У Львові понад два роки тривають роботи з реставрації інтер’єрів історичної кам’яниці, яка розташована на вул. Вірменській, 17. Про це пише Pragmatika, посилаючись на ЛКП «Бюро спадщини». Раніше вважалося, що вона була зведена у 17-му ст., адже саме в цей період з’явилися перші письмові згадки про кам’яницю. Втім, останні дослідження довели, що датування є умовним, оскільки було знайдено багато реліктів, зокрема готичні портали та вікна, датовані 15-им ст. Відомо, що у 17-му ст. кам’яницю викупили вірмени — родина Еміновичів. Вони зробили надбудову і перебудову. Від цього часу кам’яниця іменується Еміновичівською. Зараз кам’яниця включена у рядову забудову, але раніше це був відокремлений будинок. Вхід на парцелю, тобто на ділянку, де він побудований, був влаштований через відкритий простір. Під час досліджень на об’єкті фахівці виявили величезне ренесансне вікно в одній із межових стін. Його наявність вказує на те, що поруч з цим будинком раніше був провулок. Одне із вікон навіть виявили «in situ», тобто на своєму місці. На його кам’яному обрамленні залишилися сліди пожежі 1527 р., яка майже цілковито знищила готичний Львів. Через це фахівці припускають, що не всі міські будівлі того періоду були цілковито дерев’яними. Під час досліджень виявили капітелі міжвіконних колон на першому поверсі та антаблемент з гротескним маскароном, аналогів яких теж немає у Львові, але подібні речі можна спостерігати у Флоренції. Однією з найцікавіших знахідок була добре збережена система опалення — гіпокауст і підлога 15-го ст. з кам’яними отворами, крізь які в приміщення потрапляло тепле повітря. Під час реставраційних досліджень було виявлено, що стеля є вторинною (встановлена в австрійський період) та приховує під собою дерев’яне балкове перекриття та розписи у вигляді меандрів, які характерні для періоду ренесансу. Завданням фахівців було відкрити первинний вигляд стелі та зберегти розписи пізнішого періоду. Іншою несподіванкою для дослідників була центральна балка на стелі. На ній вказаний 1654 рік та різночасові написи, де можна розібрати напис латинню: «BENEDIK DOMINE … HABITATIONEM ISTAM». Давніші написи вирізьблені на балці, а інші — написані. У кімнаті на другому поверсі, між вікнами, виявлено колону. Її датують серединою 17-го ст. Вона поліхромована із Мелюзиною — фігурою європейського фольклору, яка символізує жіночий дух прісної води. Фахівці наразі відновлюють кам’яні портали та цегляну кладку на першому поверсі. В планах є реставрувати готичне вікно. Нагадаємо, на Львівщині відреставрували столітню хату. Тепер в ній живуть кияни.