Львів завжди був привабливий для житлового будівництва. Причому попит на житло не зменшився навіть під час війни. Як повідомив LVIV.MEDIA виконавчий директор Асоціації західноукраїнських забудовників Юрій Мартинюк, з лютого 2022 по 31 грудня 2023 року у Львові здали будинки в 56 житлових комплексах. Згідно з офіційними даними, Львів і область також є лідером в Україні за кількістю будівельних проєктів, які почалися після повномасштабного вторгнення – це 79 ЖК. Тисячі людей вже в’їхали у свої нові домівки. Втім, археологи Львова не дуже радіють цим цифрам, адже з їхнього погляду, кожен зданий будинок – це потенційна знищена пам’ятка нашої минувшини. Згідно з чинним законодавством, зокрема частини 9 статті 186 Земельного кодексу, будь-які земельні роботи повинні бути узгоджені з органом охорони культурної спадщини органу місцевого самоврядування на предмет наявності на цій території об’єктів археологічної спадщини. У випадку зі Львовом таке погодження повинно видавати Управління охорони історичного середовища міської ради, яке й повинно стежити за тим, щоб перед риттям котлованів на цих земельних ділянках проводилися археологічні обстеження. Археологи працюють лише на запрошення забудовників У Львові такі попередні дослідження проводить «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України. Втім, її директор Олег Осаульчук стверджує, що на більшості львівських забудов він та його колеги нічого не досліджують. Натомість міське управління охорони історичного середовища, з його слів, відстоює не інтереси науки, а інтереси окремих будівельних компаній, видаючи мінімальну кількість обмежень для забудовників. Археологів не залучають до розкопок ні в межах історичного центру Львова, який занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, ні в спальних районах міста. І замовлення на археологічне обстеження це радше виняток, ніж правило. «Станом на зараз по жодному із житлових комплексів ми не маємо замовлення. За останні 3-4 роки, окрім кількох замовлень від корпорації «Ріел», ми більше не мали жодних замовлень на археологічні дослідження. При чому це була добровільна ініціатива цієї компанії. Наприклад, ми проводили дослідження на ЖК Британія, ЖК Америка, на вулицях Промисловій, Старознесенській, Хмельницького. Всі ці квартали будують на місці колишніх військових частин або промислової зони, де важко виявити щось давнє під нашаруванням будівельного сміття чи промислових відходів. Проте, ми знайшли там зразки кераміки — від давньоруського часу до пізнього середньовіччя», – заявив Олег Осаульчук. Що саме втрачає українська культура від нехтування, видно по тому, що науковцям вдалося розкопати під час тих нечисленних розкопок в центрі Львова, які траплялися в минулі роки. «Я згадую проєкт зі спорудженням готелю «Золотий Лев» позаду театру Заньковецької, там, де тепер ринок «Добробут». На початку 1990-х там проводилися розкопки. Були виявлені унікальні речі – від черняхівської культури, пізньоримського часу, слов’яни, давня Русь. Все це археологи досліджували два чи три місяці, після чого все було згорнуто екскаватором і вивезено на смітник, – розповів LVIV.MEDIA доктор історичних наук Микола Бандрівський. – Так само, коли відбувалась реконструкція вулиці Руської, то археологам дозволили провести не повномасштабне дослідження території, а зробити 3-4 шурфи. Тобто, не йшлося про археологію, а про банальну «галочку» про те, що роботи проведені. І там також знайшли артефакти давньоруського періоду. І звісно потім все залили бетоном, проклали колію і зараз ніхто не й підозрює, що там внизу». “Львів’яни навіть не здогадуються, що лежить у них під ногами” За словами науковця, мешканці та гості Львова нерідко навіть не здогадуються, що у них під ногами лежать сліди минулих епох. Микола Бандрівський наводить приклад міжвоєнного періоду 1919-1939 років, коли польська влада, анексувавши Західну Україну, проводила активні археологічні розкопки в трьох повітах Галичини – львівському, тернопільському і станіславівському. Наукові експедиції працювали фактично біля кожного села, вивчаючи минуле галицького краю. Але при цьому за два десятиріччя поляки не заклали