На Львівщині затвердили Стратегію національної пам’яті на наступні чотири роки, над якою кілька місяців працювала спеціальна робоча група. Документ має на меті формування сучасної національної пам’яті, збереження ідентичності та посилення історичної свідомості громадян. Про це повідомили у пресслужбі Львівської ОВА 1 січня. Стратегія стала наступним етапом після завершення очищення публічного простору від радянських і російських маркерів. Після 2022 року на Львівщині демонтували понад 320 пам’ятників і символів, а також перейменували сотні вулиць, площ та інших об’єктів топоніміки. Наприкінці 1980-х саме Львівщина стала одним із центрів декомунізаційних процесів в Україні: у Червонограді (нині Шептицькому) демонтували першого в Україні пам’ятника Леніну, а у Стрию вперше офіційно підняли синьо-жовтий прапор над міською радою. “Національна памʼять – це не тільки про минуле. Це основа національної безпеки та майбутнього. Втрата памʼяті робить суспільство вразливим до маніпуляцій, а державу — до агресії”, — зауважив начальник Львівської ОВА Максим Козицький. Хто працював над документом Над стратегією працювали воїни й ветерани, серед яких історики, а також науковці, освітяни, культурні діячі, музейники, журналісти, депутати та фахівці з комеморативних практик. До обговорень долучалися голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров та офіцер ЗСУ і журналіст Вахтанг Кіпіані. Документ пройшов соціологічне дослідження серед старшокласників, стратегічну сесію та експертні обговорення. Наступним етапом стане підготовка детального плану дій для реалізації стратегії в області. Ознайомитися зі стратегією можна за цим посиланням.