Навчальний рік 2022-2023 минув в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Попри постійні повітряні тривоги та перебої з енергопостачанням навчальні заклади Львівщини працювали переважно в очному форматі. Журналістка LVIV.MEDIA поспілкувалась із директором департаменту освіти й науки Львівської обласної військової адміністрації Олегом Паскою про сьогодення школи, а також про виклики та плани на новий навчальний рік. Підсумки навчального року в умовах вимкнень світла і тривог У Львівській області рекомендують закінчити навчальний процес до 30 червня. Чому не у травні? З початком війни чи не у кожному регіоні навчалися по-різному. На Львівщині найбільша кількість учнів вчилась очно або у змішаному форматі. В інших областях з огляду на безпеку та інші чинники не такий високий відсоток очного навчання. Часом у школах були триваліші канікули. З огляду на це Кабмін ухвалив постанову, згідно з якою навчальний рік закінчується 30 червня. Відтак, всі повинні завершити навчання 30 червня, але це не означає, що уроки у звичному форматі триватимуть аж до зазначеної дати. Кожна школа сама планує канікули й виконання освітніх програм. Є класи, які можуть завчасу опанувати той чи інший обсяг навчального матеріалу. Це все дуже індивідуально. Переважна більшість шкіл на Львівщині до 15 червня завершить виконання освітніх програм. Відтак, до 30 червня навчання передбачатиме інші форми — екскурсії, подорожі. Як можете підсумувати цьогорічний навчальний рік? Завдяки ЗСУ цього року ми навчалися переважно в очному або змішаному форматі. Тільки сім шкіл в області завершують навчання дистанційно. Це невеликі школи, до 40-50 учнів, у них нема укриттів — ні власного, ні поруч. Змішаний формат переважав у міських школах. Це було пов’язано з тим, що нам бракує приміщень під укриття, щоб розмістити всіх учнів. З огляду на це навчальний процес був побудований так, щоб у випадку повітряної тривоги всі його учасники могли поміститися в укритті. До прикладу, молодші та старші класи вчилися очно, а базова школа — дистанційно або через день. Кожен заклад освіти сам обирав, як поєднати різні форми навчання. Водночас хочу підкреслити, що багато громад цього року вже збудували чи відремонтували укриття. До цього були залучені як кошти громад, так і спонсорів. Яка ситуація у підсумку з учнями ВПО на Львівщині? Як багато дітей-переселенців є в області та чи багато учнів з Львівщини досі за кордоном? Наразі 73 тисячі учнів з числа внутрішньо переміщених осіб живуть у Львівській області. З них близько 7 тисяч вчаться у наших школах. Решта, за інформацією батьків, які, наголошу, за законом несуть відповідальність за освіту своїх дітей, навчаються дистанційно у рідних школах. Разом з тим 14 тисяч дітей з Львівщини (з-поміж 300 тисяч учнів області) досі перебувають за кордоном. Вони вчаться дистанційно у своїх школах. Наразі лишились в області навчальні заклади, де все ще мешкають внутрішньопереміщені українці? У нас вже майже нема випадків, коли переселенці проживають у закладах загальної середньої освіти. Лише у гуртожитках профтехосвіти й вищої школи. Нові укриття до нового навчального року Укриття — це певно найбільша потреба в освіті цьогоріч і найближчі роки. Нещодавно Кабмін виділив з державного бюджету 1,5 млрд грн на облаштування укриттів. Яку суму може отримати Львівщина і на що підуть кошти? Приблизно третина шкіл Львівщини потребує або розширення, або добудови укриттів, або навіть побудови нових таких приміщень. Це понад 300 шкіл. Як правило, це школи у великих містах, як-от Дрогобич, Червоноград чи Львів. Сьогодні ми очікуємо на державну субвенцію на укриття. Львівщина може отримати орієнтовно 29 мільйонів 800 тисяч гривень. Це невелика сума, адже за попереднім розподілом, що був здійснений відповідно до пропозицій громад, ми маємо у переліку 13 шкіл, які потребують ремонту укриттів. Дві школи хочуть побудувати нові сховища І якщо будуть затвердженні наші пропозиції, то вони отримають відповідне фінансування. Одна з цих шкіл має близько тисячі учнів, а друга — понад 700. Наразі вони користуються чужими приміщеннями. Додам також, що цей рік, як не дивно, для