Волонтери Домівки врятованих тварин повернулись з евакуаційної місії з Херсона. Їм вдалося врятувати та привезти до Львова 72 собаки та 96 котів з регіонів, які затопило через знищену росіянами Каховську ГЕС. Сайт LVIV.MEDIA поспілкувався із учасниками евакуаційної місії та дізнався про життя врятованих тварин у притулку. Рятувальна місія в Херсон Розкажіть, як з'явилася ініціатива поїхати в Херсон, як до цього прийшли? Ми до цього довго не йшли. Ми за дві години після того, як дізналися, що окупанти підірвали дамбу, ми вирішили, що нам потрібно їхати через те, що ми постійно їздили в зону бойових дій і в прифронтові зони, займалися евакуацією тварин. Ми подзвонили до місцевих волонтерів у Херсон і вони кажуть «Так, потрібна допомога» і ми одразу збирали машини і виїжджали. Місія тривала 4 дні. Розкажіть, будь ласка, зі скількох людей складалася команда, як збирали, власне, цю команду? Це було 6 людей — спочатку виїхало зі Львова. Потім один бус, з однією людиною і з тваринами виїхав сюди [до Львова — ред.] і відправився ще один із двома людьми до нас вже туди, щоб довести корму і кліток, бо нам їх просто не хватало, аби перевести тварин, яких ми вже мали. Розкажіть, будь ласка, як дізнавалися про місця перебування тварин? Як знали наперед, куди їхати, звідки кого треба забирати? Ми постійно були на контакті з військовими і з місцевими волонтерами. Вони вже [розповідали — ред.]. Подекуди самі люди просили про допомогу, що «у нас десь там в будинку застрягли тварини і їм потрібно допомогти». А так, в більшості ми були в координації з військовими: вони казали «туди можна сьогодні плисти, туди не можна». Це була евакуація тваринок безпосередньо із Херсона чи з передмістя та інші села також? Це було весь Херсон — затоплені території, передмістя. Тобто, де були тварини — туди ми і їхали. Крізь воду до тварин Розкажіть, будь ласка, з якими перешкодами, окрім води та обстрілів ви ще стикались під час евакуації? Напевно, окрім води і брудної води насамперед. Бо вона просто, коли ти заходив у під’їзд, там коти на 4 поверсі, а два перших поверхи затоплені. І зрозуміло, що вся каналізація, все піднялось на гору. І просто було огидно пересуватися насправді цією водою. Через те, що плавало все, що хочеш. В чому пересуватися можна було? Як добиралися все ж таки на ті поверхи? Ми добиралися лодками. Подекуди нас підчепляли рятувальники до своїх лодок, аби доставити. А так, то це все вручну, лодками, веслами. Так ми добирались до точок, де нам потрібно було. Проблеми із транспортом Знаємо, що кілька разів машини в вас ламалися, так. Розкажіть, будь ласка, як все ж таки доправили тваринок сюди? Машини — це в нас вперше насправді була така поїздка, що в нас три машини, які їхали і з трьома машинами щось ставалось. Коли доїжджали хлопці до нас, вони потрапили в велику яму — розірвали колесо, погнули машину. Потім ми замочили нашого буса — в нас згорів генератор, який генерує світло, ми не могли далі їхати. Дуже дякуємо хлопцям з Миколаєва, які ціли сервісом стали. Нам обіцяли 2-3 дні, що наша машина буде в ремонті — по часу воно би так займало, але весь сервіс хлопців став. І розкрутили та зібрали машину просто за кілька годин зремонтували нам її. Потім в нас, у нашому великому бусі почала барахлити турбіна. Назад один бус приїхав на евакуаторі — мотор полетів. Всіх тварин з цього буса ми перегрузили в інші. Трохи їхали битком вони, але всі доїхали, все добре. Шанс на нове життя тварин у Львові Розкажіть, будь ласка, ви евакуювали, якщо я не помиляюсь 72 песика і 96 котиків. Чи порозбирали по сім’ях цих тваринок, власне? І скільки залишилося? Найбільше розібрали котів. В нас їх майже немає. Люди більш активно беруть котів. Ми розуміємо, що кота легше завести дома — це трішки менша відповідальність, ніж взяти собаку, розповів Орест Залипський. Це чотири котики з Херсону. Тут їх було троє, залишилась одна киця. Вони дуже налякані сильно. З ними дуже важко. Навіть просто прибирати, бо вони хочуть втікати, в них дуже великий стрес. До людей не дуже