На Львівщині запрацювала «Агенція регіонального розвитку». Рішення про початок її роботи ухвалили 13 березня цього року. Установу за результатами конкурсного відбору очолив Орест Фільц, який працював до цього керівником відділу інвестиційної політики департаменту економічної політики Львівської ОВА. Орест Фільц активний у TikTok. У ньому він викладає короткі відео на тему інвестицій, економічного розвитку Львівської області і України. LVIV.MEDIA зустрівся з Орестом у ввечері в п’ятницю, коли більшість чиновників уже завершили свою роботу. У затишному львівському дворику ми поговорили про Агенцію, її цілі і задачі, а також дізнались про пріоритети у роботі її першого керівника. — Пане Оресте, нашу розмову хочу почати про Агенцію. Для чого створили цю Установу і яке завдання на неї покладено. Агенція регіонального розвитку — це насамперед механізм обласних державних адміністрацій для співпраці з донорами, партнерами, фондами. Згідно з чинним законодавством, адміністрація не може бути партнером і утримувачем будь-якої допомоги, а орган місцевого самоврядування може. І відповідно при адміністраціях ініціювали створення агенцій регіонального розвитку, що є однією з вимог в питаннях євроінтеграції України. Агенція, на директора якої мене обрала наглядова рада, була створена з нуля. Її засновниками виступають обласна державна адміністрація і обласна рада. І це така квазідержавна структура, яка немає визначення «державної установи» або «підприємство». Основним завданням агенції є регіональний розвиток крізь максимально різні напрямки роботи: як залучення інвестицій, так і інфраструктурні чи освітні проєкти в межах територіальних громад. Основне завдання — працювати з громадами, розвивати їх, витягувати сильні сторони, прокачувати їх, вишукувати цікаві проєкти, допомагати залучати фінансування з різних джерел. — Ви до свого призначення працювали в облдержадміністрації, чому ухвалили рішення перейти на інший напрямок роботи? До цього я працював керівником відділу інвестиційної політики в Департаменті економіки Львівської ОВА. До війни завданням було залучати, супроводжувати інвестиційні проєкти, формувати їхню базу, максимально формувати якісне здорове середовище для інвестора. Війна змінила наші напрямки роботи. Потім Мінекономіки запустило проєкт релокації бізнесу і цей напрямок наша команда забрала на себе. У нас була база об’єктів області, чітко поставлені механізми роботи з громадами і пошуку об’єктів. Наша область працювала найкраще, оскільки в нас були найкраще вибудувані ланцюжки комунікації між ОТГ, РДА, громадським сектором і бізнесом. В один момент ми вже самі собі зізнались, що всі старі шляхи залучення інвестицій, ми вже навіть не говоримо про іноземні, не працюють і треба шукати нові напрямки роботи. Найменший проєкт, із якими ми працювали до війни, стартував від 5 млн доларів, а в середньому чек в районі 20-25 млн дол. у виробничій потужності. Зараз вкласти такі кошти доволі ризиковано, тому зараз для нас виглядає більше як бронювання ніші на період завершення війни. Коли минула панічна фаза релокації, ми вирішили, що закриваємо два напрямки, на яких найбільше акцентуємось: формування бази інвестиційних проєктів і робота з грантами, залучення безповоротного фінансування для наших компаній. Ми почали працювати з донорами, фондами, партнерами, «затягувати» сюди програми можливості пропрацьовувати з нашими компаніями. — Ви самостійно формували собі задачі як проєкт-менеджер чи перед вами ставили конкретні напрямки? В Агенції регіонального розвитку основним гравцем, хто ставить задачі, є стратегія розвитку області, яку розробив Департамент економіки Львівської ОВА. Є також стратегія України і поки вона не оновиться, ми не знаємо, чи можемо оновлювати свою і це питання наразі вирішується. Проєкт USAID «Говерла» дуже тісно співпрацює з Департаментом економіки і останні місяці проводились дуже активні роботи з формування стратегії. Над нею працювали спільно з громадським сектором, бізнесом, головами громад, релокованим бізнесом і за рахунок якісного дослідження, формування загальної думки і дослідження можливостей соціально-економічних показників. — Говорячи про вашу роль і участь як проєкт-менеджера, скажіть, чи є брак в майбутніх