Водохреща (Богоявлення або Йордан) — третє і завершальне велике свято різдвяного циклу, яке цьогоріч за новим церковним календарем віряни відзначають 6 січня. У цей день освячується вода. Отець Роман Сотник, настоятель церкви Успіння Пресвятої Богородиці, міста Миколаїв розповів LVIV.MEDIA про історію та традиції свята. Історія свята Ісус Христос, досягши 30-річного віку, прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордан. Коли Ісус вийшов на берег, із небес почувся голос Бога Отця, який назвав його своїм Сином. І на Христа зійшов Святий Дух в образі голуба. Тому свято ще називають Богоявленням, бо засвідчує таїнство Святої Трійці. У цей день Бог з’явився у трьох іпостасях: Бог Отець – у голосі, Син Божий – у плоті, Дух святий – у вигляді голуба. “У давнину свято Богоявлення і свято Різдва святкувалось разом 6 січня, свято так і називалося Богоявлення. Десь у четвертому столітті Різдво стали святкувати окремо — 25 грудня. Свята ідентичні за своїм уставним укладом. У церкві служимо ті самі богослужіння, з різними текстами, також співаємо подібні пісні”, – пояснив Роман Сотник. Святу Богоявлення, як і Різдву, передує Святий вечір 5 січня. Цього дня у храмах освячують воду. “Освячена у переддень Богоявлення у храмі вода, має таку ж силу як і йорданська. Нею господарі кроплять домівки та обійстя, також споживають її під час святвечірньої вечері. Наступного дня, на Водохреща, воду освячують уже не у храмах, а на “водах”, як кажуть у народі, тобто на річках чи ставках”, — зазначив священник. Другий Святвечір Святу вечеря перед Водохрещем називають ще Голодною кутею. Усі страви готують пісні, як на святвечір перед Різдвом, але їх не обов’язково має бути дванадцять. До столу подають: рибу, вареники з капустою, кутю, узвар, пампухи тощо. Цього дня кутя готується тільки із зерна (здебільшого пшениці) та меду. Зерно в страві символізує воскресле життя, а мед – солодкість майбутнього блаженного життя. Поруч із кутею на столі обов'язково має стояти узвар: вважається, що кутя – господиня, а узвар – господар. Ці дві страви за словами культорологині Лесі Рупняк, залишають на столі після вечері, щоб вночі душі померлих предків могли погостювати. Сідала сім’я за вечерю тільки після появи першої зірки на небосхилі. А впродовж дня намагались дотримуватися посту. Перед їдою пили свячену воду: вважається, що освячена вода має вживатися натще, адже саме за цієї умови вона має найбільшу силу. Традиції Водохреща Вранці у день Богоявлення у церквах проходять святкові богослужіння. Після них віряни ідуть до найближчої водойми або, якщо такої немає, то на церковних подвір’ях проводять обряд освячення води. Вода на Водохреща вважається цілющою, вона символізує початок життя і очищення. Віруючі зберігають удома саме йорданську воду, адже вірять, що вона є цілющою протягом усього року. Її бережуть на випадок хвороби. Вражає той факт, що вода, освячена в свято Йордану, зберігається, ніби свіжа, протягом року. “Освяченням води церква визнає і проповідує, що Ісус освятив воду, а вона є символом усього живого на землі. І тому священник окроплює водою наші домівки, нас самих, щоб показати цим, що Божа благодать поширюється у світі”, – каже отець Роман. Після молебню люди купаються у водоймах. Вважається, що таким чином можна очиститись від негативу та захиститись від усіх хвороб протягом року. “Обряд купання не є обов’язковим. Але якщо людина з вірою окунеться у воду, навіть, не маючи спеціальної підготовки, то по вірі їй і дасться. Бувають випадки, що люди після купання оздоровлюються. Але все залежить від віри, комусь потрібно скупатись, а іншому, щоб мати добре здоров’я - достатньо випити свяченої води чи нею вмитись”, – пояснив священник Роман Сотник. Освячення води у Львові У Львові на свято Богоявлення цьогоріч відбуватиметься освячення води на площі Ринок і розпочнеться воно о 12:00. Як і у 2023 році, воду освятять військові капелани різних конфесій. Тож упродовж 6 січня львів’яни зможуть взяти свячену воду до своїх домівок. “Щорічне загальноміське екуменічне освячення води у день Богоявлення Господнього – це добра традиція для міста Львова. Цього року Чин освячення вже вдруге звершать львівські військові капелани різних конфесій, які постійно є з нашими захисниками і духовно підтримують їх”, — зауважив директор департаменту “Адміністрація міського голови” ЛМР Євген Бойко.