Нещодавно на Львівщині вибрали компанію, яка встановить електронний квиток області. Запрацювати він має вже через пів року, а коштуватиме це 30 млн гривень. Зокрема, електронний квиток для проїзду у громадському транспорті вже запровадили у Стрийській громаді. Запровадження е-квитка у Львові коштує місту понад 10 млн євро та триває вже 10 років. Втім, містяни досі не можуть відмовитися від готівки в автобусах та прозоро сплачувати за перевезення. LVIV.MEDIA розповідає, чому у Львові досі не працює електронний квиток та чому в місті не впроваджують другий етап е-квитка. Електронний квиток «Леокарт»— автоматизована система обліку оплати проїзду у громадському транспорті. Його впровадження дозволить відстежувати пасажиропотік на конкретних маршрутах і боротися з «чорною» готівкою. Впровадження е-квитка Електронний квиток (АСОП) у Львові намагаються впровадити вже десять років, від 2012-го. Тоді місто визначило запровадження електронного квитка як пріоритетний інвестиційний проєкт відповідно до розробленого Стратегічного плану залучення інвестицій. 2015-ого міська рада вирішила реалізовувати проєкт за рахунок кредитних коштів ЄБРР. За два роки Європейський банк погодив позику розміром 10 млн євро. Договір про кредит у квітні того року підписали міський голова Львова Андрій Садовий та директор ЄБРР в Україні Шевкі Аджунер. Зокрема, внесок міста становив 1,2 мільйона євро. Згідно з умовами, Львів мав віддати позику впродовж 13 років з пільговим періодом 3 роки після підписання кредитного договору. Офіційно позичило гроші Львівське комунальне підприємство «Львівавтодор». Тоді ж у мерії зазначали, що реалізувати проєкт мали протягом двох років. Розроблення автоматизованої системи оплати проїзду Розробляли обладнання та програмне забезпечення інфраструктури АСОП консорціум Mikroelektronika & SoftServe. З ними місто підписало договір у березні 2020-го, однак, згідно з договором, старт проєкту вважається 15 травня 2020-го. Цього ж року представники із Mikroelektronika робили заміри у громадському транспорті для подальшого встановлення валідаторів. Вже у жовтні 2020-го адміністратори ЛКП «Львівавтодор» почали приймати документи та заяви у центрах надання адміністративних послуг. Цього ж року запрацювала гаряча лінія «Леокарт» та офіційний сайт. Тоді ж у Львівській міськраді обіцяли запустити у 2021 році Центр обслуговування пасажирів, видати у лютому-березні перші пільгові транспортні картки та встановити системи АСОП на всі транспортні засоби до кінця 2021-го. Монтувати АСОП в автобусах та електротранспорті почали у березні минулого року. Станом на червень 2021-го місто встановило валідатори у більше ста одиниць транспорту, що становило близько 11% від загальної кількості. Старт е-квитка у Львові Перший етап впровадження е-квитка передбачав видачу карток «Леокарт» пільговим категоріям населення Львова. Для пільговиків електронний квиток запрацював від 13 січня 2022-го. Для пасажирів непільгової категорії спосіб та вартість оплати за проїзд не змінилися. Пільговики Львівської громади могли отримати картку безкоштовно, подавши відповідні документи до Центру обслуговування мешканців. Для пільговиків, які не зареєстровані або не проживають у Львівський ТГ, вартість картки становила 60 гривень. Непільгові категорії зможуть скористатися електронним квитком на другому етапі впровадження. У червні цього року у Львові вже видали близько 143 тис. пільгових транспортних карток. Тоді ж директор департаменту мобільності та вуличної інфраструктури ЛМР Олег Забарило зазначав, що місто готується до впровадження другого етапу е-квитка. Чому у Львові не впроваджується другий етап е-квитка Як повідомляв секретар комісії транспорту, зв’язку та міської мобільності Львівської міської ради Володимир Лесик, впровадження другого етапу затримується через чеську компанію-підрядника Mikroelektronika. Зокрема, у компанії нібито наголошують, що не можуть приїхати у відрядження до Львова для завершення робіт через війну. «Як з’ясувалось із почутих пояснень, головною причиною невпровадження е-квитка у Львові є невиконання чеським підрядником своїх зобов’язань за контрактом, через, начебто, неможливість відрядження до Львова своїх працівників для завершення робіт у зв’язку із війною. Хоча це не заважає приїжджати в Україну та до нашого міста численних закордонних гостей, у тому числі прем’єра Чехії. Окрім того, виявилось, що крім багатомільйонного основного контракту під егідою ЄБРР існує низка так званих допоміжних угод, укладених „Львівавтодором“ які теж не виконані», — наголошував Володимир Лесик. Зазначається, що комісія транспорту, зв’язку та міської мобільності звернулася щодо цього питання до директора департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Олега Забарила. Він має надати інформацію про кількість усіх супутніх договорів при впровадженні е-квитка у Львові, який їхній бюджет та стан виконання. Тим часом колишній менеджер проєкту автоматизованої системи оплати проїзду Сергій Журбенко вважає, що затримка з впровадженням може залежати від чиновників Львівської міської ради. Про це він написав під дописом голови організації «Львів’яни за електротранспорт» Антона Лягушкіна. «У Львові планувалась повністю онлайнова система. Така ж, як і в Києві. В Києві працює, у Львові ні. Причини, на мою думку, виключно суб’єктивного характеру і залежать від персоналіїв міської ради», — написав Сергій Журбенко. Чи може працювати АСОП в умовах війни та під час відключення електроенергії На думку Сергія Журбенка, відключення електроенергії та втрата мобільного зв’язку може стати проблемою, відключення мобільної передачі даних не відбувалось навіть при масштабних збоях в енергопостачанні. Зокрема, для львівської системи е-квитка договір з оператором мобільного зв’язку передбачає пріоритетне обслуговування. «Дата-центр передбачає гаряче резервування бази даних на фізично іншому майданчику, електроживлення від двох різних джерел першого класу, резервне живлення від автономних генераторів та бпж», — наголошував Журбенко. Тим часом економічний експерт Віктор Гальчинський також вважає, що повномасштабна війна не є перепоною у запровадженні та модернізації е-квитка. Зокрема, на його думку, місто повинне вважати міський транспорт не бізнесом, а соціальною послугою для мешканців міста. «Повномасштабна війна дозволяє іншим містам України, зокрема Києву, успішно впроваджувати і модернізовувати Е-квиток. У випадку ураження систем зв’язку, пропадання електрики чи інших надзвичайних ситуацій той ж Київ на початку війни підказав вихід — повне відключення всіх систем і робота міського транспорту безкоштовно для всіх бажаючих/потребуючих», — зазначив Віктор Гальчинський. Нагадаємо, раніше у коментарі LVIV.MEDIA начальник управління транспорту департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Орест Олеськів розповів, що потрібно школярам для безоплатного проїзду у громадському транспорті Львова.