Більшість християн світу відзначатимуть Великдень або Воскресіння Христове 31 березня. Однак в Україні цього дня найбільше християнське свято буде лише у прихильників римо-католицької конфесії. Українська греко-католицька церква і Православна церква України святкуватимуть Великдень 5 травня. Чому в Україні досі існують такі розбіжності щодо дати святкування Пасхи, якщо 1 вересня 2023 року обидві українські церкви офіційно перейшли на новий календар і почали святкувати релігійні свята разом з рештою християнського світу? Як пояснив LVIV.MEDIA релігієзнавець, науковий співпрацівник Інституту екуменічних студій Українського католицького університету, отець Роман Фігас, причина полягає в тому, що обидвом церквам заради єдності суспільства довелося піти на компроміс і погодитися на так званий новоюліанський календар. Як визначають день Великодня церкви західного і східного обрядів Коріння цієї історії тягнуться ще в IV століття. 325 року ієрархи провідних християнських церков зібралися на Перший Вселенський собор, щоб у тому числі розв'язати питання із визначенням дати Пасхалій. «До 4 століття християни, проживаючи в різних державах, могли по різному святкувати Паску. Під час Першого Вселенського собору була вироблена спільна позиція з цього питання і встановлена методика підрахунку дня Великодня. До уваги взялися сонячний та місячний календарі. Сонячний, бо він більш точний, а місячний — бо це біблійна традиція і Христос святкував Паску (Песах), який визначали саме на основі місячного календаря», — зазначив Роман Фігас. Відтоді Великдень святкується не в один і той самий день, а його дата завжди прив’язана до часу початку весни. На Першому Вселенському соборі встановили правило, що Великдень відзначають в першу неділю після повного місяця після весняного рівнодення. Тобто після весняного рівнодення чекають повного місяця, а вже після нього – у першу неділю є свято Воскресіння Господнього. Згідно з цими підрахунками, цього року Великдень припав на 31 березня. Але чому ж більшість українських християн святкує його аж 5 травня? «Причина в тому, що ми не до кінця провели реформу календаря», — каже релігієзнавець: «Ми перейшли на новоюліанський календар. Тобто нерухомі свята — Різдво, Стрітення, Благовіщення — ми відзначаємо за григоріанським стилем, але щодо Пасхалій все залишилося як було». За словами Романа Фігаса, українські греко-католики та православні зробили пів кроку, бо й надалі вираховують Пасхалії за старим календарем. Тобто визначають весняне рівнодення не 21 березня, а додають до цієї дати 13 днів, після чого визначають дату першого повного місяця. Окрім того, християни східного обряду не відзначають Великдень перед єврейським святом Песах, який цього року припадає на дні з 23 по 30 квітня. Тому дату цьогорічної Пасхи перенесли ще на тиждень — з 28 квітня на 5 травня. Які ще свята не збігаються із католицькими Окрім самого Великодня у християн західного і східного обряду різняться дні багатьох важливих подій. Йдеться про так звані перехідні свята, дата яких залежить від дня Воскресіння Христового. Ось найважливіші із них: Прощена неділя (7 тижнів перед Великоднем, цьогоріч — 17 березня) Великий піст (починається наступного дня після Прощеної неділі, цьогоріч — 18 березня) Страсний тиждень перед Великоднем (цьогоріч — з 29 квітня по 4 травня) Вознесіння Господнє (40 днів після Великодня, цьогоріч — 13 червня) День Святої Трійці (50 днів після Великодня, цьогоріч — 23 червня) Чому українські церкви перейшли на новоюліанський календар Чому ж українські церкви перейшли саме на новоюліанський календар? Отець Роман Фігас так пояснює причини його появи: «Коли в 1923 році греки і більшість православних церков прийняли новий календар, була велика схизма. Було багато так званих «старокалендарників». Наприклад, Російська православна церква і її сателіти не прийняли ці зміни, тому було вирішено створити компромісне рішення, за яким нерухомі свята були за новим календарем, а Великдень і інші рухомі свята — за старим». За його словами, коли торік в Україні переходили на новий календар, то греко-католики не хотіли робити незгоди зі своїми православними братами й погодилися на визначення дат за новоюліанським календарем. «Я думаю, це тимчасові поступки. Наступного року відзначатиметься 1700 років з часу Першого Вселенського собору, який встановив правила підрахунку Пасхалій. І зараз проводяться консультації між Римом і Константинополем щодо напрацювання нового механізму підрахунків дати Пасхалій. Є маленька надія на те, що обох сторонам вдасться знайти порозуміння в цьому питанні», — розповів отець Роман Фігас.