Станом на сьогодні 242 мільйони людей у світі перехворіли на коронавірус. За оцінками фахівців Всесвітньої організації охорони здоров'я постковідний стан спостерігають у 10-20% людей, які перенесли Covid-19. До речі, нещодавно ВООЗ представила перше визначення “довготривалого Covid”. У ВООЗ пропонують називати симптоми, які лишаються в людини після того, як вона одужала від коронавірусної хвороби, “постковідним станом”. “Хворі на ковід часто думають, що після отримання негативного тесту вже здорові, але, на жаль, часто це не так. У більшості є постковідний синдром. Він може мати різні прояви й тривати від пів року до року”, — розповідає експертка департаменту охорони здоров’я Львівської обласної держадміністрації з пульмонології Надія Рудницька.. Які прояви може мати постковідний синдром Постковідний синдром може стосуватися будь-яких органів і систем людського організму. Тому одного рецепту реабілітації після хвороби не існує. Зазвичай, це комплексна робота багатьох спеціалістів. Найбільш поширеними симптомами довготривалого ковіду вважають задишку, втому та розлади сну. Також можуть траплятися довготривалі втрати смаку та запаху, депресія та тривога, проблеми з пам’яттю та труднощі з концентрацією уваги. Крім цього, за словами Надії Рудницької, може спостерігатися фіброз легень (заміщення основної легеневої тканини рубцевою тканиною, що призводить до порушення газообміну, — ред.), низька сатурація кисню в крові. “Залежно від вираженості цих симптомів кожен пацієнт проходить індивідуальну реабілітацію. Окрім медикаментозного лікування, деяким пацієнтам призначають кисневу підтримку через концентратор”, — говорить Надія Рудницька.. Вона додає, що також страждає серцево-судинна система людського організму. Трапляються міокардити (запальне захворювання серцевого м'яза, — ред.), порушення ритму роботи серця. Такі проблеми потребують консультації кардіолога та медикаментозного лікування. Крім цього, можуть траплятися тромбози. У такому випадку пацієнти повинні приймати препарати для розрідження крові під суворим наглядом лікаря. Одним із наслідків ковіду можуть бути ендокринні порушення. “Ковід може спричиняти первинний цукровий діабет. Для того, щоб скоригувати цукри в організмі пацієнта, і він міг повноцінно харчуватися, варто звернутися до ендокринолога”, — наголошує Надія Рудницька.. Також не виняток сильна втома та фізична слабкість. “Втома може не проходити після звичного відпочинку. У таких випадках варто брати більше часу на відновлення сил та поступово тренувати свій організм”, — радить лікарка.. Результатом ковіду може бути ще й випадіння волосся, алергічні реакції. У такій ситуації консультуватися необхідно з трихологом чи дерматологом. У окремих пацієнтів також надовго зникають запахи та смаки. “Пробувати відновлювати нюх можна різкими запахами. Кілька разів на день вдихати різкі аромати, щоб нервові закінчення відновлювалися”, — додає Надія Рудницька.. Так, наприклад, у статті, опублікованій в журналі International Forum of Allergy & Rhinology, вчені пропонують двічі на день обнюхувати чотири речі з інтенсивним і легко впізнаваним запахом — наприклад, апельсин, м'яту, часник і каву. Пандемічне безсоння Пандемічне безсоння або короносомнія — це розлади сну, пов'язані зі стресом під час пандемії. “У часи пандемії люди переживають одразу три кризи. Це соціальна криза, санітарна та економічна. І навіть, якщо ми здорові, ми все одно отримуємо травму. Є багато інформації, яка лякає нас, ми постійно хвилюємося, що ми чи наші близькі захворіють. У результаті отримує постравматичний розлад сну”, — розповідає психологиня, сомнотерапевтка, співзасновниця та голова організації “Інститут Розладів Сну та Психотравматичних Розладів Сну” Оксана Волошина.. Розлади сну можуть траплятися як у людей, які хворіють на коронавірус, так і при постковідному синдромі чи навіть після вакцинації. Основна причина усіх цих випадків — стрес. Коли люди хворіють, вони можуть перестати спати через переживання за власне життя та здоров'я. У таких випадках розлади сну зовсім не пов'язані з важкістю перебігу хвороби. На короносомнію можуть страждати як важкі хворі, так і ті, хто переносить хворобу у легкій формі. “У будь-якому разі людина перебуває у режимі очікування та страху. З