багатьох громад був досить позитивним щодо сплати податків. Громади мають залишки коштів на своїх рахунках, і ми очікуємо, що вони зможуть самі подбати про свої освітні заклади, щоб у кожному з них було належне укриття. Ми говоримо про будівництво укриттів, але чи планують в області будувати нові навчальні заклади найближчим часом? До прикладу, у Львові вперше в Україні будують школу за допомогою 3D-принтера. Якщо говорити про Львів, то він має більше навантаження на освітню систему. До того ж, за останні роки у місті не будували нових шкіл, а кількість учнів є досить велика, у тому числі вона зросла і завдяки учням-ВПО. Однак з іншого погляду, до прикладу у Києві цьогоріч у перший клас прийде вдвічі менше учнів, ніж торік. У нас насправді є велика демографічна проблема, яка може серйозно вплинути на систему освіти та економіку. Відтак, як на мене, потрібно вибудовувати системну політику підтримки багатодітних сімей. Разом з субвенцією на укриття держава виділяє кошти й на придбання шкільних автобусів — 1 млрд грн. Яка наразі потреба у школяриках на Львівщині й на яку суму область може тут претендувати? Львівщина отримала близько 80 мільйонів гривень для придбання шкільних автобусів. У Львівській ОВА планують цього року закупити понад 100 «школяриків». Таким чином область практично на 90% забезпечить потребу закладів освіти у транспорті. І насправді це дуже добре, бо, до прикладу, минулого тижня я мав розмову з директором музею Івана Франка. Він розповів, що відвідуваність музею зростає, набагато більше дітей стало приїжджати з районів. Власне, це пов’язано з тим, що тепер школи мають свої «школярики» й можуть активніше відвідувати знакові, історичні місця. Розвиток освіти в Україні та мережа ліцеїв на Львівщині Нещодавно почалося обговорення скорочення кількості навчальних предметів для школярів. Як ви до цього ставитесь? Наш департамент освіти чітко задекларував свою позицію: ми не можемо об’єднувати предмети природничого циклу в один предмет, тобто фізику, хімію та біологію чи навіть географію. Якщо ми подивимось на львівські університети та на те, які саме наукові праці, в яких галузях є конкурентними на міжнародному ринку, то 65% з них — це роботи у сфері фізики, хімії, біології, IT, математики, інформатики, інженерії. Якщо ж ми механічно об’єднаємо ці предмети в один, то ризикуємо втратити цілі галузі у науці, промисловості, технологіях. Натомість нам треба напрацьовувати нові стандарти та програми для шкіл, які почнуть діяти з 2027 року, коли мала б стартувати профільна школа. Тоді для природничих профілів можна буде робити більш поглиблені програми, а для гуманітарного — зменшити обсяг навантаження. Разом з тим, є такі курси, які, на мою думку, справді зайві. На приклад, це охорона здоров’я. Я вважаю, що дітям краще піти на екскурсію чи на фізкультуру, долучитися до фізичної активності, ніж сидіти в класі й вивчати, як саме вони мають рухатися. Однак наголошу, що не можна отак взяти все й гамузом спростити. Ми, маю на увазі насамперед батьків і вчителів, маємо собі чесно відповісти на таке запитання: ми хочемо своїм нащадкам доброго майбутнього чи ні? Якщо доброго, тоді слід чітко усвідомити: діти мають бути привчені до наполегливої праці, вони мають стати конкурентоспроможними на міжнародному ринку. Тобто діти мають вчитися. Викладання повинно бути і цікавим, і змістовним. Але якщо ми хочемо спростити зміст, то постає питання, чи це не ведмежа послуга нашим дітям та нашій країні? Якщо ми не будемо мати успішних дітей у різних сферах, починаючи від науки, технологій і закінчуючи спортом і мистецтвом, то у нас і не буде успішної країни. З 2027 року у Львівській області запрацюють профільні ліцеї. Розкажіть більше про створення мережі таких закладів. Львівська область першою в Україні почала реалізацію цієї реформи. Сьогодні тільки 3 громади з 73 не затвердили дорожню карту розвитку мережі ліцеїв та гімназій. Ліцеї — це заклади освіти третього рівня, 10, 11 і в перспективі 12 клас. Гімназії — заклади, у яких вчитимуться до 9 класу. Мережу таких закладів створюють для того, щоб дитина у старших класах могла вибрати певний профіль і