Через війну багато українців разом із дітьми змушені були переїхати за кордон. З труднощами переїзду зіштовхуються не тільки дорослі, а й малеча, особливо тоді, коли починається навчальний період.Як допомогти дитині адаптуватися в іншій країні та підготуватися до школи, читайте на Lviv.Media. Скільки може тривати період адаптації до нової країни та школи Необхідно від 6-ти місяців до року для адаптації до нової країни та до 2-х місяців — до школи. Насправді діти адаптуються швидше, ніж дорослі. Та це не означає, що дитина уникне стресу, особливо, якщо у школі спілкуються новою мовою. Як допомогти дитині пережити адаптацію Після переїзду до нової країни точно не варто одразу віддавати дитину до школи, але вже за кілька днів чи тиждень дитина може туди йти. Варто разом з дитиною вивчити базовий набір іноземних слів — вони точно не будуть зайвими.Як правило, у багатьох країнах є україномовні школи, там дитина зможе вчитися з іншими українцями та паралельно вивчати мову та культуру іншої країни. Проте, якщо ви вирішили віддати дитину у місцеву школу, варто приділити іноземній мові належну увагу. У більшості освітніх систем розроблені так звані welcome-програми, або підготовчі курси, які допомагають дітям-іноземцям швидко адаптуватися у мовній та культурній традиції країни перебування. Це означає, що українським дітям підуть на зустріч у місцевій школі та допоможуть швидко влитися в колектив і почати опановувати нову мову. Не варто вимагати від дитини високих оцінок в адаптаційний період. Слід пам’ятати, що в стресових умовах дитині може знадобитися більше часу на відпочинок та пристосування. Якщо дитина стала очевидцем вибухів чи інших подій війни, тоді школу на перший час варто розглядати як відволікання від того, що відбувається навколо. Тому говорити про глибину засвоєння знань у таких умовах не на часі, головне у такому випадку — вдала адаптація. Лайфхаки, як вивчити іноземну мову з дитиною Попри те, що діти швидко адаптуються, вони все одно можуть почувати себе “не у своїй тарілці” через нерозуміння іншої мови.Щоб ефективно та швидко її вивчити, варто дитині у цьому допомогти. Вам важливо попередити та підготувати дитину до того, що перший час вона нічого не буде розуміти. Допоможе в цьому гумор — ви теж нічого не розумієте і будете вчити мову разом.Мультфільми — найкращий варіант швидко вивчити базові та прості слова, корисно та весело. Гарними помічниками у вивченні іноземних мов є інтерактивні іграшки, які співають чи говорять з малюками. Ведмедик заспівав коротеньку пісеньку? Повторіть її дитині, поясніть значення слів, і вже через кілька прослуховувань ви почуєте, що дитина з радістю повторює за іграшкою.Підліткам буде складніше, оскільки у них в програмі більший словниковий запас і термінологія. Їм знадобиться більше розуміння і додаткові мовні заняття.Говоріть з дітьми відверто, пояснюйте, що це нормально і тимчасово. Все скоро налагодиться, й у багатьох діток зараз схожі проблеми.Водночас не потрібно постійно перевіряти дитину на знання, це може відбити усе бажання вчити нову мову. До того ж не варто критикувати дитину, якщо у неї щось не виходить, — користі від уроку не буде жодної, а ось негативні емоції можуть перенестись на мову. Конфлікти з однолітками — що робити Крім адаптації до нового середовища, діти та їхні батьки бувають змушені зіштовхнутися з конфліктами у школі. Як правило, це трапляється з однолітками.Проблеми в стосунках з однолітками сприймаються дітьми зараз дуже болісно. Якщо стався конфлікт, не поспішайте когось у ньому звинувачувати. Варто детально розбирати кожну ситуацію і слідкувати, щоб дитина не ізолювалася.Інколи конфлікти виникають від нерозуміння місцевих традицій. Наприклад, в Польщі прийнято, щоб діти підходили до вихователя і розповідали про проблеми з іншими дітьми, якщо їх хтось ображає чи засмучує. Українські діти до цього не звикли, а тому часто виникають ситуації, коли батьки звинувачують у цькуванні чи відразу б'ють на сполох.Разом із тим, варто детально проаналізувати й поведінку дитини, яку чимось образили. Можливо, є щось, що стає подразником для інших. Розлади харчової поведінки як частина адаптації В українській культурі “пишно” їсти та часто робити застілля є нормою, яка закладена на генетичному рівні, адже українці пережили голодомор. Водночас зараз є чимало дітей, які пережили жахи початку повномасштабної російсько-української війни з недоїданням, переховуванням у підвалах, стоянням у чергах за продуктами. Їхні батьки тижнями тривожились, чи вистачить їжі. Тепер ми спостерігаємо таке: батьки могли давати дітям із собою багато їжі в школу, але ті з’їдали її швидко, часто — навіть до обіду, а деякі просили їжу в інших школярів. Якщо вчитель звертає увагу на це питання, варто поставити дитині питання — “А що б тобі допомогло не просити їжу в інших дітей?” (погратися з друзями, випити склянку води, сказати собі “Я витримаю й не буду просити”, відійти якомога далі від дитини, яка їсть шоколадку). Як організувати побут, аби адаптація пройшла швидше Щоб мінімізувати стрес від переїзду до нової країни, середовища, мови та війни, варто влаштовувати з дитиною ігри та прогулянки. Це корисно не тільки для фізичного, а й психічного розвитку. Крім того, це буде актуально і для батьків, які стресують від переїзду не менше. Попри те, що батьки мають купу справ та завдань на новому місці, це робити все ж необхідно.Насамперед, не варто забувати про базові потреби дитини, такі як повноцінний сон та харчування, фізичні вправи, свіже повітря й навчання. Аби полегшити процес задоволення потреб і не морочити голову, коли ж виділити додатковий час на прогулянку чи ігри, варто скласти розпорядок дня. Це дисциплінує дитину та суттєво знизить вплив на неї стресового чинника.Варто приділити особливу увагу харчуванню, бо саме воно може сприяти швидшій інтеграції дитини в нову обстановку. З одного боку, слід намагатися лишатися в межах звичних харчових звичок, тобто намагатися готувати для дитини страви, до яких вона звикла вдома. Але з іншого — поступово вводити в її раціон нові продукти. Однак важливо, аби дитина добровільно захотіла спробувати щось нове, не варто її змушувати. Також потрібно дотримуватися домашніх побутових ритуалів або, якщо вони недоступні, починати створювати нові — посидіти ввечері з горнятком чаю, обіймаючись, вкласти спати улюблену іграшку, приготувати одяг на ранок тощо.