40-річного Михайла Бакалюка мучить фантомний біль в нозі, якої немає. Водночас боєць хоче повернутися на фронт та закінчити цю війну, аби не передавати її у спадок своїм синам. Зараз подолати больовий синдром, відновитися та стати на протез захисникові допомагають у Центрі Незламні, повідомляє Перше медичне об’єднання Львова. Михайло Бакалюк родом з селища Миколаївка, що на Донеччині і війна приходила в його дім двічі. Спершу у 2014 році – тоді на захист країни став його брат. Михайло ж разом з сім'єю переїхав на Київщину – в Ірпінь. Втім у 2022 році ворог прийшов і туди. Михайло разом з дружиною та двома синами знову були вимушені тікати від загарбників. А після деокупації Ірпеня та побаченого там чоловік вступив до лав ЗСУ. Цьогоріч у травні у захисника народився третій син. Натомість вже у червні на запорізькому напрямку багатодітний батько отримав важке поранення. Того дня Михайло Бакалюк йшов на штурм ворожих позицій та наступив на міну. Побратими наклали турнікети та евакуювали воїна. Ще в стабілізаційному пункті лікарям стало зрозуміло: ліву ногу пораненого не можна врятувати і шансів на збереження немає – треба рятувати життя. Тож кінцівку ампутували та евакуювали Михайла далі – в тил. Потому низка шпиталів та операцій, аби сформувати куксу для подальшого протезування. «Той місяць був дуже важким. Я хочу, щоб люди знали: кожен клаптик звільненої землі дається нам кров'ю і болем. Шлях реабілітації не завжди такий простий як ми гадаємо. Це не просто лікування і протезування. Це титанічна праця команди лікарів різних напрямів: хірурги, травматологи, нейрохірурги, спеціалісти з реабілітації, протезисти. Це складний шлях пацієнта. Щоденні болі, знеболювальні, фізична та психологічна реабілітація, соціалізація», - каже Михайло. У Національний реабілітаційний центр Незламні захисника скерували для відновлення та протезування. Проте останнє доводиться відтермінувати, бо пацієнт страждає від фантомного болю: Михайлові дуже болить та частина ноги, якої немає. Такі випадки зустрічаються у 8 з 10 пацієнтів з ампутацією кінцівок. Щоб полегшити страждання, їм дають знеболюючі, а щоби вилікувати – шукають причину. Зокрема, фантомні болі можуть виникати внаслідок розриву нервів чи пошкоджень спинного мозку або ж мати психологічне походження. Та причина фантомного болю в Михайла – психологічна. Аби побороти цю проблему, із захисником працюють фахівці Центру ментального здоров’я: психо-, арт- та тілесні терапевти. Вони застосовують різноманітні методики, включно з голко- та дзеркальною терапією. На сеансах останньої пацієнт дивиться в дзеркало, щоб його мозок усвідомив, що ноги немає. Цей комплексний підхід допомагає Михайлові і його болить вже менше. Паралельно з чоловіком працюють фізичні терапевти. Сини Михайла також зараз у Львові і він їх бачить. Найстаршому – 18 років, найменшому - лише два місяці. Батько хоче стати на протези й повернутися у стрій та закінчити цю війну, аби цього не довелося робити його дітям. Нагадаємо, хірурги національного реабілітаційного центру «Незламні» відновили обличчя 44-річному захиснику за допомогою титанових протезів.