На обліку в Службі у справах дітей Львівської міської ради перебуває 97 дітей, з них 64 дитини – це ті, кому більше 11 років. Проте потенційні усиновлювачі дуже мало цікавляться старшими дітьми. Про це пишуть на сторінці Львівської міської ради. «Минулоріч у нашій громаді було всиновлено 15 дітей. З них лише одна дитина віком старше 11 років. Потенційні усиновлювачі зазвичай хочуть взяти у сім’ю маленьку дитину, а про те, щоб взяти у родину підлітка, говорять мало», – каже в. о. начальника управління «Служба у справах дітей» Володимир Фридрак. «Часто чую, що підлітки у свій день народження не радіють, що стають дорослішими, а сумують, бо кожні уродини наближають до того дня, коли слід вирішувати питання життя по-дорослому. Так, є такі, у кого є житло, часто в не прийнятному для проживання стані, і там можуть мешкати батьки, яких позбавили батьківських прав. Є різні ситуації, але зазвичай єдине рішення для цих дітей – це навчання та проживання у гуртожитку при закладі, куди вступають на навчання», – додає Володимир Фридрак. До прикладу, у Центрі підтримки дітей при ліцеї «Просвіта» Львівської міської ради проживають та навчаються 23 дитини. Це підлітки, з якими команда ліцею багато працює й у позаурочний час. Відтак діти часто діляться страхами та переживаннями з директоркою. «Ці діти дуже хочуть мати сім’ї та мають великий страх когось впустити у своє серце. Проте, коли впускають, дарують багато любові. Ми дуже вболіваємо за кожну нашу дитину. Часто, коли вони вже в нас не навчаються та не проживають, телефонуємо їм. Інколи наша телефонна розмова є тою єдиною розмовою, в якій ними цікавляться, запитують як успіхи, як справи, як здоров’я. Я часто кажу підліткам, що усі труднощі тимчасові, і навіть найпохмуріші дні життя минають. Проте, я міцно-міцно тримаю кулаки, бо хочу, щоб доля кожного з них була щасливою. Тому багато говорю з тими, хто хоче всиновити дитину, щоб не боялися брати в родину підлітка. Так, це вже сформована людина, але його видно, як на долоні, всі його питання, стан здоров’я, всі таланти – вони перед вами – беріть та любіть. І насправді вони дуже відкриті до любові батьків, бо шукають її в кожному», – ділиться емоціями Жанна Харчун. Як наголошують фахівці, важливо, щоб така дитина розуміла, яке майбутнє її чекає: де жити, куди повернутися після навчання, мала оточуючих, які завжди підтримають. «Найважливіше, що може бути – це коли наша дитина виростає щасливою та успішною людиною, попри той болючий досвід, який довелось пережити у дитинстві. Нам так важливо знати і розуміти, що вони у гарних умовах, у гарному товаристві, проводять якісно час та планують своє майбутнє», – каже Володимир Фридрак. За словами психологині Ірини Ферко, перед підлітками постає чимало питань. «Перед ними постають багато питань, відповіді на які вони не знають. Куди йти далі? Що робити далі? З ким? Для чого? Для кого? Навіщо? Що таке доросле життя? Тому їм вкрай важливо бути впевненими, що за ними двері не закриваються, а відкриваються нові можливості для розвитку та кращої якості життя», – пояснює Ірина Ферко, керівниця напрямку психологічної супервізії БФ «Рідні». Нагадаємо, у Турківській територіальній громаді Самбірського району створено нову прийомну сім’ю, в яку поміщено на виховання та спільне проживання 3 дітей, позбавлених батьківського піклування. Діти неповнолітні, віком 6, 10 та 12 років, між собою є рідними сестрами та братом. Слід зазначити, що сім’я виховує двоє рідних дітей.