - про наше з вами здоров‘я. Аграрії Львівщини активно культивують не лише звичні всім продукти, а й нові популярні, як, до прикладу, мікрогрін, спаржа. Якщо говорити про молочну продукцію, то нікого не здивуєш домашнім кисломолочним або твердим сиром. А як щодо козячого сиру з трюфелем? Це насправді дуже-дуже смачний продукт, який ще мало хто куштував. Хоч ризиків і проблем практично щодня є дуже багато, але всі вони цікаві й вирішуються… Переконані, проблеми і є для того, щоб їх здолати, щось зрозуміти й отримати певний урок чи новий досвід. ВІДКРИТІСТЬ, АТМОСФЕРНІСТЬ, ПЕРСОНІФІКАЦІЯ АГРОБІЗНЕСУ Андрій та Наталя ТабінськіМи робимо промоцію, передусім, людини, родини, її сімейних цінностей, а не товару. Набагато простіше продавати сир і казати, що він смачний, класний… Але ми не обираємо легких шляхів, а той вектор, який допомагає людям більше пізнати й зрозуміти ту особистість, ту родину, яка виготовляє або вирощує той чи інший продукт, ближче познайомитись із нею, приїхати в гості, побачити й почути про все з перших уст. Багато наших фермерів відкриті до цього: приймають у себе на господарстві, влаштовують дегустації, екскурсії. Львів’яни полюбляють спілкуватися з фермерами. І це - чудово! Бо саме в живій комунікації і відбувається енергетичний взаємообмін. Йдеться ж не лише про торгівлю: фермери охоче діляться своєю рецептурою, що з цього продукту можна приготувати і як, анонсують асортимент, який планують привезти на продаж. Тішимось, що наш Львівський фермерський ярмарок наповнений саме такою гостинною, теплою, родинною атмосферою. ПРО НАТХНЕННЯ І МОТИВАЦІЮ Андрій:Ми з Наталею - однодумці. У нас насправді немає чогось такого, чого би я хотів, а вона ні, чи навпаки. У нас зараз усі плани збігаються. Тому нам як такого натхнення зі сторони й не потрібно.Наталя:Насправді всі ці ідеї “Фермерська країна”, “Фермерська родина”, “Поле щастя” – це просто про нас, бо ми вважаємо себе щасливими людьми. Ми так відчуваємо. Бо ж неможливо творити такі речі разом, якщо в сім’ї немає любові та щастя.Та все це більше про наше внутрішнє натхнення. Однак ще є й зовнішнє – це вдячність людей, коли в них щось виходить з нашою допомогою, коли в них щось змінюється, щось покращується. Це і є наш головний мотиватор, який змушує постійно вдосконалюватись, бо хочемо реалізувати ще багато цікавих і дуже затребуваних ініціатив. До слова, аграрний сектор приность п‘яту частину ВВП для української економіки. Андрій Табінський переконаний, що Україна має потенціал до 2030 року стати продовольчим постачальником світового рівня та міжнародним хабом органічної продукції. Однак для цього необхідно налагодити конструктивний діалог між урядом та агробізнесом, щоб створити справді сприятливі умови для його перспектив і розвитку. Розмовляла: Тетяна Шемберко Фото: Микита Печеник, Lviv.Media