жодного розкопу у Львові. Чому? «Річ у тім, що у Львові, де не копни, всюди видні муровані залишки Русі і того, що було перед нею. Я копав під костелом єзуїтів у 1997 році, в крипті. Там постійно «йшла» Русь і висоцька культура. Наші колеги копали біля колишньої гауптвахти, там постійно «йшла» Русь величезними шматками», – каже Микола Бандрівський. На думку Олега Осаульчука, провівши фахові археологічні розкопки у Львові, можна виявити знахідки віком від кількох тисяч років. Він також переконаний, що археологічна привабливість Львова не обмежується середмістям, потенційні знахідки можна виявити по всій території міста і загалом Львівської громади. Підтвердженням заяв археологів є офіційні дані, оприлюднені на сторінці Управління охорони історичного середовища. Згідно з ними, у міському переліку із 2422 пам’яток культурної спадщини Львова є всього 11 пам’яток археології. Причому розташовані вони на околицях історичних кварталів міста (на Високому Замку, у парку Знесіння, на вулиці Старознесенській, а також у Винниках). Тобто центр, який, за словами археологів, є надзвичайно багатим на археологічні знахідки, на думку чиновників не містить нічого цінного. Це – найкраще свідчення того, наскільки міські очільники байдужі до минулого Львова. Міська влада стверджує, що не має повноважень Ми звернулися по коментар до начальниці управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Тетяни Балукової, однак вона не знайшла часу для спілкування з журналістами LVIV.MEDIA. Натомість від управління надійшла письмова відповідь, у якій міські чиновники перекладають відповідальність за порушення законодавства на уряд: мовляв, державна влада не розробила механізму виконання норми закону про обов’язкові археологічні розвідки перед земляними роботами в історичному ареалі. “Проведення земляних робіт безпосередньо пов'язано з отриманням дозволів на будівництво та інших супутніх документів. Водночас обов'язковість проведення археологічних розвідок перед будівництвом не враховано законодавцем у процедурі отримання дозволів та погоджень на проведення будівництва. Що створило всі умови для невиконання цієї вимоги забудовниками”, — йдеться у відповіді управління. Також у Львівській міськраді стверджують, що не мають доступу до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, через яку забудовники отримують дозволи і погодження: “Міністерством культури та інформаційної політики не передбачено присутності управління охорони історичного середовища Львівської міської ради у вказаній електронній системі, оскільки міське управління не має повноважень надавати обов'язкові дозволи чи погодження у сфері будівництва. Висновки управління не мають статусу обов'язкових, не є дозволами чи погодженнями для здійснення тих чи інших робіт у сфері будівництва, а мають рекомендаційний характер”. Управління також повідомило, що у вересні 2022 року міська влада просила Мінкульт забезпечити участь органів місцевого самоврядування у дозвільних та реєстраційних процедурах у будівництві, але отримала відмову. Судячи з відповіді управління охорони історичного середовища ЛМР, найближчим часом годі сподіватися на покращення ситуації та виправлення помилок минулого керівництва цієї структури. «При нинішній владі Львова дуже важко добитися фахового дослідження. Забудовнику важливо якомога швидше позбутися того археологічного «клопоту», щоб вкласти гроші в об’єкт і він давав прибуток. Тут про науку не йдеться, тут превалюють інтереси бізнесу», - вважає археолог Микола Бандрівський. І з ним важко не погодитися. Нагадаємо, 19 березня 2024 року правоохоронці затримали на хабарі начальника відділу охорони культурної спадщини управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Олега Хандина. Він отримав 1250 доларів хабаря за погодження облікової документації на пам'ятку архітектури. А 16 серпня 2023 року співробітники СБУ затримали на хабарі в 1500 доларів затримали тимчасово виконуючого обов’язки начальника Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Георгія Корнєєва та посередницю. За 1500 доларів повинні були дозволити перепланувати помешкання у комерційне приміщення для відкриття магазину.