На пам’ятках культурної спадщини у Дрогобицькій громаді встановлять міжнародний пам’яткоохоронний знак “Блакитний щит”. Руйнування пам’яток із таким знаком розцінюють як воєнний злочин. Про це повідомили в Дрогобицькій міській раді у середу, 24 вересня. Затвердили перелік пам’яток, які позначать емблемою Як зазначили у повідомленні, наразі уже затвердили зразок інформаційного знака та перелік об’єктів культурної спадщини, які є під посиленим захистом, і будуть позначені цією емблемою. “Ознакування на об’єктах мають забезпечити власники, користувачі та балансоутримувачі споруд”, — повідомили у Дрогобицькій міській раді. Які саме об’єкти увійшли до переліку у міськраді не вказують, однак зазначають, що у громаді збережені понад 200 пам’яток історії та архітектури, серед яких: Дрогобицька солеварня Хоральна синагога Вілли Яроша та Б’янки музейні комплекси “Дрогобиччина” та ряд інших історичних споруд міста Зокрема, Дрогобицька дерев’яна церква Святого Юра (ХV- ХVІІ ст.) та дзвіниця у 2013 р. внесені до Списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Що означає “Блакитний щит” Захисна емблема “Блакитний щит” була затверджена Гаазькою конвенцією в 1954 році. Її використовують у багатьох країнах світу, як міжнародний знак захисту пам’яток. Емблема складається з квадрата внизу і трикутника зверху, може містити напис “охороняється законом” або бути без нього. Знак нагадує сторонам збройних конфліктів про необхідність дотримання гуманітарного права та заборону атакувати об’єкти з цим маркуванням. “Ця емблема має подвійне значення: міжнародний захист — об’єкти з позначкою не повинні ставати ціллю під час бойових дій; правова фіксація — руйнування таких пам’яток розцінюється як воєнний злочин, за який передбачена відповідальність у міжнародному праві”, — зазначили у повідомленні. Культурні об’єкти маркують “Блакитним щитом” по всій Україні, аби захистити під час війни й мати змогу відновити і зберегти спадщину. До слова, Львів став першим в Україні, де на пам’ятках розпочали встановлювати такі знаки. Загалом, станом на серпень 2023 року, у Львові таке ознакування мали 794 пам’ятки архітектури.