поглиблено вивчати певний набір предметів. У такий спосіб зменшиться навантаження на учнів, а всі ресурси будуть скеровані на вивчення певного напрямку, що логічно перед вибором професії. У Львівській області буде 100 ліцеїв. Для того, щоб визначити, де вони будуть сформовані, ми співпрацювали з громадами, беручи до уваги різні показники: рівень ЗНО чи НМТ, рівень здобутків в навчальній і виховній роботі, кадровий потенціал, матеріально-технічну базу, логістику щодо довезення учнів. У результаті у межах районів визначили, де будуть створені ліцеї, пізніше була затверджена мережа. Тепер же майже всі громади затвердили дорожні карти, тобто маємо план, згідно з яким до 2027 року поступово будуть сформовані ліцеї. До речі, при створенні мережі ліцеїв ми також взоруємось на на пріоритетні для навчальних закладів напрямки. Однак це питання буде ще раз розглянуто, тому що ми повинні взяти до уваги всі спеціальності, представлені в закладах вищої освіти. При цьому особлива увага на ті сфери, де ми є сильними та конкурентними. Припустімо, що всі ліцеї оберуть які спеціалізації, але ніхто з них не обере напрямок хімії. У результаті ми можемо втратити усякі перспективи і здобутки у цій галузі. Тому наше бачення таке, що треба уважно підходити до формування мережі ліцеїв, щоб ми не загубили цілі напрямки промисловості та науки. Чи є вже громади, де ліцеї почали створювати? Є громади, які вже це зробили. До прикладу, Червоноградська територіальна громада. Вони створили один ліцей у місті, а решта закладів перетворюються у гімназії та початкові школи. Цей ліцей торік вже показав, наскільки він конкурентоспроможний: його випускники отримували високі бали з НМТ. Цього року, думаю, ця тенденція збережеться. Наступними йдуть Стрий та Дрогобич. Там теж активно працюють над створенням ліцеїв. Крім того, ми створили два обласні наукові ліцеї. На базі санаторних шкіл. Діти з цих ліцеїв вже мають змогу раз на тиждень навчатись у лабораторіях наших університетів. Там вони, до прикладу, вивчають ДНК, виготовляють різні авторські косметичні засоби. Сподіваюся, вони стануть відомими науковцями, технологами, інженерами, винахідниками. Також на черзі створення Дрогобицького обласного ліцею. Там є міський заклад, який поневірявся по різних приміщеннях, тому ми вирішили розмістити його на базі 15-го училища, яке не працює. Є підтримка Міністерства освіти, але ми сьогодні готуємо запит, щоб отримати письмовий дозвіл. Плануємо відремонтувати навчальний корпус та гуртожиток і перевести туди цей обласний ліцей. Наша мета в тому, щоб допомогти дітям із сільської місцевості, де школи часто не мають ні належної матеріально-технічної бази, ні належного кадрового забезпечення, отримати якісну профільну освіту. Вони матимуть можливість навчатися та жити у гарних умовах. Одна з проблем нашої освіти — це конфлікти між педагогами й учнями. Так, на початку травня в інтернет-мережі вибухнув скандал через відео, на якому зафіксували бійку вчительки та учня в одній зі шкіл Львівщини. Як в області працюють над тим, щоб запобігати таким ситуаціям? Учителі, які мають відповідну педагогічну освіту та психологічну підготовку, не будуть конфліктувати. Завдання педагога — знайти ті засоби й методи педагогічного впливу на дитину, щоб спонукати її до найкращого. Учитель завжди повинен мати витримку, але, на жаль, бувають прикрі випадки. Це часто спричинено тим, що нині, відповідно до законодавства, вчителем може бути особа без педагогічної освіти. Також маємо проблему «вигорання» педагогів. Такі ситуації є свідченням того, що нам слід більшу увагу приділяти психологічній службі в школах. У нас є близько 900 психологів і соціальних педагогів, але бракує ще понад 700 спеціалістів. Крім того, у нас психологи традиційно сконцентровані на роботі з дітьми, а мені здається, що варто працювати більше з вчителями, бо від них залежить і стан дітей. До слова. сьогодні, наші шкільні психологи активно навчаються на різноманітних курсах і тренінгах. Нагадаємо, нещодавно на Львівщині завершили передачу 126 «школяриків», які закупили за контрактом 2022 року. Їх поставило акціонерне товариство «Черкаський автобус».