хочуть підходити. Ця ще більш менш, а ця — любов тільки на відстані поки що, розповіла працівниця котобудиночка в Домівці врятованих тварин Ліля Писарчук. Так само прилаштовуються собаки по трішки, по кілька в день. Ми думаємо, що львів’яни зараз долучаться активніше, щоб забирати цих собак. Не можу вам зараз сказати, скільки котів зараз залишилось. Собак ми прилаштували десь 20, зазначив Орест Залипський. Розкажіть, будь ласка, ще про те, в якому стані були тваринки, коли їх евакуйовували? Ну в більшості — це звичайний стресовий стан для тварин. Коли ти їх забираєш, пакуєш в транспортери, сунеш у бус. Вони спочатку, коли ми цих тварин знаходили, вони не могли з нами ночами знаходитись у машинах. Ми везли їх до місцевого притулку, там нам виділили вольєри, вони залишалися там. Потім ми спаковували, повністю вже мали зібрану чітко машину, тоді вже всіх цих тварин і тоді вони вже їхали на Львів. Деякі собаки були навіть у критичному стані. Дуже сильні кліщі насправді. В нас вчора грумери стригли собаку, з нього зняли понад 100 кліщів. Всім вже вкололи сироватку від лептоспірозу, бо тому що кліщі його дуже переносять. Є собака у критичному стані. Він впав до військових в окоп і навіть не міг звідти вибратись, він дуже знесилений і дуже худий. В нього діагностована остання стадія раку. Ми зараз будем пробувати боротись за його життя. Якщо ні, то нам вже зголосилися волонтери з Кракова. Вони допоможуть нам з важкими собаками. Через те, що до нас приїхали 5 собак неходячих, спинальників. Одна собака одразу після операції через те, що їй відірвало ногу. Зрозуміло, що з цією водою сплили усі міни, були на полях. І все, що було заміновано, тобто вони [міни — ред.] у вільному плаванні зараз. І деякі собаки і тварини, на жаль, на них попадають. Розкажіть, будь ласка, чи евакуювали якихось диких тварин? Чи це тільки собаки і коти? Ні, по-перше, це була дуже важка дорога. Деяких тварин було, де завезти ближче. Були волонтери, які завезли їх до Харкова, наприклад. Тобто, козулю вести у Львів — вона би просто не пережила цю дорогу. Тому ми тільки забирали собак і котів, а вже, якщо були якісь запити на диких, то скоординовували. Там в останній день нашого перебування в Херсоні був запит по козулі, але ми скерували його до харківських волонтерів, бо це ближче перевезти їм туди цю тварину. Львів’яни та гості міста можуть допомогти притулку Як, власне, львів’яни і гості міста можуть допомогти притулку? Що потрібно зараз? Насамперед велика допомога буде — це адаптувати цих тварин. Ми прилаштуємо цих тварин і будемо мати можливість допомогти тваринам з фронту ще. Бо в нас буде вільне місце. Друге — це приносити звичайний собачий, котячий корм. Дуже актуальний корм для цуценяток і для кошенят. Бо його мало, а цуценят у нас багато. Так само можна приносити пелюшки, переноски, клітки для тварин. Тобто все приладдя для тварин — притулок завжди має потребу в цьому. Я так розумію, тут збільшується кількість мешканців у притулку, чи потрібно вам, банально кажучи, руки? Так. Кожного дня цю кількість собак потрібно вигуляти. Це два рази в день зробити. Якщо не приходять люди, якщо є погана погода, це падає все на руки наші, на руки наших працівників і волонтерів. Львів’яни активніше допомагають, коли приходять вигуляти цих собак. І, звичайно, поспілкуватися з тими собаками, тобто це ше такий психологічний чинник. Бо працівники не мають реально часу приділити кожній собаці увагу — поговорити з ним, походити по парку. А львів’яни мають. Тут 300 га, то є де походити, погуляти, корисну справу зробити. Майбутні евакуаційні місії Розкажіть, будь ласка, чи плануєте ви ще такі евакуаційні місії в Херсон або деінде? Якщо буде потреба, ми плануємо поїхати. Ми на контакті з місцевими волонтерами. Ми готові поїхати ще раз до Херсону, якщо в цьому насправді буде потреба. Ми ремонтуємо наші машини, тому просто фізично не маємо чим виїхати. Ми планували виїхати через день після того, як приїдемо. Сьогодні ми би мали виїхати до Херсону, але ми просто фізично не маємо чим їхати.