Повертаючись до питання рівноваги воєнно-політичних сил, четверта світова африканська сила «The Transactional-25», що була створена 31 травня під загальним керівництвом Єгипту, робить свій другий комунікаційний крок. Нагадаємо, що перший свій крок «група Т-25» зробила тоді, коли першою визнала, що Каховську ГЕС підірвала Росія. Сьогодні «група Т-25» робить свій другий крок — Каїр подав заявку на вступ в організацію БРІКС. А це означає, що на фоні реалізації китайської ініціативи щодо реформування ООН внаслідок надання більше прав середнім країнам, Захід, ймовірно, за домовленістю з Китаєм, сподівається також і на реформування самого БРІКС. Безперечно це вагомий крок, особливо, враховуючи той факт, що минулого року заявки на вступ до БРІКС подавали Іран, Аргентина та Алжир. Однак принципова позиція Індії та перемога на президентських виборах в Бразилії демократа Лули не дали можливості Пекіну тоді укріпитись. Якби торік до БРІКС увійшли б ці три країни, Китай мав би можливість не просто заблокувати Індію в Азійському регіоні, щоб нав’язувати свою повістку Глобальному Півдню. Китай мав би всі шанси створити свій повноцінний ефективний альянс авторитарних сил, щоб протистояти демократіям. Тож, можна тільки уявити які військово-дипломатичні преференції в такому випадку отримала б Росія. Але цього не сталося, і сьогоднішня ситуація змушує Китай йти на компроміси та певні угоди із Заходом, в тому числі в питанні реформування БРІКС. І те, що такі угоди між Заходом і Китаєм існують, є заява ображеного Трампа, який під час судового засідання відверто про це каже. Як підрив Каховської ГЕС повпливав на політичну комунікацію Тим часом після вищевказаних кроків з боку «групи Т-25» Європарламент офіційно визнав підрив Каховської ГЕС російським воєнним злочином, що й потрібно було довести. Після чого серед країн-членів НАТО розгорілися широкі дебати, які почали чинити тиск на президента США Джо Байдена, щоб той підтримав значно швидший і надійніший шлях до членства для України. Єнс Столтенберг, своєю чергою, підкреслив, що Джо Байден підходить до цього питання дуже обережно, оскільки не хоче вв’язувати НАТО у прямий конфлікт з Москвою. І ця комунікація має таке направлення: визнання Європарламентом «підриву Каховської ГЕС воєнним злочином» вказує: по-перше, що канцлер Німеччини наразі передумав телефонувати Путіну, про що він напередодні оголошував; по-друге, таке визнання тягне за собою ланцюжок прийняття надалі кардинальних антиросійських рішень, які ще можуть частково дратувати Китай. Таким чином, Захід повідомляє Китаю, що він не бажає комунікувати з його васалом (ймовірне через майбутнє визнання Росії — країною терористом, особливо після Каховської ГЕС), і тим паче в питанні розширення НАТО, якого Путін так не хоче. Така комунікаційна гра з «дуже обережним Джо Байденом» вказує, що Захід готовий, так би мовити, почекати, поки Китай розв’яже сам проблему Росії, проте не довго — до Вільнюського саміту НАТО. Поранення «слуги» Кадирова та форум Путіна Тим часом щорічний економічний форум Путіна в Санкт-Петербурзі, який у свій час був магнітом для численних світових політиків та інвесторів, після кремлівського вторгнення в Україну став показником глибинної ізоляції Росії. На цей чотириденний захід не приїхав жоден глава держави. Одночасно з цим звертаємо увагу на історію, яка відбулась з колишнім водієм Салмана Радуєва (чеченський повстанець проти кремлівського режиму), а нині — заступникомзаступником Рамзана Кадирова. Повідомляється, що Делімханов потрапив під український удар: чи то поранений, чи то вбитий — суперечливі сигнали. Але не суперечливі в частині удару. Удар був, і Кремль поспішив у цьому звинуватити Пригожина. Враховуючи вчорашні висновки щодо цієї парочки Пригожин — Кадиров, і особливо в частині, що стосується питання появи китайської техніки в останнього, це означає, що процес розв’язання проблеми китайського васала переходить в більш практичну площину. Нагадаємо, Єгипет подав заявку до міжнародної організації, в якому є Росія.