Дослідники з Оксфордського та Копенгагенського університетів нещодавно проаналізували письмові джерела ранніх месопотамських суспільств, що змусило їх припустити, що найдавніший поцілунок людства відбувся 4 500 років тому. Про це пише The New York Post. «У стародавній Месопотамії, а це назва для ранніх людських культур, що існували між річками Євфрат і Тигр на території сучасного Іраку та Сирії, люди писали клинописом на глиняних табличках. Багато тисяч цих глиняних табличок збереглися донині, й вони містять чіткі приклади того, що в стародавні часи поцілунки вважалися частиною романтичної близькості. Так само поцілунки могли бути частиною дружби та стосунків між членами сім’ї», — розповів доктор Троелс Панк Арбелл з університету Копенгагену. Дослідники раніше вважали, що перші поцілунки відбулися 3 500 років тому в певній частині Південної Азії, підозрюючи, що ця практика врешті-решт досягла інших регіонів. Водночас дослідницька група з Оксфордського та Копенгагенського університетів заперечує цю думку. «Поцілунки не слід розглядати як звичай, що виник виключно в якомусь окремому регіоні та поширився звідти, а, схоже, практикувався в багатьох стародавніх культурах протягом кількох тисячоліть», — зазначив Арбелл. Натомість дослідження бонобо та шимпанзе, найближчих живих родичів людини, показали, що обидва види цілуються. «Це свідчить про те, що практика поцілунків є основною поведінкою людей, пояснюючи, чому це можна знайти в різних культурах», – сказала доктор Софі Лунд Расмуссен з Оксфордського університету. Хоча поцілунки є важливим прогресом для соціальної та сексуальної поведінки людей, вчені кажуть, що цей звичай міг ненавмисно зіграти роль у передачі мікроорганізмів, потенційно викликаючи поширення вірусів серед людей. Проте не варто звинувачувати поцілунки у прискоренні поширення вірусу простого герпесу, попереджають дослідники. «Існує значний корпус медичних текстів з Месопотамії, деякі з яких згадують хворобу із симптомами, що нагадують вірус простого герпесу», — каже доктор Арбелл. Він додав, що на стародавні медичні тексти вплинули культурні та релігійні концепції, тому важливо зазначити, що їх не можна сприймати за чисту монету. «Тим не менш, цікаво відзначити деякі подібності між хворобою, відомою як бушану в стародавніх медичних текстах з Месопотамії, і симптомами, спричиненими інфекцією простого герпесу. Хвороба бушану була локалізована в основному в роті та горлі або навколо них, а симптоми включали везикули в роті або навколо них, що є однією з домінуючих ознак герпетичної інфекції», — зазначив дослідник. За його словами, якщо практика поцілунків була широко поширеною та добре закріпленою в ряді стародавніх суспільств, наслідки поцілунків у плані передачі патогенів, ймовірно, були більш-менш постійними. Нагадаємо, Міносвіти розробляє проєкт стандартів, які передбачають впровадження окремого курсу статевого виховання в українських школах.