Свято Трійці – це день, коли християни відзначають сходження Святого Духа. Святкування відбуваються 50 днів після Великодня і 10 днів після Вознесіння. Цьогоріч свято відзначають 4 червня. Журналістка LVIV.MEDIA розпитала у священника Андрія Заріцького про церковні традиції свята. Як розповідає отець Андрій Заріцький, світлий празник Пасхи завершується не менш світлим святом П'ятидесятниці. Після Христового Різдва і Воскресіння, цей день належить до найбільших празників церковного року. «Зіслання святого Духа наче вінець і печать на тілі людського роду, що його доконав Божий Син. У дні П’ятидесятниці сам Святий Дух помазує Апостолів на проповідування Христового Благовістя. У Дні зішестя Святого Духа родиться і починає діяти Христова церква, святий Дух її освічує, провадить, зберігає на дорозі Правди», — розповідає священник. Свою назву свято має, бо це був п’ятдесятий день після празника Пасхи, а також 50 день від початку жнив. «Первісно П’ятидесятниця була святом жнив і подяки. З того дня, за приписом Закону приходили до Єрусалиму великі матері жидів, щоб подякувати Богу за земні плоди і зложити в храмі свою жертву. В пізніших часах до празника П’ятидесятниці, як свята жнив, долучився ще й історичний мотив - річниця надання Божогого Закону на горі Сенай 50-го дня після виходу із Єгипту» За словами отця Андрія, Апостоли, як перші християни, празник П’ятидесятниці перейняли від Старого Завіту, бо і для них це був 50 день після Пасхи, але надали йому цілком іншого змісту і значення. Головний мотив святкування П’ятидесятниці для новозавітньої Церкви, це подія приходу Святого Духа на Апостолів. Звідси цей празник ще має назви: день зішестя Святого Духа, або День Святої Трійці. «День зішестя Святого Духа для первісної Церкви було такою важливою подією, що святкування цього Празника, як і празника Пасхи з часом продовжується на цілий тиждень, який набуває привілей загальниці. Тобто звільнення від посту. Службу у його честь уложили в 8-му столітті святий Іоанн Дамаский і Святий Косма Маюмський. Зміст богослужень того дня повний радості і прослави Святого Духа і Святої Тройці. Зі служби П’ятидесятниці до наших молитов прийшла добре знана молитва до Святого Духа: «Царю Небесний», ця молитва починає кожне Богослужіння». Старозавітня Церква мала звичай у дні П’ятидесятниці долівку своїх домів і божниць вкривати свіжою травою та замаювати гілками дерев та квітами на знак, що в тому часі, коли був наданий Божий Закон, ціла природа стояла у зелені. «Треба прийняти, що Апостоли, зберігаючи той звичай, і свою горницю були замаїли зеленню, і квітами. Звідси ще одна назва П’ятидесятниці, як Зелені Свята. Квіти і зелень є ознакою життя, то ж стали символом життєдайного Святого Духа. Як природа навесні оновляється зеленню, так і християни оновляються силою Святого Духа». В понеділок, після празника П’ятидесятниці, святкує Церква празник Святого Духа, а це тому, що Східна Церква з давніх давен має звичай, щоб наступного дня по великому Празнику віддавати честь тим особам, які виконували головну роль у дні Празника. В день П’ятидесятниці святкуємо подію зішестя Святого Духа на Апостолів, а понеділок призначений на віддання особливої честі Святому Духові, як третій Божій Особі. «На особливу увагу заслуговує Вечірня понеділка, яка правиться не в неділю ввечері, але зразу по святій Літургії в сам день П'ятидесятниці. Сполучення вечірні з Літургією пояснюється тим, щоб всі присутні на Літургії могли взяти участь у колінопреклонних молитвах». Подія зішестя Святого Духа мала велике значення для Апостолів, перших християн та усієї Христової Церкви. Святий Дух дав Апостолам дар мов, дав розуміння святого Писання і дар мужності проповідувати. Проповіді поширення Євангелія взяли початок між народами. Церква Нового Завіту стала прообразом об'єднання усіх народів.