керівників проєктів? Завдання перед нами — це сформувати сильну команду в межах області і вибудовувати ланцюжки, які нам допомогли під час релокації. Ми їздимо зараз територіальними громадами, розповідаємо про всі грантові можливості. Також сформували Telegram-канал, де ділимося усіма грантовими програмами. Якщо ми закидаємо туди інформацію про конкретну програму, це означає, що ми вже її вивчили і знаємо всі деталі і тонкощі. Ідентична історія з територіальними громадами. Ми зараз будемо багато енергії і зусиль вкладати в роботу з донорами і фондами, в формування команди по територіальних громадах і розкачку там сильних територіальних менеджерів. — Буде призначатися конкретний проєкт-менеджер чи це буде голова громади? Це може бути «Інститут міста», як у Львові — найкращий приклад як це могло б працювати. Це може бути громадська організація в межах територіальної громади, яка займається саморозвитком громади, це може бути хтось з Департаменту економіки та інші. — Після вашого призначення були чітко визначені напрямки роботи. Один із них — сформувати «якісний оновлений бренд Львівської області, презентувавши наші сильні сторони і досвід всьому світу». Які сьогодні сильні сторони Львівщини? Бренд області — це не про кольорову гаму і логотип, а про наше позиціонування. Львівська область зараз у всіх на вустах точно. І всі розуміють, що це, можливо, новий економічний центр України шляхом релокованих підприємств, прийому внутрішньо-переміщених особах, локації і безпеки. До нас не бояться їхати, з нами не бояться спілкуватися. Ми буквально нещодавно приймали 30 бізнесменів зі штату Юта, які зацікавлені в співпраці з Україною. Ми хочемо оновити позиціонування області в першу чергу, щоб продемонструвати це всім міжнародним партнерам та інвесторам, що в межах області безпечно. — Що буде складовими бренду Львівської області? Ми точно будемо розвивати переробну промисловість у межах області для формування доданої вартості. Ми чекаємо, поки відкриються грантові програми, щоб компанії могли на них податися. Це, наприклад, переробка секонд-хенду у войлок. Секонд-хенд — це світова проблема, в якому тоне декілька країн світу. Його зараз на ринку дуже багато, особливо після ввезення гуманітарки сюди. Войлок, який робиться з секонд-хенду, значно дешевший за імпортний. А за рахунок того, що в нас в області буде виробництво войлоку, багато меблевиків і вся машинобудівна галузь стануть більш конкурентно спроможними. — Ви займаєтеся інвестиціями для великого бізнесу, але, чи це може бути початківець, який напише детальний бізнес-план, принесе вам і скаже: «Я хочу в одному з районів області відкрити цех з переробки»? Все залежить від суми гранту. Чим більша сума гранту, чим більший досвід роботи, кількість працівників, тим більший чех. Компанії, у якої три працівники і вона на ринку пів року, навіть 100 тисяч доларів не дадуть. Потрібно пройти цей шлях. Для цього ми формуємо команду в Telegram-каналі з грантів, тому що ми вже говорили, що суми будуть збільшуватися. Навіть для великого підприємства, в якого 100-200 працівників, отримати грант в 200 тисяч євро це теж досвід: як підготувати і подати документи. — Хто працює над стратегією і коли ми зможемо її побачити? Над стратегією працює Департамент економіки Львівської ОВА. Якщо безпосередньо говорити про особистості, це заступник Департаменту економіки Вадим Табакера, який активно співпрацює з проєктом «Говерла» від USAID і вони зараз активно дають нове дихання стратегії, враховуючи всю ситуацію в Україні. Питання, коли ми можемо побачити, залежить від того, як швидко буде реалізована стратегія розвитку України, оскільки стратегія регіонів безпосередньо залежить від розвитку України. Ми вже подали в Департамент запит на Київ уточнити, чи можемо ми оновлювати свою стратегію, не дочекавшись оновлення по Україні. Чекаємо відповіді. — Скільки часу в середньому йде на опрацювання однієї заявки? Це дуже залежить від самого фонду, суми і напрямку, але, якщо це маленькі суми, то 2-3 місяці. Якщо більша сума, то 7-8 місяців. — Скільки у вас в агенції буде працювати людей, щоб встигнути обробити всі об’єми? Наразі розглядаємо штат у 12 людей. — Він уже сформований? Ми на етапі формування всієї юридичної структури: