Львів ризикує втратити можливість стати одним із ключових транспортних вузлів Європи та опинитися осторонь майбутніх швидкісних залізничних маршрутів. Водночас Львівська міська рада не має необхідних технічних спеціалістів для управління такими масштабними проєктами. Про це йдеться в аналітичному матеріалі бельгійського інженера українського походження Філіпа Шухевича, опублікованому виданням «Твоє місто». Європейська комісія представила масштабний план розвитку швидкісного залізничного сполучення, який передбачає створення нових міжнародних транспортних коридорів. ЄС уже ухвалив рішення про підтримку 804 інфраструктурних проєктів загальною вартістю 34,4 млрд євро. Попри те, що Львів географічно розташований на перетині перспективних європейських маршрутів, місто ризикує не скористатися цими можливостями. Однією з проблем експерт називає відсутність у міської влади необхідних технічних компетенцій для реалізації залізничних проєктів такого масштабу. «Львівська міська рада не має необхідних технічних фахівців, а тому не є належною структурою для фінансування та управління проєктами модернізації залізничних колій», — наголошує Філіп Шухевич у матеріалі для «Твого міста». За його словами, можливості муніципалітету обмежуються насамперед впливом на розташування майбутніх інфраструктурних об’єктів. Натомість управління масштабними залізничними проєктами та розподіл основного фінансування, найімовірніше, здійснюватимуться на державному рівні. Водночас це не означає, що Львівська міськрада повинна залишатися осторонь процесу. Навпаки, саме зараз місту необхідно визначити власну стратегію розвитку, підготувати території для майбутніх транспортних вузлів та налагодити співпрацю з «Укрзалізницею». Європейський досвід: помилки можуть коштувати мільярди Як зазначає Шухевич, досвід Франції, Бельгії та Китаю демонструє, що будівництво швидкісної залізниці саме по собі не гарантує економічного розвитку. Наприклад, французький Ліон завдяки продуманому розташуванню вокзалу та розвитку прилеглих територій перетворився на один із найбільших ділових центрів країни. Натомість у Ле-Крезо нову швидкісну станцію побудували далеко від міста, фактично посеред поля. Очікуваного економічного ефекту це не принесло. Подібна ситуація може виникнути і у Львові, якщо рішення про розташування нових залізничних об’єктів ухвалюватимуть без комплексного містобудівного планування. Експерт також ставить під сумнів доцільність використання нинішнього головного вокзалу як основного вузла майбутньої швидкісної мережі. На його думку, центр Львова вже перевантажений, а доступ до вокзалу залишається складним. Однією з альтернатив він називає територію поблизу Львівського аеропорту, де потенційно можна створити новий діловий район із виставковими центрами, офісами та іншою інфраструктурою. Львів може залишитися лише транзитною зупинкою Ще одним ризиком є можливість прокладання майбутнього швидкісного маршруту між Варшавою та Києвом в обхід Львова. На переконання Шухевича, місто повинно вже сьогодні лобіювати розвиток залізничного сполучення з Польщею, скорочення часу подорожі до Києва та інтеграцію до європейської транспортної мережі. Зокрема, експерт розглядає можливість скорочення поїздки зі Львова до Києва приблизно до 2,5 години завдяки використанню сучасних поїздів і модернізації наявної інфраструктури. Однак така перспектива потребує окремого технічного та економічного обґрунтування. Що повинна зробити міська влада Попри відсутність у Львівської міськради необхідних технічних фахівців для управління модернізацією залізниці, експерт вважає, що муніципалітет може відіграти важливу роль у розвитку місцевого транспорту.