усіх боків вона бачила інформацію про те наскільки небезпечний вірус, скільки смертей він спричиняє. Це провокує проблеми зі сном. І їх дуже важливо як можна скоріше вирішити, бо коли ми хворіємо, нам потрібно більше сну. Потрібно спати стільки, скільки ми хочемо. Це допомагає відновити імунну систему та швидше одужати”, — пояснює терапевтка.. Водночас розлади сну після перенесеного ковіду — це наслідок збою систем організму, медичної травми, гострого стресу. “Навіть ті пацієнти, які хворіли легко чи добре спали під час хвороби, можуть мати короносомнію у постковідний період”, — додає Оксана Волошина.. Щодо проблем зі сном після вакцинації — тут не все так просто. Безсоння викликає не сама вакцинація, а велика кількість негативної інформації довкола неї. “Люди, які вакцинувалися страждають на безсоння та денні й нічні панічні атаки. Це може трапитися, як після першої дози вакцини, так і після другої. Проблема пов'язана з інформацією. Тобто люди дослідили питання, прийняли рішення вакцинувати, зробили щеплення, але увесь цей час вони чули, читали, бачили інформацію, яка часто некоректна та неточна, про смерті після вакцинації, проблеми зі здоров'ям. Тож вже вакциновані починають переживати про те, чи правильно вони зробили, що з ними буде, чи вони не помруть. У зв'язку з цим стресом і з'являється безсоння, денні й нічні панічні атаки”, — пояснює експертка.. Щоб дати раду з пандемічним безсонням Оксана Волошина радить: Фільтрувати інформацію. “Це дуже складно зробити, коли людина переживає стрес. У такі моменти ми не здатні активувати критичне мислення, не завжди можемо перевірити інформацію, проаналізувати, чи вона нас стосується, але варто намагатися це робити”, — каже Оксана Волошина.. Бути спокійними та розслаблятися. “Найважливіше при будь-яких хворобах — це спокій і розслаблення. Щоб нам добре почуватися і спати, нам потрібно зменшити рівень стресу. Тут добре допомагає абсолютне все, що приносить задоволення, розслаблення і спокій. Це може бути підтримка близьких, перегляд веселих фільмів, прослуховування хорошої музики, спів, танці, прогулянки, улюблена їжа. Варто додавати собі багато радості поміж тими емоціями, які нам не подобаються, щоб відновити баланс та гармонію”, — радить терапевтка.. Вчитися технікам дихання та саморегуляції. У періоди стресу треба навчитися регулювати свої емоції. Допомогти у цьому можуть дихальні техніки. “Потрібно неглибоко вдихати носом, а видихати подовжено ротом. Вдих і видих мають бути комфортним, хоч таке дихання і незвичне для нас. Акцентуємо на видиху, тому що на вдиху наш мозок опрацьовує тривогу, страх, біль і рівень негативний емоцій підсилюється, а на видиху знижується. Це працює неусвідомлено”, — розповідає Оксана Волошина.. Вона додає, що під час таких вправ рівень тривоги, страху чи болю може підсилюватись, але це нормально. Варто продовжувати дихати поки не заспокоїтеся і не розслабитеся. Також сомнотерапевтка радить спробувати діафрагмальне дихання. Хоч воно і складніше, але теж добре працює для заспокоєння. Більше про те, як дбати про гігієну сну, читайте нижче. Де можна пройти реабілітацію після коронавірусу В Україні люди, які перехворіли на ковід, за направленням сімейного лікаря можуть пройти постковідну реабілітацію. Зокрема, пацієнти можуть проходити реабілітацію у санаторіях. Так, на Львівщині така можливість є у санаторіях Трускавця, Східниці та Моршина. Програма реабілітації передбачає спеціальний 14-денний курс оздоровлення від ускладнень бронхо-легеневої, серцево-судинної, нервової систем, органів травлення. Необхідні процедури обирають індивідуально, зважаючи на вік, тяжкість перебігу захворювання, супутні патології й під наглядом лікаря. Дізнатися більше про постковідну реабілітацію в Трускавці й обрати санаторій для оздоровлення можна за посиланням. Також на початку вересня при Львівській лікарні швидкої медичної допомоги почало працювати реабілітаційне відділення для тих, хто переніс коронавірус. Розташована постковідна реабілітація у рекреаційній зоні поруч із лісом в Брюховичах, що неподалік Львова. У відділені є понад 100 ліжок кардіологічного, неврологічного та терапевтичного профілю. Крім постковідної реабілітації, тут можна відновитися після перенесених інфарктів міокарда та стентування.