формування бюджету, штатного розпису, рахунки в казначействі. У нас ще зараз місяць точно буде забавка не бюрократична, а більш юридична. Офіс партнерства і інновацій — це дуже важлива річ в напрямку формування середовищ. Теж цікавий момент, що всі донори працюють з альянсом, кластерами і угрупуванням бізнесу. Їм не так цікаво видати вам грант, як видати ще чотирьом компаніям, які входять до нього. USAID запустив програму експортний альянс і це дуже класно відстежити. Вони видають грант від 35 до 150 тисяч доларів на групи компаній однієї галузі, які мають одну і ту ж ціль — вийти на ринок ЄС. Європа дуже любить поняття sharing economy, коли вони купили одне дороговартісне обладнання, але на групу компаній. Щойно ми приїхали з одного об’єкта, куди релокували одну компанію машинобудівну, спільно з одним з міжнародних донорів формуємо проєкт хабу з металообробки. Принцип роботи — це площа 5 тисяч метрів біля великого гравця цієї галузі, куди малий та середній бізнес мають можливість приїхати працювати. Вони отримують його експертизу та доступ до сировини, можливість подавати запити на технологічні рішення, обладнання. — Як релокований бізнес зараз почувається в області, чи вони вже встигли адаптуватися? Це вже не релокований бізнес, а наші компанії, які супроводжуємо. Ми у теплих відносинах, бо проходили з ними абсолютно інший шлях. Вже всі вони акліматизувались і зайняли свою нішу. Більшість великих компаній, а саме власники, повернулись назад у Харків, Київ, Дніпро, але філіали є в області. Тут працюють ВПО і мешканці області, а ми маємо підрозділи цих компаній. Малий і середній бізнес або залишився тут, або повернувся. — Який відсоток тих, хто повернувся? Близько 40 компаній повернулося. Саме малих і в основному до Києва. — Зараз немає тенденції, що новий бізнес переїжджає на територію області? Тенденція є, але вже інша. Якщо в період релокації вимагалося вже і зараз знайти приміщення, куди завести виробничі потужності і почати працювати, зараз це вже зовсім інша механіка. Рік-півтора і тут буде вулик компаній, тому що є запит і недостатньо якісних пропозицій. — Чи готові зовнішні інвестори заходити? Розглядають нашу область, як місток, коли один блок великого логістичного комплексу на території України — саме в нашій області, а інший уже — на території Польщі, неподалік міжнародних трас або з доступом до вузької колії, щоб тут складувати, або в Польщу все звозити. — Коли побачимо перші результати вашої роботи? Нам потрібен місяць на всі юридичні питання, після цього у нас етап знайомства з усіма територіальними громадами, щоб зрозуміти з ким ми працюємо і хто у нас у партнерах. Ми чекаємо старт програми «Україна — Польща», цього року будемо подаватися, а наступного будемо бачити результат конкретно цієї програми. А результат нашої роботи буде під кінець року. Ми окремі інфраструктурні об’єкти будемо анонсувати як агенція зі створення кластера кіноіндустрії. Це дуже актуальна тема, яка не використана в Україні ніяк. Режисери скеровують сюди погляди. Зараз американці приїхали в Україну знімати фільм про дітей, які були викрадені росіянами. Фільм буде презентуватись в Каннах на фестивалі, і це дасть промоцію України і приверне увагу інвесторів. Ми вже повністю розуміємо, як буде виглядати механіка кластера кіноіндустрії. В Україні вже є сформована кінокомісія. Львівською областю було сформовано раду кінематографів при голові ЛОВА. Кінокомісія складається з усіх структур — поліція, ДСНС, культура — всі, хто має надавати ті чи інші дозволи. Своєю чергою, ми оновлюємо роботу комісій, запускаємо її, формуємо базу всіх можливих локацій в межах області для зйомок фільмів, щоб це було наше портфоліо. Ми формуємо пул усіх зацікавлених компаній, які можуть надавати послуги режисеру. Всі, хто можуть бути дотичні до фільмів — чи актори, чи будь-яке інше середовище. Це складається в пазл, і ми можемо як область дуже голосно в світі індустрії сказати, що здатні вас приймати. Компанія «Нетфлікс» продовжила грант телекіноіндустрії в розмірі 10 тисяч доларів, а саме українського продакшену. Це тільки початок, їм теж потрібні партнери. Як тільки ми запускаємо агенцію і пропрацьовуємо питання, місяці зо два створюється і все наповнюється гравцями.